Біологія 7 клас

    12.01.2021
Прчитати параграф 32. Виконати завдання після параграфу. Виконати дослідження. Виконати практичну роботу. На контурну карту нанести географічне положення та берегову лінію материка


7 клас БІОЛОГІЯ.

В зошит записується дата, класна робота, виконуються всі завдання, що зустрічаються у тематичному тексті . Потім виконується домашня робота .

26.05.2020
Контрольна робота.    Бiологiя,  7 клас 

У завданнях 1-8 виберіть одну правильну відповідь із запропонованих.
1. Період насиджування птахами яєць називають:
а) нерестом; б) шлюбною поведінкою; в) лактацією; г)інкубацією.

2. Яка шкіра характерна для земноводних:
а) гола, містить залози;
б) гола, суха;
в) суха, вкрита роговими лусками;
г) м'яка, гола, має безліч залоз, що виділяють слиз.

3. Укажіть специфічний орган чуття риб:
а) орган зору; б) бічна лінія;  в) орган нюху; г) внутрішнє вухо.

4. Плацента – це:
а) сумка, що утворюється на череві самки;
б) орган, в якому переплітаються кровоносні судини матері і зародка;
в) ділянка яйцепровода, з якої до зародка надходять поживні речовини;
г) зовнішня зародкова  оболонка.

5.  У гризунів:
а) добре розвинені ікла;
б) добре розвинені різці;
в) зуби відсутні;
г)  є ікла.

6. Кровоносна система ссавців:
а) замкнена;   б) незамкнена;      в) відсутня;     ггідроїдна.

7. Особливостями шкіри птахів є:
а) багата на слизові залози;
б) позбавлена залоз, крім куприкової, яка виділяє слиз;
в) позбавлена залоз, крім куприкової, яка виділяє жир.

8. Газообмін під час дихання у птахів відбувається при:
а) вдиху; б) видиху; в) вдиху і видиху; г)зовсім не відбувається.

Завдання 9 – 11 мають декілька  правильних відповідей з запропонованих варіантів.
9. До осілих птахів належать:
а) сорока, б) ластівка сільська; в) тетерук; г) горобець хатній.

10. До земноводних належать:
а) гадюка степова; б) плямиста саламандра; в) жаба прудка; г)жаба-порося.

11. Які тварини в зимовий період сплять:
а) бабак степовий; б) лисиця руда; в) єнотовидний собака; г) борсук звичайний.

Завдання 12  –  14 на встановлення відповідності
12. Встановіть відповідність термінів між двома колонками:
а) першодзвірі    1. Качкодзьоб
б) сумчасі            2. Кенгуру
в) птахи               3. Кит
г)  ссавці              4. Пінгвін
                              5. Акула

13.  Встановіть відповідність між назвою системи органів та органом:
а) травна система                 1. Серце
б) видільна система             2. Стравохід
в) кровоносна система         3. Піря
г) органи чуття                     4. Нирки
                                               5. Середнє вухо.

14. Встановіть відповідність між назвою назвою тварини та середовищем існування:
а)  орел                         1. Водне середовище
б)  акула                       2. Грунтове
в)  кріт                          3. Організмове
г)  аскарида                  4. Наземно – повітряне
                                       5. Повітряне

Завдання 15  –  16 на встановлення послідовності

15. Встановіть послідовність у будові дихальної системи птахів:
а) легені; б) ніздрі; в) трахеї; г) гортань; д) бронхи.

16. Встановіть послідовність у будові травної системи ссавців:

а) стравохід; б) товста кишка; в) шлунок; г) тонка кишка; д) ротова порожнина.

21.05.2020




Тестова контрольна робота з теми "Процеси життєдіяльності тварин." та "Організм і середовище існування "
Опорно-рухова система
1.                 Назвіть функції ОРС:
А.   Опора, обмін речовин, рух
Б.    Рух, захист, терморегуляція
В.    Опора, захист, рух
Г.    Опора, рух, терморегуляція
2.                 Тварини, які мають найпримітивнішу опорну структуру:
А.   Ракоподібні
Б.    Комахи
В.    Плоскі черви
Г.    Інфузорії
3.                 Недоліком зовнішнього скелета є:
А.   Спосіб пересування
Б.    Нездатність до росту разом із твариною
В.    Швидкість пересування
Г.    Можливість швидко розселятися
4.                 Хребет риб складається з відділів:
А.   Тулубового і хвостового
Б.    Шийного, тулубового і хвостового
В.    Шийного й тулубового
Г.    Грудного, поперекового і хвостового
5.                 Ознакою пристосованості земноводних до наземного способу життя є:
А.   Внутрішній скелет
Б.    Осьовий скелет – хребет
В.    Шийний відділ, що складається з одного хребця
Г.    Наявність хребців
Органи дихання й газообмін
1.     До тварин, що мають спеціальні органи дихання, належать:
А.   Кишковопорожнинні
Б.    Круглі черви
В.    Плоскі черви
Г.    Комахи
2.     Уперше органи дихання з’явилися в:
А.   Морських кільчастих червів
Б.    Ракоподібних
В.    Молюсків
Г.    Риб
3.     Органами дихання членистоногих НЕ є:
А.   Трахеї
Б.    Зябра
В.    Покриви тіла
Г.    Листоподібні легені
4.     Ознака пристосованості птахів до повітряного середовища існу­вання:
А.   Наявність легенів
Б.    Наявність трахей
В.    Наявність бронхів
Г.    Подвійне дихання
5.     Найбільша дихальна поверхня легенів у:
А.   Земноводних
Б.    Плазунів
В.    Птахів
Г.    Ссавців

Органи травлення

1.     Травлення поєднує в собі такі процеси:
А.   Надходження, подрібнення й розщеплення їжі ‘
Б.    Подрібнення, розщеплення й усмоктування їжі
В.    Розщеплення, усмоктування й видалення неперетравлених залиш­ків їжі
Г.    Надходження, розщеплення й усмоктування їжі
2.     Зовнішнє травлення характерне для:
А.   Павуків і комах
Б.    Плоских і круглих червів
В.    Кільчастих червів і морських їжаків
Г.    Павуків і морських зірок
3.     Слинні залози вперше з’явилися у
А.   Риб
Б.    Плазунів
В.    Земноводних
Г.    Ссавців
4.     Особливістю травної системи ссавців є:
А.   Наявність травних залоз
Б.    Диференціація зубів
В.    Поділ кишечника на відділи
Г.    Поява язика


5.     М’язовий шлунок більше розвинений у птахів:
А.   Зерноїдних
Б.    Комахоїдних
В.    Хижих
Г. Рибоїдних

Кровоносна система
1.     У кільчастих червів кровоносна система:
А.   Замкнена, є серце
Б.    Незамкнена, є серце
В.    Замкнена, немає серця
2.     У незамкненій кровоносній системі кров циркулює:
А.   У порожнині тіла
Б.    Судинами
В.    Судинами і в порожнині тіла
3.     У риб серце:
А.   Трикамерне
Б.    Двокамерне
В.    Чотирикамерне
4.     Два кола кровообігу мають:
А.   Птахи, ссавці, земноводні
Б.    Риби, земноводні, птахи
В.    Молюски, плазуни, земноводні
5.     Найдрібніші кровоносні судини – це:
А.   Артерії
Б.    Капіляри
В.    Вени

Кров

1.                 У венах тече кров:
А.   Венозна
Б.    Артеріальна
В.    Венозна й артеріальна
2.                 Артеріальна кров більше насичена:
А.   Вуглекислим газом
Б.    Киснем
В.    Вуглекислим газом і киснем
3.                 До складу плазми крові входять:
А.   Вода, клітини крові, солі
Б.    Вода, солі, поживні речовини
В.    Вода, поживні речовини, клітини крові



4.                 Лейкоцити – це:
А.   Кров’яні пластинки
Б.    Червоні клітини
В.    Безбарвні клітини крові
5.                 Еритроцити виконують функцію:
А.   Захисну
Б.    Транспортну
В.    Регуляторну

Органи виділення

1.     Органи виділення служать для видалення з організму:
А.   Газоподібних речовин
Б.    Неперетравлених залишків їжі
В.    Речовин, що утворилися в результаті життєдіяльності
2.     Крізь поверхню тіла видаляють продукти обміну:
А.   Найпростіші й кільчасті черви
Б.    Губки й кишковопорожнинні
В.    Кишковопорожнинні й молюски
3.     Видільна система вперше з’явилася у:
А.   Плоских червів
Б.    Кишковопорожнинних
В.    Голкошкірих
4.     Спеціальні органи виділення — нирки мають:
А.   Деякі хребетні
Б.    Усі хребетні
В.    Хребетні й безхребетні
5.     Сечового міхура у видільній системі НЕ мають:
А.   Плазуни
Б.    Земноводні
В.    Птахи

Нервова система. Органи чуття

1.                 Нервові клітини виконують такі функції:
А.   Захист, приймання та передача імпульсів
Б.    Синтез, збудження, проведення імпульсів
В.    Приймання, збудження, проведення імпульсів
2.                 Нервова система хребетних тварин складається з:
А.   Головного мозку, спинного мозку, нервів
Б.    Нервових вузлів, спинного й головного мозку
В.    Головного мозку, спинно-мозкових нервів, нервових вузлів



3.                 Головний мозок хребетних складається з:
А.   Трьох відділів
Б.    Чотирьох відділів
В.    П’яти відділів
4.                 Фасетковий зір і складні очі мають:
А.   Молюски
Б.    Членистоногі
В.    Хордові
5.                 Пристосуванням до наземного способу життя є:
А.   Наявність бічної лінії
Б.    Третя повіка
В.    Світлочутливі клітини

Розмноження й розвиток тварин

1.                 Зовнішнє запліднення характерне для:
А.   Комах і риб
Б.    Риб і плазунів
В.    Риб і земноводних
2.                 До органів розмноження самки тварини належать:
А.   Яєчники, сім’япровід, матка
Б.    Сім’яники, сім’япровід, яйцепровід
В.    Яєчники, яйцепровід, матка
3.                 Метаморфоз характерний для:
А.   Комах і птахів
Б.    Земноводних і плазунів
В.    Комах і земноводних
4.                 Личинки не схожі на дорослих особин при:
А.   Прямому розвитку
Б.    Непрямому розвитку
В.    Розвитку без перетворення
5.                 Онтогенез це:
А.   Індивідуальний розвиток організму
Б.    Ембріональний період

В.    Період статевої зрілості

19.05.2020



Тема. Узагальнення. Подібність у будові та проявах життєдіяльності рослин, бактерій, грибів, тварин - свідчення єдності живої  природи.

ПИСЬМОВО
1.Розподілити цифри правильних відповідей у відповідний стовпчик.
Рослини
Гриби
Бактерії
Тварини




1.Ростуть протягом усього життя;
2.Тип харчування автотрофний;
3.Витримують високі температури кипіння протягом кількох годин;
4.Розмножуються насінням;
5.   Волосяний покрив;
6.Тип живлення гетеротрофний;
7.Позбавлені хлорофілу;
8.Шкірні залози;
9.Поживні речовини всмоктують поверхнею тіла з навколишнього середовища;
10.До складу клітинної стінки входить хітин;
11.Запасною поживною речовиною є крохмаль;
12.Плодове тіло складається з шапки і ніжки;
13.Постійна температура тіла;
14.Трахеї – це система хітинових трубочок, що забезпечують дихання;
15.Здатність до синтезу вітамінів;
16.Форма тіла куляста, у вигляді коми;
17.Гемолімфа не бере участі у транспорті газів;
18.Здатні до фотосинтезу;
19. Органи виділення-мальпігієві судини;
20.Спосіб живлення автотрофний, гетеротрофний.
ПИСЬМОВО     Порівняти ознаки основних груп організмів. Назвати ознаки рослин, тварин, грибів, бактерій.
Ознаки для порівняння
Рослини
Гриби
Бактерії
Тварини
Особливості будови тіла




Живлення




Розмноження




Дихання




Ріст




Поширення






3.     Розвязування біологічних задач. ПИСЬМОВО

Завдання. Знайдіть зв’язки організмів в екосистемі мішаного лісу.
1.. Між рослинами і тваринами.
2. Між рослинами, тваринами і грибами.
3. Між рослинами, тваринами і бактеріями.


14.05.2020


Охорона природи. Червона книга

 «Допиши речення». ПИСЬМОВО
1.    Неправильне використання мінеральних добрив та засобів боротьби зі шкідниками призводить до забруднення (------------------------------).
2.    Танення багаторічної криги в полярних районах та горах є наслідком підвищення середньорічної (----------------------------------).
3.    Негативні зміни, що наступають у природі під впливом різних чинників називаються (-------------------------------------) проблемами.
4.    Найбільшу небезпеку становлять забруднення, що спричинені аваріями на (-----------------------------------------------------) електростанціях.
5.    Екологічно безпечні способи одержання електроенергії це сонячні (------------------------------).
6.    Небезпечні забруднення світового океану спричинюється аваріями на танкерах, що перевозять (--------------------------------------------).
7.    Щоб шкідливі викиди не потрапляли в повітря, на підприємства та двигуни авто встановлюють (-------------------------------------).
8.    Щоб зменшити негативний вплив на довкілля стічних вод, їх не зливають, а використовують (-----------------------------------------------).

Сьогодні ми дізнаємось як людство охороняє природу, познайомимось з Червоною книгою, заслухаємо доповіді ваших однокласників, будемо працювати у групах. А також спробуємо створити власну Червону книгу..
 Охорона природи.
З кожним роком зникає все більше видів рослин і тварин з лиця Землі. А ми вже з вами знаємо, що зайвих видів у природі не буває, оскільки між організмами існує тісний зв’язок (ланцюги живлення).
Перед людством постала проблема – як зберегти вразливі і зникаючі види? Треба охороняти природу. Охорона природи почалась ще з 1948 року, коли був започаткований Міжнародний союз охорони природи, який діє і по сьогоднішній день. Охорону природи здійснюють різними способами. Через державні закони, екологічну освіту, діяльність небайдужих людей (саджання дерев, чистка лісів, парків, збір сміття, підгодовування тварин).
Але найкраще зберегти природу, підтримуючи її недоторканість. Тому людина створила природоохоронні території – заповідники, заказники, національні парки. А види, чисельність яких мала занесла до Червоної книги.
 Червона книга. Структура Червоної книги. 
Робота з підручником. Відкрийте підручники на ст.  238 . Запишемо визначення: Червона книга  – це документ, що  містить відомості про сучасний стан рідкісних видів тварин, рослин і грибів.
Перше видання Міжнародної Червоної книги з’явилось у 1963 році. Перша Червона книга України, присвячена нашій флорі та фауні, була видана у 1980 році. Вона містила опис 85 видів тварин і 151 видів рослин.
Друге видання Червоної книги України з’явилось в 1994 році: том «Тваринний світ», в 1996 році – том «Рослинний світ».
У 2009 р. вийшло третє видання Червоної книги України в двох томах, один з яких я зараз тримаю у руках. В цих томах вже 542 види тварин та 826 видів рослин. Про що це свідчить? (ще більше організмів опинились у небезпеці).

Розглянемо малюнки у підручнику на ст. 238 - 239. Назвемо приклади тварин, рослин і грибів з Червоної книги (ЗАПИСАТИ ).
ПИСЬМОВО
·         Що таке Червона книга?
·         Чому види потрапляють до Червоної книги?
·         Що треба зробити, щоб зберегти природу для майбутніх поколінь?
. Домашнє завдання.
Опрацювати §54. ЗАПОВНИТИ ТАБЛИЦЮ ( один вид тварин)
Назва виду, родина
Природоохоронний статус виду
Цікава інформація
Причина занесення
до Червоної книги






12.05.2020
Тема. Основи охорони природи. Червона книга України.
УСНО 
—  Як діяльність людини може вплинути на різноманітність тварин?
— Що таке Червона книга?
— Чому вона червоного кольору? (Цей колір привертає увагу.)
— Навіщо вона створена? (Занесені до Червоної книги України види тварин і рослин підлягають особливій охороні на всій території України.)

 Любіть тварин маленьких і великих,                                                   
В далекім лісі, поруч  у селі.                                                         
Любіть усіх приручених і диких,                                                             Ми з ними не самотні на землі!
Людина  – частина живої природи, яка живе серед природи і бере з неї все необхідне для життя: повітря, воду, продукти харчування, корисні копалини, ґрунт. Колись давно люди брали від природи всього набагато менше. У них не було ні фабрик, ні заводів, ні сучасних жител. Життя давніх людей залежало від капризів природи. Озброївшись могутньою технікою, люди вирішили, що можуть підкорити собі природу. Пройшов час і вони побачили, що це не так. До чого привело це так зване «підкорення» природи на тваринний світ.

1.Причини зникнення видів тварин.
Провідною причиною зникнення певних видів тварин являється руйнування людиною середовища їх життя. Розорюючи степи для ведення сільського господарства, вирубуючи дерева для заготівлі деревини, осушуючи болота, людство прирікає на смерть цілі угруповання тварин. Це теж впливає на клімат. Окрім того, в результаті господарської діяльності людства постійно забруднюється середовище життя. В води морів та океанів люди викидають отруйні і радіоактивні відходи, атмосферне повітря забруднюється викидами-газами фабрик, промислових заводів, мільярдів машин. Використання отрутохімікатів на полях, в садах й на городах приводить до накопичення отрут у тілах тварин, порушення основних процесів їх розвитку та врешті — до смерті.

Не можна не згадати про варварське винищування тварин через їх гарне хутро, пір'я чи просто заради забави. Багатьох жахає історія винищення нелітаючого птаха дронта із лиця землі, тому що його забивали палицями просто заради забави. Наприклад, стеллерова корова — цей унікальний морський ссавець теж став легкою здобиччю для людини й зник з планети. Так винищили птаха мао, ссавців: тура (дикого бика), тарпана (дикого коня). Чисельність мандрівного голуба у Північній Америці була така  велика, що коли дані птахи пролітали, то ставало темно. Люди вбивали цих птахів заради втіхи. У 1914 році останній представник цього виду помер у зоопарку. Людина знищила 150 видів тварин, яких уже ніколи не відтворити.


Відомо, в процесі власної господарської діяльності людство не помічає те, що воно руйнує й губить наколишню живу природу та підриває основи свого ж життя. Аби зберегти все видове різноманіття природи, необхідно постійно вивчати стан її й запобігати негативному впливу сучасного технічного прогресу. Необхідно існувати у гармонії із природою.

 Дельфін — афаліна досить просто навчається. Він являється основним артистом в дельфінаріях
В природі немає шкідливих й корисних тварин. Даний розподіл вигадала людина із огляду на характерні потреби. Зникнення того чи іншого компоненту середовища значно послаблює природу, понижує її стійкість та породжує інші зміни в ній. Потрібно впроваджувати раціональне природокористування (з латинської «раціо» — розум). Окрім того, види, що знаходяться на межі зникнення, треба відновлювати.

 Благородний олень зберігся у Україні здебільшого у гірських місцевостях — в Карпатах та у Криму
2.Червона книга України.
Червона книга України  є основним державним документом, що істить перелік рідкісних і таких, що перебувають під загрозою зникнення, видів тварин та рослин в межах території України. Уперше Червона книга була створена в 1963 році. У нашій країні видана в 1980 році.  До першого видання Червоної книги Української РСР (1980) було включено 85 видів і підвидів тварин та 151 вид судинних рослин. В останньому виданні Червоної книги України в томі «Тваринний світ» (1994) міститься 382 види і підвиди тварин, до тому «Рослинний світ» (1996) включено 541 вид, підвид, різновидність і форми вищих рослин,
Люди почали працювали над збереженням і відновленням втрачених видів. Завдяки турботі людей, збільшилась кількість тварин, таких як  зубр, дрофа, фазан, бабак.

3.Ознайомлення з тваринами, які занесені в Червону книгу України.
ПЕЛІКАН.


Вага дорослого птаха пелікана досягає 7-14 кг , розмах крил-127-320 см залежно від виду. В них дещо незграбний масивний тулуб , короткі ноги,довга шия та довгий дзьоб,який за довжиною в 4-5 разів перевищує голову. Часом буває ,набрана вода важить більше ніж сам птах,і якби пелікан проковтнув цю воду,то не зміг би злетіти. У великому мішку пів дзьобом у нього вміщується більше їжі,ніж у шлунку.

  Найбільший морський ссавець,який мешкає біля берегів України,це дельфін білобочка. Тіло білобочки торпедоподібне,щелепи з 200 дуже гострими зубами. Забарвлення зверху чорне,на череві і боках - біле. Може рухатися зі швидкістю близько 50 км/год. ,а стрибки вгору перевищують 5м. Його довжина може досягти 2,4 м.,а маса в межах від 70кг до 75 кг. Живуть дельфіни невеликими групами і ведуть нічний спосіб життя. В умовах неволі не приживаються. Живляться переважно рибою: кількою, хамсою, ставридою, скумбрією, кефаллю. Саме дельфін білобочка занесений до Червоної книги України. У дельфіна є родичі - кити, кашалоти, косатки, тюлені. Дельфіни належать до отряду китообразних.
Зубр.
Зубр є самим важким великим ссавцем Європи. Довжина його тіла досягає 330 см., а висота холки до двох метрів, а вага досягає однієї тони. Голова помітно коротка, нахилена, з виразною «бородою» і двома невеликими рогами. Тривалість життя 25-27 років. Їх раціон складається з 400 видів рослин. За один раз можуть випити до 50 л. води. Зубри добре переносять неволю.

Виберіть правильні відповіді.                                                                
Не ламати гілок дерев та кущів.                                                          
Не пошкоджувати кору дерев.                                                            
Не рвати в лісі та на луках квітучих рослин.                                    
Не ловити комах, не знищувати павуків, жаб, змій та вужів.          
Не ловити диких тварин і не забирати їх додому.                            
Не руйнувати гнізда і не зачіпати їх, якщо натрапиш випадково.  
Не розводити багаття в лісі чи на луках.                                          *Не залишати сміття на природі, не викидати сміття у водоймища. 
Уучні повинні сказати, любить або не любить людина природу і чому.       
*Людина вийшла з лісу з букетом конвалій.                                        *Людина садить біля будинку дерева.                                                  *Людина кинула недопалок у кущі.                                                      *Директор заводу поставив очисні фільтри на труби.              
Водій миє машину на березі річки.                                                      *Дівчинка кинула обгортку від морозива у сміттєвий кошик.          *Діти вішають на дерева шпаківні.                                                            Після відпочинку у лісі люди зібрали сміття.

 Домашнє завдання
Творче завдання: намалювати листівку «Бережи тварини!», використовуючи зображення тварин, занесених до Червоної книги.                                                                             
Вивчити відповідний параграф підручника.                                  Підготувати міні-проект «Заповідні території України».




07.05.2020


Тема. Природоохоронні території.
Заповідні території України.

УСНО
1. Що таке Червона книга?
2. Скільки видів тварин занесено до Червоної книги України?
3.   Як людина впливає на тваринний світ?
4. Наведіть приклади тварин своєї місцевості, занесених до Червоної книги України.
5. З якою метою створено Червону книгу?

Людина може жити без китів, ведмедів, орлів, лелек і вівсянок. Її існування від них не залежить, але якщо людині стане байдуже, живуть вони чи ні, якщо вона не зрозуміє важливості їх збереження, то вона перестане бути людиною.
Роберт Мак-Кланг, американський зоолог
Не завдавати страждань побратимам нашим меншим — наш перший обов’язок перед ними. Але одного лише цього недостатньо. У нас є більш висока місія — служити їм завжди, коли б їм це не було потрібно.
Франциск Ассізький, святий (1181–1226).

1.     Історія розвитку національного природоохоронного законодавства.

    Зародки національного природоохоронного законодавства сягають ще часів Київської Pyci. У зводі законів Княжої держави «Руській правді» містилося чимало регламентацій, які стосувалися часів та термінів полювання на тих чи інших хутрових звірів, була заборона виловлювати деякі породи риб під час нересту, містилося чимало засторог щодо збереження та використання природно адекватних засобів землеробства, бортництва, броварства, деяких інших промислів та ремесел. Тоді ж було передбачено також i деякі способи покарання, переважно грошові, за порушення вимог «Руської правди». Наприклад, за знищення журавля i вбивство людини нерідко накладали однакове покарання. У князівські часи фактично було закладено i початки формування заповідних територій — мисливських угідь, на яких лише вряди-годи відбувалося полювання та лови.
     У козацько-гетьманську добу українське природоохоронне законодавство користувалося такими джерелами: звичаєвим правом та повсякденними традиціями; традиційним законодавством княжої та литовсько-руської доби; магдебурзьким правом; законотворчою діяльністю національної держави, яка відтворена насамперед у гетьманських універсалах.
   Через своєрідне становище тогочасної України на національне законодавство нашаровувалися, практично повністю поглинаючи його цілком чи в окремих компонентах, правничі вимоги сусідніх держав — Польщі, Росії, Австрії та iн.
      Досить вичерпну характеристику природоохоронних засад дає синтетичне «Зібрання українських прав» 1807 р. У розділах «Про ціну реча», «Про недозволені діяння», наприклад, детально простежено численні ситуації, в яких людина вступає у стосунки з природою: рибальство, знищення соколиних гнізд, виловлювання бобрів, знищення роїв бджіл, полювання на зайців та ін. У них регламентовано вартість та покарання відповідних вчинків, окреслено майнові та територіальні засади природокористування. До проблем, пов’язаних зі звіроловством та рибальством, звертаються i в заключних розділах книги. Дуже прикметні підсумкові слова «Зібрання»: «Чужий ліс рубати взагалі забороняють». Отже, тогочасне право разюче відрізнялося від радянського, за якого «чуже» (тобто спільне) знищував кожен, хто тільки не лінувався.
     В останні роки бурхливий розвиток промисловості й сільського господарства, будівництво нових та розбудова існуючих міст і селищ, розширення мережі залізничних та автомобільних шляхів, ліній електропередачі, нафто- і газопроводів, зарегулювання стоку Дніпра та більшості середніх і малих річок, осушення боліт Полісся й зрошення величезних площ на Півдні України призвели до істотних змін ландшафтів, дикої флори й фауни. Більшу частину (70 %) природних ландшафтів України змінено господарською діяльністю людини, що загострило проблему охорони природи і раціонального природокористування.
     У червні 1992 р. Верховна Рада прийняла закон «Про природно-заповідний фонд України». Природно-заповідний фонд становлять ділянки суходолу і водного простору, природні комплекси та об’єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність. Вони виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генетичного фонду тваринного й рослинного світу (тобто всієї сукупності видів, створених протягом еволюції), а також спостереження й контроль за природним середовищем.
2. Природоохоронні території.
Запитання ПИСЬМОВО:
— Які території входять до природно-заповідного фонду країни?
(природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам’ятки природи, заповідні урочища; ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва).

— Схарактеризувати природоохоронні території за текстом підручника  стр 239 - 242:


Заповідники
  Природні заповідники — це природоохоронні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, покликані зберігати в природному стані типові або виняткові для даної ландшафтної зони природні комплекси з усією сукупністю їх компонентів, вивчати природні процеси і явища, що відбуваються в них, розробляти наукові засади охорони навколишнього природного середовища, ефективного використання природних ресурсів та екологічної безпеки. Ділянки землі та водного простору, що належать до заповідників, вилучаються з господарського використання. Заповідник — вища форма охорони природних територій, природна лабораторія, де ведуться комплексні наукові дослідження.
     У них заборонена будь-яка господарська діяльність людини. Закритий навіть прохід до заповідника без дозволу адміністрації. Тут повністю охороняється право дикої природи на існування. На сьогодні в Україні 17 природних заповідників.
     Біосферні заповідники зберігають у природному стані найбільш типові природні комплекси біосфери, здійснюють екологічні спостереження і контроль за станом навколишнього природного середовища, його зміною під дією антропогенних чинників. В Україні біосферними заповідниками є Асканія-Нова, Чорноморський, Дунайський та Карпатський. Вони зорієнтовані на постійне спостереження за розвитком природних процесів, які мають всесвітнє значення.

Біосферний заповідник Асканія-Нова 1985(1898)
Заповідник Асканія-Нова називають перлиною Півдня України. Це єдиний у Європі масив заповідного ковилового степу. Тут у вільному і напіввільному стані можна побачити копитних, представників усіх континентів планети: коней Пржевальського, зебр, антилоп, оленів, яків та зубробізонів.
      Учені Асканії-Нової працюють над виведенням нових продуктивних видів сільськогосподарських тварин. Саме тут було виведено, наприклад, асканійську тонкорунну вівцю й українську білу свиню. Загалом в Асканії-Новій одержано близько 90 видів гібридів ссавців, а також птахів.
         У заповіднику створено й чудовий дендропарк. Незважаючи на посушливий клімат цих районів, характерний для південної степової зони, парк має свій мікроклімат. Під прикриттям дібров та хвойних порід розкривають свої ніжні квіти конвалії, галявини вкриті барвінком, фіалками. Скрізь великими куртинами розкидані різноколірні бузки, сніжно-білий жасмин та безліч інших трав’янистих і чагарникових квіткових рослин.

Заказники — це ділянки угідь (лісових, степових, водних), на яких охороняється певна частина ландшафту чи певний компонент природного комплексу: рослини, тварини, багатства надр.  На території заказників обмежена або заборонена діяльність, що суперечить цілям і завданням, передбаченим положенням про них. Господарську, наукову та іншу діяльність, що не суперечить меті й завданням заказників, проводять з дотриманням загальних вимог до охорони навколишнього природного середовища. Заказники є найчисельнішии в Україні (2693 станона 1.01 2006р.)


    Національні природні парки — це природоохоронні, рекреаційні, культурно-освітні, науково-дослідні установи загальнодержавного значення, що створюються з метою збереження, відтворення й ефективного використання природних комплексів та об’єктів, які мають особливу природоохоронну, оздоровчу, історико-культурну, наукову, освітню та естетичну цінність. На відміну від заповідників, однією з цілей створення національних парків є відпочинок, тому вони дозволяють відвідування туристів та перебування на своїй території за певними умовами.
         Національними природними парками в Україні є Шацький, «Синевир», «Гомільшанські ліси», Хотинський, Карпатський, «Кременецькі гори» та ін.



 Зоопарки — це об’єкти природно-заповідного фонду України, що створюються з метою організації екологічної освітньо-виховної роботи, створення експозиції рідкісних, екзотичних і місцевих видів тварин, збереження їх генофонду, вивчення дикої фауни та розробки наукових основ її розведення у неволі. Відповідно до Закону України «Про природно-заповідний фонд України» (1992), земельні ділянки з усіма природними ресурсами, що надаються зоопарку, вилучаються з господарського використання. На території цих парків забороняється діяльність, що не пов’язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збереженню сприятливих умов для життя тварин. З метою забезпечення виконання поставлених перед зоопарком завдань у парках виділяються такі зони: експозиційна — для стаціонарного утримання тварин і використання їх у культурно-пізнавальних цілях; наукова — для науково-дослідної роботи; рекреаційна — для організації відпочинку та обслуговування відвідувачів парку; господарська — для розміщення допоміжних господарських об’єктів.

Пам’ятки природи — природні об’єкти, що мають велике наукове, культурне, історичне чи естетичне значення. Пам’ятки природи поділяються на такі типи: комплексні, ботанічні (охороняються окремі дерева чи сукупність рослин), зоологічні (охороняються місця поширення дикої фауни), гідрологічні (водойми, водоспади, джерела) та геологічні (скелі, печери). Наприклад, геологічною пам’яткою природи є карстова печера Вертеба, що розташована на лівобережжі р. Серет за 2 км від с. Більче-Золоте Тернопільської області.
     Невеликі цілісні лісові, степові, болотні ділянки ландшафтів оголошуються заповідними урочищами, якщо вони мають важливе наукове, природоохоронне та естетичне значення, з метою збереження їх у природному стані. Наприклад, урочище «Олександрівка» є зоологічною пам’яткою природи в Дубнівському районі Рівненської області. Тут охороняється ділянка дубового лісу віком понад 180 років, що є місцем гніздування багатьох видів птахів.

На території України функціонує:
• 19 природних і 4 біосферних заповідники,
• 40 національних природних парків,
• 2853 заказники,
• 3203 пам’ятки природи,
• 27 ботанічних садів,
• 12 зоопарків,
• 54 дендропарки,
• 542 парки-пам’ятки садово-паркового мистецтва,
• 55 регіональних ландшафтних парків,
• 800 заповідних урочищ.
5. Природоохоронні території свого регіону.
ЗА ІНТЕРНЕТДЖЕРЕЛАМИ знайти і записати у зошит 

7.Навіщо людям потрібно розвивати екологічне мислення?

На жаль, відвідування людьми об’єктів природно-заповідного фонду нерідко призводить до погіршення екологічної ситуації на об’єктах природно-заповідного фонду: після туристів залишається багато сміття, вони вирубують дерева, збирають дикорослі рослини, утоптують ґрунт. Тому під час відвідування біосферних заповідників і природних національних парків (крім їх заповідних зон, де туристам та відпочиваючим перебувати заборонено), а також регіональних ландшафтних парків, заказників і пам’яток природи потрібно строго дотримуватися вимог: не палити багаття, не залишати сміття, не збирати рослини, не лякати тварин, дотримуватися тиші.

Тест на встановлення відповідності. ПИСЬМОВО
Визначення
Охоронні території
А.    На цій природоохоронній території дозволено проводити екскурсії для організованих туристів
Б .    Природоохоронна територія, на якій заборонені всі види діяльності
В.    Окремі об’єкти, які мають природоохоронне, наукове, естетичне або пізнавальне значення
Г .    Заклади, створені для збереження, акліматизації та господарського використання рідкісних та інших видів як місцевої, так і світової фауни
Д .   Природні ділянки суходолу, цілісність яких охороняється законами держави
1.   Заповідники
2.   Зоологічні парки
3.   Національні природні парки
4 .  Пам’ятки природи
5 .  Заповідне урочище
6.   Природно-заповідний фонд держави


VІ. Домашнє завдання
Вивчити відповідний параграф  54  підручника.



05.05.2020


Тема. Взаємозв’язок анцюги живлення та потік енергії.організми.х рибз зовнішнього середовища компонентів екосистеми. Співіснування організмів в угрупованнях.  Вплив людини та її діяльності на організми. Екологічна етика.
  УСНО     
 1.Що таке екосистема? (Екосистема — це єдиний природний комплекс, утворений живими організмами та середовищем існування, у якому живі та неживі компоненти пов’язані між собою обміном речовин, енергією та інформацією.)
2. Наведіть приклади екосистем. (Океан, озеро, бір.)
3. На які групи поділяють екосистеми? (Природні та штучні.)
4. Наведіть приклади компонентів живої і неживої природи, які входять до складу будь-якої екосистеми. (Тварини, рослини, бактерії, гриби, ґрунт, повітря тощо.)
5. Які три групи організмів розрізняють у кожній екосистемі? (Продуценти, консументи, редуценти.)
6. Яке їхнє значення в екосистемах? (Продуценти — організми, які продукують органічні речовини з неорганічних сполук; консументи — це гетеротрофні організми, що одержують енергію за рахунок споживання готової органічної речовини; редуценти — організми, що отримують необхідні для життєдіяльності речовини за рахунок руйнування залишків мертвих рослин і тварин, що розкладаються, абсорбуючи розчинні органічні сполуки.)
7. Що таке ланцюг живлення? Наведіть приклад. (Ланцюг живлення — це ряд видів організмів, пов’язаних між собою трофічними зв’язками, що складають певну послідовність у передаванні речовин і енергії.)

Чи може будь-який організм існувати абсолютно незалежно від інших організмів?
У природі взаємодії організмів відбуваються на рівні їх популяцій.
 — Пригадайте, що таке популяція.
 (Популяція — це сукупність особин одного виду, які протягом тривалого часу і багатьох поколінь існують у межах однієї території і вільно схрещуються між собою.)
— Пригадайте, що таке угруповання.
 (Види тварин, які мають подібні вимоги до умов існування і які населяють ділянки місцевості з більш-менш одноманітними умовами життя, утворюють популяції.)
— Як ви вважаєте, популяції тварин, які входять до одного угруповання, існують відокремлено від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій) чи ні?
 (Популяції тварин, які входять до складу певного угруповання, не існують відокремлено від інших груп організмів (рослин, грибів, бактерій), а тісно з ними взаємодіють.)
— Наведіть приклади взаємодії між популяціями тварин та іншими групами організмів.
(Так, рослиноїдні тварини споживають органічні речовини, синтезовані зеленими рослинами, використовують рослини як місце оселення. У свою чергу певні види тварин запилюють квіткові рослини, поширюють плоди та насіння тощо. Рештками рослин та продуктами їх життєдіяльності живляться гриби та бактерії.)

1.Зв'язки між організмами в біогеоценозах.
 Ми з вами з'ясували, що на планеті не існує організмів, життя яких би не залежало від навколишнього середовища, тобто кожен організм відчуває на собі вплив довкілля і сам певною мірою впливає на довкілля.
   У природних умовах кожен організм живе не ізольовано, тобто сам по собі, а перебуває у взаємозв'язках з іншими живими організмами. Зумовлює вплив на всі організми або лише на кілька з них, що існують на певній території. Організми вступають один з одним у певні зв'язки, які можуть бути корисними, шкідливими або нейтральними. Зв'язки між організмами — необхідна умова існування.
 Отже, кожна рослина не живе відокремлено, а взаємодіє з іншими організмами: рослинами, тваринами, бактеріями та грибами.
   Важко знайти у природі однакові за всіма параметрами угруповання, оскільки важко знайти однакові умови формування та функціонування біоценозу. Відмінності в різних угрупованнях пов’язані насамперед з екологічними умовами існування біоценозів. Таким чином, види пов’язані між собою ланцюгами живлення. Одним зпоширених типів зв’язків між організмами в біогеоценозах є – конкуренція (внутрішньовидова, міжвидова) – взаємовідновини, що виникають між видами зі схожими екологічними вимогами (різні види птахів або жуків);
2. Форми співіснування організмів.
В залежності від способу живлення і трофічних зв’язків у природі існують такі форми співіснування організмів (симбіоз):
- хижак-жертва, паразит-хазяїн – це прямі живильні зв’язки, які для одного з партнерів мають негативне значення, а для другого – позитивне (людина – ціп’як);
- коменсалізм – це форма взаємовідносин між двома видами, коли діяльність одного з них дає корм або притулок другому; по іншому такі зв’язки ще називають нахлібництво (леви та гієни), квар тиранство (комахи у гніздах птахів);
 - мутуалізм – взаємокорисні зв’язки двох видів, (рак-самітник і актинія);
3. Екологічна етика.
Екологічна етика досліджує проблеми зв'язку "людина — природа" у двох напрямках. Перший — на рівні людства як виду розумного життя. Як таке воно несе моральну відповідальність за збереження життя на планеті. Другий — на рівні людства як носія родового життя. Його моральне зобов'язання — самозбереження та удосконалення роду людського у розумній взаємодії з природним світом.
          Питання, які досліджує екологічна етика, це перш за все, моральна відповідальність людства за тваринний та рослинний світ планети, за біосферу, за екосистему, а також за майбутні покоління людей. Актуальність розв'язання цієї проблеми визначалася поступово, в міру того, як зростало відчуження людини від природи. Людина ранніх культур бачить природу джерелом життя і тому включає її у власне родове життя як невід'ємну складову. Вона створює два типи стосунків із природою. Перший — це моральні; другий — практичні.  
   Природа опинилася в небезпеці, оскільки в процесі історії, у міру зростання масштабів діяльності людини в природі, не здійснювалося паралельне удосконалення способів регулювання зв'язків із нею. Якщо на ранніх етапах цілком достатнім було регулювання звичаєве, продиктоване інстинктом виживання, то в подальшому воно перестало виконувати свою основну функцію збереження природи.
   Отже, завдання, що їх покликана розв'язати екологічна етика, можна визначити за декількома напрямками. По-перше, формування свідомого, морально-відповідального ставлення людини до діяльності в природі. По-друге, виховання здатності збереження планетарного життя на основі знання його унікальності: воно є цілісним феноменом життєвості різного рівня згідно з принципом взаємозумовленості. Планетарне земне життя є наслідком еволюції Всесвіту і вищим її виявом. По-третє, на людину — на її розумну природу — покладена нині моральна відповідальність за долю планети. Тому вона покликана приборкати "родовий егоїзм" і зумовлену ним стихію активності безвідносно до засобів. Творення нових, екологічно безпечних технологій, — один із вагомих чинників на цьому шляху.


ПИСЬМОВО з параграфу 53
— Які ви знаєте види зв’язку між тваринами в екосистемі, крім «хижак — жертва»?


Приклади мутуалізму: супутниками носорога є пташки, які живляться комахами-паразитами на його шкірі; рак-самітник і актинія; жуйні тварини і найпростіші, що мешкають у їхніх шлунках і беруть участь у перетравлюванні їжі.
Приклади коменсалізму: шакали, які підбирають залишки здобичі левів; риби-причепи, що «доїдають» за акулами; деякі види жуків мешкають у мурашниках і споживають частину їжі мурашок.
Приклади паразитизму: гострик і людина; кліщі й птахи або ссавці; блохи, воші і ссавці; печінковий сисун і корова.


. Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника параграф  53 
2. Виконати завдання з теми уроку 



30.04.2020


Тема. Ланцюги живлення і потік енергії.

УСНО
1.Що таке угруповання?
2. Чим угруповання відрізняється від екосистеми?
3. Яку структуру мають угруповання живих організмів?
4. Навіщо потрібно вивчати угруповання живих організмів?

ПАРАГРАФ 52 
1.    Типи ланцюгів живлення.
Ланцюг живлення, трофічний ланцюг -взаємовідносини між організмами під час переносу енергії їжі від її джерела через ряд організмів на більш високі трофічні рівні
    або:  Ланцюг живлення -   ряди взаємопов'язаних видів, в яких кожний попередній є об'єктом живлення наступного.
Розрізняють ланцюги живлення різних типів. Тип ланцюга залежить від початкової ланки. Початковою ланкою в ланцюгах живлення можуть бути рослини, мертві рослини, рештки чи послід тварин. Наприклад :                                                                                 
  - рослини - попелиці – дрібні комахоїдні птахи - хижі птахи; 
- рослини – зайці – лисиці – вовки;
- рослини – гризуни – хижі птахи.                                                              В цих випадках ланцюги починаються з рослин.
Перший ланцюг живлення (ланцюг виїдання або пасовищний) розпочинається з рослин. Джерело енергії, за рахунок якої існують усі організми, — Сонце. В процесі фотосинтезу світлова енергія перетворюється ними (перша ланка таких ланцюгів живлення) на хімічну з утворенням органічних сполук. При цьому лише близько 1 % світлової енергії, що потрапляє на рослину, переходить у потенціальну енергію органічних речовин, решта розсіюється у вигляді теплоти та відбивається.
Коли тварини поїдають рослини, то інша частина енергії, що міститься в кормах, витрачається на різні процеси життєдіяльності. У середньому в різних ланцюгах живлення лише 10 % енергії кормів переходить у новозбудовану речовину тіла тварин. Травоїдних тварин         поїдають хижаки, на цьому і завершується ланцюг виїдання.

Другий тип ланцюгів живлення розпочинається від рослинних і тваринних решток, екскрементів тварин і йде до дрібних тварин і мікроорганізмів, які ними живляться.
В результаті діяльності мікроорганізмів утворюється напіврозщеплена маса — детрит. Такий ланцюг живлення називають ланцюгом розщеплення або детритним. Наприклад, ланцюг, що починається з посліду тварин з невикористаними запасами речовин:                                                                                     - коров'ячий послід - личинки мух - комахоїдні птахи - хижаки.
Приклад ланцюга живлення, що починаються з рослинних решток:
- рослинний перегній - дощові черв'яки - кроти. 
Кожний ланцюг має розгалуження й ускладнюється наявністю в природі паразитів і надпаразитів. Наприклад, ховрах живиться рослинами, на ньому паразитують блохи, в кишках яких є бактерії, в бактеріях — віруси.
В угрупованні організмів (біоценозі) зазвичай буває низка паралельних ланцюгів живлення, між якими можуть існувати зв'язки, оскільки майже завжди різні компоненти живляться різними об'єктами і самі є поживою для різних членів екосистеми. Складна структура ланцюгів живлення забезпечує цілісність і динамічність біоценозу.
  
 Майже всі ланцюги живлення в океані починаються з фітопланктону, яким живляться тварини зоопланктону (наприклад, рачки). Рачки є їжею для багатьох видів риб і вусатих китів. Риб поїдають птахи. Великі водорості ростуть переважно в прибережній частині  океанів і морів.  Приклад такого  типу ланцюга живлення: планктонні   водорості - планктонні тварини -  риби - рибоїдні тахи  і м'ясоїдні  ссавці.
Система зв’язків у біосфері надзвичайно складна. Найголовнішою ланкою управління є енергія: енергія Сонця, енергія тепла Землі та енергія радіоактивного розпаду елементів:
-         неживою частиною біосфери  керують продуценти;
-         продуцентами керують консументи, але діяльність їх                                           визначається зворотними зв’язками, що йдуть від продуцентів;
-         редуценти – перетворювачі органічних решток: мікроорганізми, гриби.
-         Кожна з ланок ланцюга живлення може використати лише 5-15 % енергії харчів для побудови свого тіла. Внаслідок неминучої втрати енергії кількість утворюваної органічної речовини в кожній наступній ланці зменшується. Таким чином, кожен ланцюг споживання містить, як правило, не більше 4-5 ланок, тому що внаслідок втрати енергії загальна біомаса кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша за попередню. Ця закономірність називається правилом екологічної піраміди.
2.    Екологічна піраміда.
Екологічна піраміда буває трьох типів:
-   піраміда чисел - показує чисельність окремих організмів на кожному рівні, причому загальне число особин, що беруть участь у ланцюгах живлення, з кожною ланкою зменшується                                  -піраміда біомаси - кількісне співвідношення органічної речовини; при цьому сумарна маса рослин виявляється більшою, ніж біомаса всіх травоїдних організмів, маса яких, у свою чергу, перевищує масу всіх хижаків;
-піраміда енергії (продукції) - кількість енергії в харчах кожного рівня, причому на кожному наступному трофічному рівні кількість біомаси, що утворюється за одиницю часу, більша, ніж на наступному.
-         Основа в пірамідах чисел і біомаси  може бути менша, ніж наступні  рівні, залежно від співвідношення розмірів продуцентів і консументів.   Піраміда енергії завжди  звужується до верху.
-         Усі три правила пірамід - продукції, біомаси і чисел - виражають у підсумку енергетичне відношення в екосистемах. Перші два правила виявляються в угрупованнях із певною трофічною структурою, а піраміда продукції має
універсальний характер. Знання законів продуктивності екосистем і кількісний облік потоку енергії мають велике практичне значення:
-              по-перше, первинна продукція агроценозів і природних угруповань - основне джерело харчування для людства;
-              по-друге, одержана за рахунок сільськогосподарських тварин вторинна продукція не менш важлива, тому що містить тваринні білки.
    
3.    Кругообіг речовин та енергії.
Поїдання одних організмів іншими зазвичай не руйнує історично утворених взаємозв'язків, оскільки загибель членів угруповання  компенсується їх розмноженням. Між хижаками та їхніми жертвами встановлюється певна рівновага. Якби було по-іншому,   то хижаки, знищивши свої жертви,                      загинули б самі від відсутності їжі.
Таким чином у біосфері здійснюється кругообіг речовин та енергії приблизно за такою схемою: ПИСЬМОВО: СКЛАСТИ СХЕМИ
-         продуценти споживають енергію, воду, СО2, мінеральні солі і виробляють органічну речовину;
-         консументи 1-го порядку  живляться продуцентами;
-         консументи 2-го та 3-го  порядків живляться іншими                            консументами;
-         редуценти споживають частину поживних речовин, розкладають мертві тіла продуцентів і консументів до простих хімічних сполук: води, СО2, мінеральних солей, замикаючи колообіг.
Отже, Сонце – джерело енергії, необхідної для життя на Землі. Зелені рослини, що здатні поглинати сонячну енергію,- початок харчових ланцюгів. Різноманітність способів живлення тварин – це різноманітність  способів одержання ними поживи як джерела енергії. Людина повинна знати, що всі живі організми на Землі пов’язані один з одним за допомогою ланцюгів живлення. Тому, знищуючи одних, ми люди, викликаємо загибель інших і ставимо під загрозу своє життя також!



— Чому тварини з вищих рівнів ланцюга живлення залежать від рослин і тварин з нижчих рівнів? (Будь-який вплив на найнижчий рівень передається на верхні рівні екосистеми. Якщо внаслідок катастроф або нерозумної діяльності людини руйнуються великі масиви рослин, то зменшується кількість їжі для первинних споживачів. Це призводить до аналогічних наслідків для вторинних споживачів: кількість доступної їм їжі теж зменшується.)

Домашнє завдання
1.Опрацювати матеріал підручника параграф 52.
2. Скласти ланцюг живлення водойми своєї місцевості.




28.04.2020

ПОНЯТТЯ ПРО ПОПУЛЯЦІЮ, ЕКОСИСТЕМУ ТА ЧИННИКИ СЕРЕДОВИЩА

УСНО
• Які угрупування рослин вам відомі?
• Як чинники середовища впливають на рослини?
• Чим обумовлені міграції тварин?
• Чи впливають умови середовища на поведінку тварин?

 ВИВЧЕННЯ НОВОГО МАТЕРІАЛУ 
•  Популяція — це сукупність особин одного виду, які відтворюють себе протягом великої кількості поколінь і тривалий час займають певну територію, функціонуючи й розвиваючись в одному або ряді біоценозів.
•  Екологічна структура популяції — це її стан на певний момент (кількість та густота особин, їх розміщення у просторі, співвідношення груп за статтю й віком, морфологічні, поведінкові й інші особливості).
•  Структура популяції являє собою форми адаптації до умов її існування, є своєрідним віддзеркаленням природних сил, які на неї впливають. Нинішня структура тієї чи іншої популяції відбиває водночас як минуле, так і потенційне майбутнє угруповання.
•  Екосистема — це сукупність угруповань живих організмів та середовища їх існування, які пов’язані між собою численними зв’язками й утворюють єдину систему, до складу якої входять як живі, так і неживі компоненти.
Організми підвладні впливу різних чинників середовища — екологічних чинників, які за своєю природою можуть бути абіотичними, біотичними й антропогенними.
Заповнення таблиці разом з учнями
Екологічні чинники
Тип чинників
Характеристика чинників
Абіотичні
Чинники неживої природи — фізичні та хімічні умови середовища (температура, вологість, світло, рух повітряних мас (вітер), течія і солоність води, опади, сніжний покрив, магнітне поле Землі)
Біотичні
Під біотичними чинниками середовища розуміють взаємний вплив живих організмів один на одного. Умовно біотичні чинники можна розділити на внутрішньовидові й міжвидові
Антропогенні
Це чинники, зумовлені діяльністю людини (забруднення середовища, необмежене полювання, руйнування середовища існування тощо)
Кожен вид організмів у процесі свого історичного розвитку пристосовується до певних умов існування, що визначає його ареал. Взаємодія популяцій виду з усім комплексом екологічних факторів певного середовища існування, зокрема з популяціями інших видів, визначає місце його популяцій у системі біогеоценозу — екологічну нішу.
•  Екологічна ніша — положення виду в системі біогеоценозу, зумовлене
його взаємодією з іншими видами, а також умовами середовища існування.
На відміну від ареалу, екологічна ніша є не лише просторовим поняттям. Вона містить у собі й сукупність умов життя всередині екосистеми, прийнятні для виду, і харчові взаємини виду з іншими видами угруповання.
 ПИСЬМОВО
Дати відповіді на питання.
• Що таке популяція?
• Що таке екосистема?
• Які чинники середовища впливають на життєдіяльність тварин?
• Чи існують чинники середовища, які діють тільки в певних середовищах існування тварин?
 ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Вивчити відповідний матеріал із підручника параграф 51  скласти схему  "ЕКОСИСТЕМА водойми" за зразком стор 222 - 226.


07.04.2020                         
       Тема. Форми поведінки тварин.
                                      
             Я насмілюсь стверджувати, що з усіх знань  найкраще  для  нас знання природи, її законів.
                                                                                                                             
                                                                                                                              Ж.Б. Ламарк.
 УСНО
              
             –Які способи орієнтації використовують тваринм?
             –Навести приклади міграційної поведінки тварин?
             –Доведіть, що основою міграцій  є інстинктивна поведінка?

УСНО
      Чи задумувались ви, як спілкуються тварини?
       Чи можна поведінку тварин назвати розумною?
        Чи можна бджіл віднести до соціальних тварин з розумною поведінкою?
На всі ці запитання ми будемо шукати відповідь

 Форми поведінки тварин.

I   -індивідуальна поведінка
II  -соціальна поведінка
III  –репродуктивна поведінка
IY -територіальна поведінка


Індивідуальна поведінка.
1.      Харчова поведінка. Харчова поведінка – різні стани рухових і вегетативних реакцій організму, пов’язані з пошуком і прийомом корму. Новонароджені ссавці з нормальним розвитком (лошата, телята, ягнята, козенята, поросята та ін.) після облизування матірю тягнуться до вимені, активно ссуть молозиво. Тварини протягом випасу активно в різний час дня поїдають вибірково різні рослини, задовольняючи потреби організму в їжі. Формування харчової поведінки шляхом інтеграції вроджених і набутих форм поведінки відбувається протягом усього життя організму. Найбільш загальним подразником, що викликає харчо видобувну реакцію в незрілонароджених дитинчат є тепла поверхня матері, у зріло народжених і дорослих тварин – нюхові, зорові й слухові подразнення.
    Тварини віддають перевагу одним кормам, а інші відкидають; корм поїдають протягом певного часу до насичення, через різні інтервали часу.
    Тварини відшукують і поїдають насамперед ті трави, корми, які містять необхідні для організму речовини.
2.      Комфортна поведінка – різні сполучення рухових реакцій, пов’язані з пошуком і створенням             
комфортних зовнішніх умов (перехід у тінь або на припік залежно від температури, в укриття, на суху або вологу, гладку, м’яку поверхню, у тепле приміщення або у вигульний двір), усунення дій несприятливих чинників (облизування, почісування, купання тощо), прагнення до повернення додому (англ.. «роумінг»), випасної ділянки, місця відпочинку, на свою територію. Всі вони так чи інакше повязані із забезпеченням гомеостазу.
3.      Дослідна поведінка. Багатьом тваринам властивий інстинкт новизни.  У разі нового незвичайного явища у тварин спочатку проявляється рефлекс біологічної обережності, а потім дослідна поведінка. Прийоми дослідження навколишнього середовища в багатьох тварин, в основному, однотипні. Спочатку тварина  оглядає довкілля, обнюхує підлогу, стіни, перегородки, годівниці. Поведінка спрямована на відновлення втраченого побуту,  визначення придатності до існування, одержання корму, води, відпочинку.
4.      Ігрова поведінка. Ігрова поведінка проявляється у тварин через 2-3 тижні після народження. Лошата, телята, ягнята, козенята починають робити різкі рухи, підскакувати нагору, убік. У разі групового утримання ігрова поведінка проявляється в біганні по прямій наввипередки, буцанні, лизанні один одного, видиранні на узвишшя. Тварини, які симпатизують одна одній. Труться головами, стрибають, борються, супроводжують одна одну.
5.      Наслідувальна поведінка. Проявляється в наслідуванні поведінки іншої тварини.  Молоді тварини наслідують, копіюють поведінку матері; дорослі можуть копіювати поведінку інших.

2.Територіальна поведінка
    Територіальною називають поведінку,  яка пов’язана з розподілом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини й вигризи на корі дерев або переважне поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мочаться біля дерев, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.

      Особливості територіальної поведінки
    
        1.  Спів, що позначає вид, відіграє у співучих птахів ту саму роль, що оптична сигналізація          у риб. Безсумнівно, що інші птахи, які ще не мають власної ділянки, за цим співом дізнаються: у цьому місці  заявив свої територіальні домагання самець такого то роду й племені. Важливо ще й те , що в багатьох видів за співом можна дуже точно визначити, наскільки сильним є співак, якого він віку – іншими словами, наскільки він небезпечний для слухача. У багатьох птахів, які акустично маркують свої володіння, звертають на себе увагу значні індивідуальні розходження видаваних ними звуків. Багато дослідників уважають, що в таких видів може мати значення персональна візитна картка. Так , до прильоту самиці самець-дрізд обирає ділянку й захищає її від інших птахів.

3.      Позначення ділянок
     Наземні тварини позначають межі своєї ділянки з допомогою запахів. У воді хімічні сигнали діють дуже коротко, тому, щоб позначити територію, мешканці глибин використовують головним чином звук і колір. Риби, морські леви та ракоподібні позначають межі своїх ділянок різними звуками.
      Морські леви й на суходолі, і під водою здатні видавати подібні до гавкоту звуки. Креветки, краби та інші ракоподібні
        4.Суспільна поведінка.
Комах, що живуть великими родинами, називають суспільними. Членів родини соціальних комах поділяють на групи: самців і самок, що виконують функцію розмноження і робітників, які виконують спільно усі роботи з підтримання життя родини й охорони особин першої групи. Утворюють родини лише представники двох рядів двох рядів: Перетинчастокрилі та терміти.
Для суспільних тварин характерно не просте створення угрупувань, а розподіл функцій та обмін інформацією. Об’єднання комах називають біологічними над організмами. Всі особини діють генетично за прогамовано, як організм одного типу.

6.Складання опорної схеми «Форми поведінки тварин».ПИСЬМОВО

      Вправа «Так-Ні». Позначте правильні твердження знаком « +», а неправильні«-«
1.Для пізнання навколишнього середовища тварина використовує свою дослідницьку     активність(  )
2.Павук полює на муху, використовуючи павутину. Це можна віднести до харчової поведінки павука (  ).
3.Жодним чином тварина не може змінити температуру свого тіла: ні ховаючись від сонця, ні занурюючись у землю(  ).
4.Грумінг-це взаємне годування тварин один олного(  )є
5До прикладів грумінгу у тварин можна віднести чищення пір’я птахами(  ).
6.Тварини не можуть користуватися жодними знаряддями для добування їжі, полювання чи побудови жител(  ).
7.Ігрова діяльність характерна тільки для молоді свійських тварин собак та котів(  ).
8.Насиджування потомства ластівкою-це приклад репродуктивної поведінки(  ).
9.До соціальних комах належать мухи і таргани(  ).
10.Соціальна поведінка проявляється у групі тварин(  ).
11.До функцій ігрової діяльності у лисенят можна віднести підготовку малят до полювання (  ).
12.Терміти-соціальні комахи, у яких є розподіл на касти- групи за будовою та     функціями(  ).

 
YII.Домашнє завдання:
        -опрацювати параграф підручника  45;    виконати завдання з тексту

09.04.2020

Тема уроку: Форми поведінки тварин: дослідницька, харчова, захисна, гігієнічна, репродуктивна


            «Вірю — не вірю». ПИСЬМОВО
Учням необхідно позначити пропоновані твердження позначками «+» — вірю або «–» — не вірю.
Чи вірите ви, що
1.   усі тварини здатні до міграції?
2.   найбільш відомими мігруючими тваринами є птахи і риби?
3.   хомінг — це інстинкт повернення додому?
4.   добова міграція притаманна перелітним птахам?
5.   під час далеких міграцій птахи орієнтуються за особливостями ландшафту?
6.   морським черепахам притаманна дальня сезонна міграція?
7.   однією з причин міграції тварин є пошук сприятливих місць для розмноження?
8.   однією з найпростіших форм просторової орієнтації тварин є ехолокація?
9.   прості форми ехолокації використовують метелики совки?
10. хомінг проявляється в ластоногих?
11. найяскравіше інстинкт повернення додому проявляється в голубів?
12. деякі птахи здатні визначати положення магнітних полюсів?
Відповіді:
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12


  «Я думаю, що…». ПИСЬМОВО
Учні продовжують речення і висловлюють свою точку зору.
— Чому у тварин деяких видів одні особини здійснюють міграцію, а інші живуть осіло?
— Основні напрямки, за якими пролягають маршрути перелітних птахів, називаються пролітними шляхами. Чому дуже часто пролітні шляхи йдуть вздовж морського узбережжя й русел великих річок?
Про особливості поведінки кожної тварини можна розповідати дуже багато, але є такі тварини, які своєю поведінкою просто дивують. Наприклад, жаба-повитуха, яка поширена в Західній Європі. У цього виду парування відбувається на суходолі. Самка відкладає ікринки, зібрані у шнури, самець підхоплює їх, намотує собі на стегна та в такому вигляді носить їх на собі до 6 тижнів. На момент виходу пуголовків самець уже перебуває у воді, личинки розривають яйцеві оболонки та виходять у воду. Не менш цікавою є суринамська піпа з Південної Америки. Розмноження піпи — мабуть, одне з найдивовижніших явищ природи. Під час парування самець розмазує ікринки по спині самки та вчавлює їх у покриту слизом шкіру. Ікринки виявляються вкладеними в комірки завглибшки 1 см та 0,5 см у діаметрі, і затягнутими зверху шкірястими кришечками. Перегородки комірок нагадують бджолині стільники, вони багаті на кровоносні судини, що забезпечують постачання зародка поживними речовинами. Приблизно через 80 днів уже повністю сформовані молоді піпи проривають кришечку та залишають тіло матері.

— Яку форму поведінки демонструють ці тварини?  УСНО

Поведінка — це система взаємозв’язаних реакцій, що здійснюються живими організмами для пристосування до середовища і, зрештою, сприяють збереженню виду. Реакції можуть бути різними: від простих рухів на світло до шлюбних ігор і захисту території.
УСНО
— Пригадайте, які форми поведінки тварин вам відомі.
— Послухайте уривок з дитячого віршика та встановіть, про яку форму поведінки йдеться?(                          )
Білочка восени
На гіллячках, на тоненьких,
Поки день ще не погас,
Сироїжки та опеньки
Білка сушить про запас.
Так нашпилює охайно,
Так їх тулить на сосні
І міркує: а нехай-но
Ще побудуть тут мені!
Буде холодно надворі,
Сніг посиплеться з дубів,
Буде в мене у коморі
Ціла в’язочка грибів!
(За Л. Костенко)


Харчова поведінка є головним життєдіяльним процесом для всіх видів тварин. Вона пов’язана з активним пошуком, вибором, запасанням, поглинанням та переробкою поживних речовин.

Цей найскладніший і найважливіший тип соціальної поведінки тварин пов’язаний з розмноженням. Виживання виду залежить саме від успішного відтворення його особин і, щоб забезпечити цей процес, у ході еволюції сформувалося багато поведінкових адаптацій.

— Про яку форму поведінки йдеться? (               )
Завдання для учнів:
— Послухайте ще один дитячий віршик та встановіть, про який різновид репродуктивної поведінки  йдеться.
Качка
Качка перевальцем йде,
Каченят своїх веде
І покрякує тихенько:
— Не губіться, йдіть скоренько!
А маленькі каченята
Йдуть точнісінько, як мати:
З боку в бік гойдаються,
Ніби коливаються.
(За В. Тарановою)

Складність батьківської поведінки у того чи іншого виду залежить від потреби дитинчат у батьківській турботі. У більшості риб, наприклад, запліднення зовнішнє, і про ікринки та мальків ці види після нересту ніяк не піклуються. У багатьох птахів ситуація абсолютно інша. Необхідно будувати гніздо, охороняти і насиджувати яйця, захищати, годувати і вчити пташенят. Самці й самки видів, у яких підростаюче потомство вимагає інтенсивної турботи, часто утворюють міцні пари, що не розпадаються протягом усього сезону розмноження.

— Розгляньте зображення та встановіть форму поведінки тварини.( ЇЖАЧОК)





До захисної поведінки належать дії, спрямовані на уникнення небезпеки. Захисні реакції виникають у відповідь на зовнішні стимули і можуть бути активними, аж до нападу, або пасивними. Класичним прикладом захисної реакції є реакція уникнення, що спостерігається у виводкових птахів у відповідь на силует хижака.


Захисні реакції у тварин різноманітні і залежать від способу життя тварини. Наприклад, заєць, тікаючи від ворога, старанно заплутує слід. Тварини, що живуть у групах, наприклад, шпаки, при вигляді хижака перебудовують свою зграю, намагаючись зайняти найменшу площу й уникнути нападу. Іншу форму захисної поведінки являють собою фізіологічні зміни при пасивно-оборонній реакції. Наприклад, їжак під час небезпеки згортається в клубок, у нього різко обмежується дихання, знижується тонус скелетної мускулатури.


— Яка форма поведінки разом з орієнтацією становить початковий етап будь-якого поведінкового акту і забезпечує тварині отримання життєво важливої інформації про загальну ситуацію, про оточення, про нові об’єкти і зміни, що відбулися у звичній, добре знайомій обстановці? (                 )


У природних умовах дослідницька поведінка проявляється у тварин постійно, але вона не так явно помітна, як у штучних ситуаціях. Дослідницька поведінка тварини — природна частина боротьби за виживання. Тварина здобуває їжу, рятується від хижаків, задовольняє свої сексуальні потреби, вирішує інші проблеми, все це часто вимагає виходу за межі стандартних схем і постійного дослідницького пошуку.

У дикій природі рідко можна зустріти хворих і калік серед тварин. У процесі еволюції вони навчилися запобігати різним хворобам або лікувати їх. У науці накопичена велика кількість фактів, що свідчать про наявність у тварин багатьох форм поведінки, спрямованих на самолікування. Звірі масажують синці та удари, чухаючи їх кінцівками, вилизуючи. Вовки й інші хижаки висмикують зубами великі скабки. Тварини лижуть свої рани, нагноєння, виразки. При цьому загоєнню сприяє не тільки видалення гною і тканини, що омертвіла, а й сама слина з її бактерицидною дією лізоциму. Багато цілющих мінеральних джерел були відкриті завдяки тваринам, які охоче пили мінеральну воду і купалися в ній. Лісові птахи, гризуни й копитні купаються в земляному пилу або в попелі, у такий спосіб позбуваючись від паразитів. Багато тварин труться об стовбури хвойних дерев. Запах деревної смоли відганяє паразитів. Деякі гризуни затягують у свої нори рослини, що відлякують паразитів. Рятуючись від кровососів, тварини залізають у воду, грязь, можуть піднятися високо в гори.

— До якої форми поведінки належать наведені приклади поведінки тварин? (                         )

Ціла низка поведінкових реакцій диких тварин спрямована на попередження різних захворювань. До них можна віднести звички звіра або птаха підтримувати чистоту тіла, шкірного або пір’яного покриву, кубла, гнізда, нори, їжі або індивідуальної ділянки. Тварини купаються у воді, валяються в снігу, труться об стовбури дерев, розчісують кігтями шерсть, чистять дзьобом оперення, струшують тіло, позбавляючись таким чином від пилу, бруду, води. Усі дорослі тварини регулярно займаються своїм туалетом. За чистотою дитинчат спочатку стежать батьки, частіше самки. Нори, кубла і гнізда у більшості видів звірів і птахів утримуються в чистоті. У борсуків і бабаків у норі або поряд з нею є вбиральні. Котячі особливо охайні, вони закопують свої екскременти в землю. Одні тварини поїдають послід при пологах, інші закопують трупи особин свого виду. Бабаки покидають нору в разі загибелі в ній одного із членів сім’ї. Усі ці звички дуже корисні в боротьбі тварин із чумними й іншими захворюваннями. Приймання водних, повітряних і сонячних ванн — звичне явище у звірів і птахів. Борсуки витягують своїх дитинчат із нір, щоб погріти на сонці, тобто піддають дії ультрафіолетового проміння. Усі перелічені форми поведінки тварин виробилися в них у процесі еволюції, закріплені спадково і сприяють виживанню виду.

           «Установи відповідність».
1.   Установити відповідність між формами поведінки  та прикладами.
Форми поведінки
Приклади
1    харчова поведінка
2    репродуктивна поведінка
3    захисна поведінка
4    гігієнічна поведінка
А   самець альтанника виконує танок, під час якого показує яскраве пір’я
Б   жаба завмирає, побачивши хижака
В   богомол очікує жертву в засідці
Г    птахи «купаються» в піску
Д   ведмеді дряпають і гризуть кору дерев

ПИСЬМОВО

2.   Установити відповідність між формами поведінки тварин та прикладами.
Тип поведінкових реакцій
Приклади
1    дослідницька поведінка
2    гігієнічна поведінка
3    захисна поведінка
4    харчова поведінка
А   птахи будують гнізда
Б   собака зариває залишки їжі (кістки або м’ясо) у ґрунт
В   тварина обнюхує навколишні предмети
Г    тварина шукає притулку
Д   комахи чистять за допомогою кінцівок крила

Відповідь: ПИСЬМОВО


 Територіальна поведінка.


  УСНО
-         Яких ви знаєте суспільних тварин і пряви їхньої поведінки?
-         Що таке теротиріальна поведінка?


Територіальна поведінка пов’язана з поділом доступної території на індивідуальні ділянки. Вона включає виділення індивідуальної ділянки, маркування її меж та охорону від інших особин. Територія може позначатися звуковими сигналами, як у птахів, пахучими мітками, як у котячих, а також візуальними позначками. Візуальні позначки являють собою екскременти, витоптані ділянки, подряпини і вигризання на корі дерев або у більшості випадків, поєднання різних міток. Наприклад, ведмеді мітять дерева сечею, труться об них, дряпають і гризуть кору, а також роблять заглиблення в землі.
     Територіальна поведінка розвинулася як спосіб запобігання серйозним зіткненням між представниками одного і того ж виду.Багато видів тварин захищають свій притулок і джерела їжі від конкурентів. Зазвичай, щоб відігнати чужака, досить прийняти загрозливу позу, тому бійки між тваринами відбуваються нечасто. Так з'являються складні і дуже красиві ритуальні поєдинки.
Боротьба за територію.
На початку періоду розмноження плазуни починають агресивно охороняти свою територію. У них розвинулися різні форми поведінки, що служать для залякування можливих конкурентів і самооборони. Так, австралійська плащоносна ящірка виганяє суперників, розкриваючи великий комір на шиї, утворений складками шкіри, які в спокійному стані тісно прилягають до тіла. Крім того, вона широко роззявляє пащу, демонструючи страхітливу яскраво-червону глотку. Північний червононосий аноліс також оберігає свої володіння і часто в шлюбний період збільшує їх у двадцять разів. Вороги біжать врозтіч, побачивши його роздутий великий шийний мішок та блакитні й червоні плями, що з’являються на шкірі.
   У невеликих ямках і щілинах коралового рифа живуть дивовижні раки-альфеуси. Одна з клішень цих раків більша за іншу і влаштована так, що рухомий палець може з силою притискатися до нерухомого, при цьому виникає різкий звук. Звуки, що лунають в результаті клацання, подібні до тріску хмизу, що горить.Альфеуси утворюють щільні скупчення, тому одночасне клацання сотень раків спричиняє сильний шум. Під час клацання виникають ультразвукові коливання. Учені вважають, що дрібні риби і ракоподібні отримують смертельний ультразвуковий удар.  
 Майже всі ссавці живуть на індивідуальних територіях.Вони по-різному мітять межі своєї ділянки і запекло захищають її, нерідко вступаючи у смертельну сутичку з „порушниками кордонів". 
Леви тримаються зграями, що складаються з двадцяти і більше особин, на території площею приблизно 400 км2.
Вони не в змозі щодня обходити всю ділянку - тоді б у них не залишилося часу для полювання. 
Всій зграї легко загнати здобич і захистити територію від вторгнення „ворога".
На ділянці є зона, відведена для самок з дитинчатами, яка охороняється особливо ретельно. 
Багато тварин, що живуть на деревах, також мають свою індивідуальну територію. 
Гібони займають величезні ділянки, проте вони захищають тільки 75% своєї території. Коли гібони вирушають на пошуки їжі, самці ретельно охороняють межі власної ділянки. 

Чому співають птахи?
Під час токування самці співають для того, щоб привернути увагу самок. Ця пісня попереджає про зайнятість гніздової ділянки і є одним з найважливіших засобів біокомунікацїі.  
Багато хто з нас дивується, коли бачить, що тварини здатні користуватися знаряддями праці, оскільки ми звикли вважати, що ця сфера є привілеєм людини.  Шимпанзе, які мешкають у савані, використовують для боротьби з конкурентами гілки та камені. Одного разу експериментаторам вдалося спостерігати, як, озброївшись палицями, шимпанзе переслідували леопарда, аж поки той втік. 
       Світовий океан, звичайно ж, не е єдиним місцем існування багатьох тварин. Він ділиться на безліч біотопів, населених видами, які активно захищають свій життєвий простір. 
Ритуальні поєдинки.
Найцікавішою є шлюбна поведінка. Вона виявляється у зміні кольору шкіри або форми тіла, а також в агресивнішій, ніж звичайно, охороні своєї території.
Шлюбною поведінкою плазунів є ритуал, що регулярно повторюється. Самці для залякування демонструють один одному змінений колір шкіри і форму тіла або здійснюють випади в бік су-противника, ніби хочуть укусити, але насправді їхня мета — налякати. До серйозних пошкоджень доходить рідко. Конкуренція в цьому випадку — це випробовування нервів обох супротивників. Самці роблять замах на територію іншого, доки один з них не визнає свою поразку.
Ящірка агама залякує супротивника агресивними рухами голови або всієї передньої частини тіла. Якщо такі погрози не допомагають, вона піднімається над супротивником на задніх кінцівках і змінює колір шкіри.
V. Узагальнення і систематизація знань УСНО
- Чому співають птахи?
- Чому тварини здійснюють ритуальні поєдинки?
- Чому між тваринами відбувається боротьба за територію?
VІ.   Домашнє завдання

Прочитати параграф підручника 46, 47, виконувати завдання по тексту.


14.04.2020
СОЦІАЛЬНА ПОВЕДІНКА. ТИПИ УГРУПУВАНЬ ТВАРИН, 

ПАРАГРАФ 48



Довідкова інформація.
У тваринному світі домінуючими (переважаючими) особинами можуть бути не тільки самці, а й самки. Така ієрархія, що спирається на матріархат, характерна для слонів, де вожаком стада є стара досвідчена самка. Учені натрапляли на випадки, коли в африканських слонів під час міграції роль : вожака на себе брав самець.                                                                  
Домінантами в зграях є самки гієн, що мають більші за самців розміри та підвищену агресивність. Самці менші та повністю підкоряються самкам.


ПРОЧИТАТИ  ПАРАГРАФ  48 
1. Вправа за текстом параграфа : прослухайте опис поведінки. Дайте йому пояснення. УСНО
А) Вовк хоче бути прийнятим у чужу зграю. Хвіст опущений на знак покори. Інші члени зграї спостерігають за його поведінкою. За потреби він, як цуценя, валятиметься на спині на знак повної покори.
Б) Бджола-фуражир, яка зібрала нектар та пилок, повернувшись з вдалого польоту, «танцює» на стільниках. Цей танець мобілізує інших бджіл на політ і вказує їм нові місця з кормом. Феромони допомагають відрізняти свій вулик від чужого. Феромони, що виробляє матка, регулюють поведінку робочих бджіл.

2. Робота з термінами (ЗАПИСАТИ ПОЯСНЕННЯ): поодинокі тварини, соціальні тварини, анонімні та особистісні угруповання, домінант (альфа- особина), ієрархія домінування.

3. Скупчення та угруповання
Тварини можуть збиратися разом, утворюючи скупчення і угруповання. Скупчення є простим зібранням тварин, які зібралися в одному місці з якоїсь причини. Наприклад, пуголовки можуть збиратися в одному місці ставка через те, що там багато їжі.
Угруповання відрізняються від скупчень тим, що тварини в них можуть розрізняти «своїх» і «чужих». Вони впізнають тих, хто належить до їхньої групи, і можуть негативно ставитися до тварин з інших груп.
Етолог К. Лоренц довів, що всі угруповання тварин можна розділити на дві групи. Перша з них — анонімні угруповання, які не мають якоїсь певної структури. Друга — індивідуалізовані угруповання, які мають певну структуру і в яких кожна тварина виконує ту чи іншу роль.
Анонімні угруповання
Тварини з анонімних угруповань відрізняють членів своєї групи від інших тварин цього виду. Але вони не розрізняють членів групи між собою. Часто для впізнавання використовують запах. Ця особина пахне як член нашої групи, отже, вона «своя». А та особина пахне по-іншому — вона «чужа». Якщо одну особину з групи щурів натерти чимось пахучим, то це змінить її запах. І група почне визначати її як «чужу».
Анонімні угруповання значно підвищують шанси своїх членів на виживання. Вони не мають ватажків, і повести за собою групу може будь-яка тварина. Зазвичай тварина, яка помітила небезпеку, подає сигнал. Він може бути звуковим (крик птахів) або мати іншу природу. Так, риби, що бачать небезпеку, виділяють спеціальні речовини, і їхні сусіди реагують на запах. Після сигналу угруповання починає реагувати як єдине ціле. І це значно утруднює дії хижака.
Індивідуалізовані угруповання
У цих угрупованнях тварини знають одна одну «в обличчя». Індивідуалізовані угруповання побудовані на особистих контактах тварин між собою. І кожна тварина в групі відіграє певну роль. У таких угрупованнях уже можна побачити ватажків. Ватажки відіграють головні ролі — домінують над іншими членами групи. Але є в таких групах і родинні, і дружні відносини. Тварини, які створюють індивідуалізовані угруповання, відрізняються досить складною поведінкою.
Прикладів таких угруповань багато. Це зграя вовків, група павіанів, лев’ячий прайд. Навіть кури, які живуть у курнику в одного господаря, теж утворюють індивідуалізоване угруповання.
Способи життя тварин
Особинам різних видів властивий поодинокий або груповий спосіб життя. У першому випадку особини популяції більш-менш розділені просторово та збираються разом лише на період розмноження, міграцій тощо (скорпіони, тетеруки, качки-крижні та ін.).

Дати відповіді на питання. ПИСЬМОВО
   Чим відрізняються угруповання і скупчення тварин?
   Які типи угруповань тварин існують?
  Чим відрізняються анонімні угруповання? Наведіть приклади таких угруповань.
  Чим відрізняються індивідуалізовані угруповання? Наведіть приклади таких угруповань.

 Домашнє завдання.
Опрацювати § 48. виконати завдання по тексту



16.04.2020
 Комунікація тварин.  Використання тваринами знарядь праці. Елементарна розумова діяльність. 

УСНО
1.     Чи є ватажки серед тварин в анонімних угрупуваннях?
2.     Які тварини створюють індивідуалізовані угруповання?
3.     До якого угруповань можна віднести косяк ставридок?
4.     Чи є зграя таких перелітних птахів, як лелеки, анонімним угрупованням?
5.     Поодинокі тварини (зозуля, заєць, тигр)
6.     Соціальні тварини: а) анонімні угруповування (косяк ставриди, зграя горобців), б) особистісні угруповування (зграя вовків, табун зубрів, зграя павіанів)
7.     Ієрархія домінування:  альфа самець (домінант), лінійна ієрархія (у курей), рольова у (бобрів).
8.     Комунікація тварин
9.     Поняття про комунікації тварин (акустичні сигнали, хімічні, електричні, візуальні, соціальні)
10. Сприйняття зорових та слухових сигналів
11. Сприйняття хімічних сигналів
12. Спілкування соціальних тварин, використання тваринами знарядь праці

     Будь-який хазяїн домашньої тварини знає, що його собака (кіт, папуга) дуже розумний. А що свідчить про розум тварини з погляду науки? Уміння використовувати знаряддя праці? Чи вміння розмовляти? Спробуймо розібратися.
Найбільш відомою мавпою, яка навчилась людської мови жестів, була шимпанзе Уошо. Американські вчені почали займатися з нею, коли їй було всього 10 місяців. У віці чотирьох років вона знала вже понад 130 слів. Уошо використовувала «слова»-жести для позначення предметів і дій, а також розповідала про власні думки У зелених жаб сигналом тривоги є плюхання іншої жаби у воду.
Африканські мавпи вервети видають чотири різні сигнали тривоги. Один крик означає появу орла, другий — леопарда, третій — змії, четвертий — людини.
.
То чому ж Уошо та інші мавпи не можуть розмовляти людською мовою. У другій половині XX століття вчені почали вчити мавп мови



Використання тваринами знарядь праці

У давнину існувала думка, що людина відрізняється від тварин тим, що може використовувати знаряддя праці. Та минув час, і виявилося, що використання знарядь праці не є винятковою ознакою людини. Досить багато тварин також цілком успішно ними користуються.
Як виявилося, для використання знарядь праці навіть наявність великого мозку не є обов’язковою умовою. Невеликі поодинокі оси з родів Сфекс і Амофіла використовують камінці, будуючи нірки для своїх нащадків у сипучому піску. Щоб зробити цей пісок більш щільним, вони його утрамбовують камінцями.

Досить популярні знаряддя праці й у птахів. Папуги часто використовують шматочки пластмаси чи металу для того, щоб підняти защіпку дверцят своєї клітки.


Цікаво поводиться зі знаряддями праці дятловий в’юрок з Галапагоських островів. Для здобування личинок комах з-під кори він використовує гострі гілочки або колючки кактусів.


Серед ссавців головним претендентом на друге місце після людини з використання знарядь праці є шимпанзе (мал. 296).  Шимпанзе виготовляють і використовують досить багато знарядь. Це, наприклад, камені, за допомогою яких вони лущать горіхи; палички з обідраною корою для ловіння мурах і термітів; палиці для різних життєвих ситуацій (приміром, щоб дістати плід з тонкої гілки).

Серед тих небагатьох тварин, які постійно використовують знаряддя для задоволення якихось життєвих потреб, є морська видра. Харчуються ці тварини молюсками і морськими їжаками, і ті й інші укладені в захисні оболонки, з ними не впораєшся одними лише зубами і кігтями.




Як тварини користуються знаряддями - для того щоб здолати стулки молюска або колючки їжака, калан використовує камінь. Він пірнає і дістає з дна плоский камінь розміром з кулак. Потім калан повертається на спину, кладе камінь собі на груди і, міцно затиснувши черепашку в лапках, сильно б'є її по імпровізованому ковадлу. Вподобаний камінь калан носить із собою під пахвою.
Відомі випадки використання тваринами різних предметів в лікувальних цілях. Мисливцям доводилося бачити, як поранений ведмідь робив з листя рослини, званогї «овечий хвіст», тампон, яким закрив рану, що кровоточила. У літературі описані випадки, коли шимпанзе для припинення кровотечі прикладала до рани листя, що містить дубильні речовини.
Дивовижною особливістю використовувати різноманітні знаряддя володіють слони. За допомогою своїх гнучких хоботів вони чухають собі спину палицями, гілками відганяють мух і, навіть, малюють картини за допомогою пензлів.


Гра «Так чи Ні»
1. До «мовних» сигналів, якими тварини спілкуються між собою, належать писк, гавкіт, спів, вереск тощо (  ).

2. Риби спілкуються, випускаючи ультразвуки, які вловлюють бічною лінією (  ).

3. У дельфінів мовою спілкуванні є клацання, свистіння та ехолокація, якої ми не чуємо (  ).

4. Коти вигинають спину і настовбурчують шерсть, припадають до землі та голосно виють, демонструючи один одному свою агресивність ( ).

5. Бджоли, крім танцю бджоли-розвідниці, використовують у спілкуванні співочі сигнали (  ).

6. Сигналом є запах сечі в гепарда; її залишають на своїй території самці, позначаючи цим, що територію вже зайнято (  ).

7. Сигналом до ікрометання у самки триголкової колючки є червона пляма на черевці в самця, за яким вона пливе у гніздо (  ).

8. До мови тварин можна віднести й дотики. Наприклад, в олуш «фехтування» дзьобами є частиною ритуалу привітання під час шлюбного періоду ( ).

9. Під час бійок олені не використовують свої роги, вони б'ються копитами та тулубом (  ).

10. Мова хімічних сигналів добре розвинена в мурашок. Вони передають інформацію одна одній дотиками своїх антен (  ).

11. Феромони - хімічні речовини, які тварини використовують для внутрішньовидової комунікації (бджоли, мурашки тощо) (  ).

12. У ссавців, які ведуть груповий спосіб життя (слони, дельфіни, примати), є спеціальні сигнали, які закликають усю групу до спільних дій проти ворога (  ).
ВІДПОВІДІ ПИСЬМОВО + або -
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12













Один папуга вмів вимовляти фразу «Як ясно світить сонце». Але її він вигукував і тоді, коли за вікном стояла осіння ніч. Чи можна тут говорити про мову? Якщо ні, то чому у тварин не може відбутись перетворення звукових сигналів у мову.
Висновок. Ще в період внутрішньоутробного розвитку людини волокна голосових зв’язок з’єднуються з волокнами кільцевих м’язів гортані. Це створює умови для створення рухів, які забезпечують звукову мову. Основну роль у розвитку мови людини відіграє головний мозок, в якому є центри мови.


Домашнє завдання.
Опрацювати §   49, завдання по тексту, завдання на стор. 214 – 215,
Творче завдання стор. 215 – письмово


21.04.2020


Тема. Еволюція поведінки тварин, її пристосувальне значення.

Тварини населяють усю земну кулю: поверхню суходолу, ґрунт, прісні водойми та моря.
        Піднімаючись на Джомолунгму (Еверест), альпіністи помітили на висоті близько 8000 м гірських птахів — клушиць. Червів, ракоподібних, молюсків та інших тварин було виявлено в западинах Світового океану на глибині до 11 000 м.
Багато тварин ведуть потайне життя або мають мікроскопічні розміри, тому в повсякденному житті ми їх не помічаємо. А от комах, птахів, звірів ми бачимо дуже часто.
УСНО
— Назвіть головні компоненти середовища існування, без яких тварина не може обійтися і які завжди здійснюють на неї вплив у процесі життя. (Їжа, вода, повітря, температура середовища, житло, інші організми.)
—Чи можливо, що компоненти середовища існування можуть змінюватись, як у таких випадках будуть вести себе тварини?

1.    Еволюційні причини поведінки .
Процес історичного прогресивного розвитку органічного світу шляхом пристосування живих організмів до безперервно мінливих умов існування називається еволюцією.
На різних етапах еволюційного розвитку тваринного світу можна виділити такі при­роджені адаптивні (пристосувальні) реакції: таксиси, рефлекси та інстинкти. До набу­тих форм, більш мінливих, відносять научіння й мислення.
Учні повторяють, що таке таксиси, рефлекси, інстинкти та навчання, їх пристосувальне значення.
Таксиси це найпростіша форма поведінки у найпростіших і багатоклітинних ор­ганізмів, що визначає взаємодію організму із середовищем. Стереотипне просторове переміщення організмів в бік кращих умов середовища  Наприклад, реотаксис — рух клітини проти течії рідини; хемотаксис — рух клітини до певної хімічної речовини.
Рефлекс — також вид адаптивної поведінки. Він є безумовною рефлекторною реак­цією організму на подразники, одним з головних видів адаптації в тваринному світі.
Інстинкт — складніша форма природженої поведінки, яка сформувалася в ході еволюційного розвитку даного виду. Інстинкт — це система складних ланцюгових без­умовних рефлексів, у якій кінець одного рефлексу зумовлює початок іншого. В процесі життя на інстинктивну поведінку нашаровуються численні умовні рефлекси.
      Під час вивчення поведінки тварин велике значення має з'ясування питання, як здійснюється навчання тварин. Навчання — це процес набуття індивідуального життєвого досвіду і відбивається в зміні інстинктивної поведінки. Існує багато видів навчання. В основі усіх їх лежить вироблення умовних рефлексів різної складності. Найчастіше навчання здійснюється способом наслідування. Так, малята всіх видів тварин, наслідуючи дорослих тварин, набувають їх досвіду.
Після розноження домінуючою формою поводження в савців стає турбота про потомство, що є однією з основних причин еволюційного успіху цього класу.
  Усі форми поведінки відбираються остільки, оскільки вони сприяють виживанню цього виду тварин. Ця головна теза найбільш очевидна стосовно репродуктивної поведінки, якщо тварина не розмножується, вона бере на себе вимирання,  ця теза вірна й для інших форм поведінки - від харчової  до пошуку бліх.  Адже, щоб тварина могла виживати і розмножуватися, вона повина вміти знаходити їжу, і рятуватися від хижаків.
    Тварини перебувають у безупинному потоці світлових, звукових та інших стимулів. Адаптивні поведінкові форми дають тварині можливість реагувати на суттєві з погляду виживання і розмноження стимули, роблячи певні поведінкові акти.
     Механізми, щоб забезпечити розміщення стимулів також завершення поведінкових актів, є невід'ємною частиною адаптивної поведінки будь-якої тварини. 
    Адаптація це пристосування в процесі еволюції будови, функцій і поведінки організмів до певних умов існування.
        Адаптація відбувається на всіх рівнях організації живих організмів. Вона викликає морфологічні й фізіологічні зміни, а також зміни в поведінці. Більш ефективній адаптації до умов існування сприяють інстинкти тварин.
2.    Рушійні сили еволюції.
Рушійними силами еволюції є спадковість, мінливість, природний добір.
        Мінливість – властивість організмів набувати нових ознак або втрачати попередні під впливом різних факторів.
      Спадковість – здатність організмів передавати природжені ознаки потомству.
        Природний добір – процес збереження та виживання організмів, більш пристосованих до умов певного середовища і загибелі менш пристосованих. Це основний фактор еволюції, який є наслідком боротьби за існування.
Форми боротьби за існування:
·       Внутрішньовидова (між особинами одного виду);
·       Міжвидова ( між особинами різних видів);
·       Боротьба з несприятливими умовами зовнішнього середовища.
     Еволюційні процеси відбуваються в середині сукупностей особин одного виду – популяцій – і мають назву мікроеволюція. Вони можуть привести до виникнення нових видів. Видоутворення проходить протягом усієї історії розвитку органічного світу.
       Утворення нових родів, родин, класів і типів тварин відбувається внаслідок макроеволюції.
      ПИСЬМОВО
Як тварини пристосовуються до свого середовища існування?
Заповнення таблиці
Середовище існування
Тварини
Адаптація з допомогою поведінки

Наземно - повітряне 

Водне

Грунтове















V. Домашнє завдання
 Опрацювати матеріал підручника. параграф 50, заповнити таблицю

23.04.2020

КОНТРОЛЬНА РОБОТ

 з теми «Поведінка тварин».
1.
1.1.        Здатність організмів змінювати свої дії, реагувати на вплив внутрішніх і зовнішніх факторів – це………
1.2.        Мінливість – це….
1.3.        Здатність організмів передавати природжені ознаки потомству – це…
1.4.        Природний добір – це…….
1.5.        Інстинкт – це…..
1.6.        Пристосування в процесі еволюції будови, функцій і поведінки організмів до певних умов існування - . …..
1.7.        Щотаке міграції?
1.8.        Назвати осілих, кочових, перелітніх птахів.
1.9.        Які є форми боротьби за існування?
1.10.Що ми називаєм поведінковим актом? Які ви знаєте фази поведінкового акту?
    1.11. Що таке мотивація?
    1.12.Назвати форми поведінки тварин?                                                      

2. Тестова перевірка
1. Для віолентів характерна: А) стійкість до порушень; Б) здатність переживати несприятливі умови; В) низька конкурентна здатність; Г) нестійкість до порушень.
2. Хатня миша по типу стратегії є: А) віолент; Б) патієнт; В) експлерент; Г) вірні всі відповіді.
3. Озерний лин є: А) віолент; Б) патієнт; В) експлерент; Г) вірні всі відповіді.
4. Інстинкт – це: А) індивідуальне пристосування до умов існування, Б) безумовні рефлекси, В) вроджена форма поведінки, Г) умовні рефлекси.
5. Научіння – це: А) індивідуальне пристосування до умов існування, Б) безумовні рефлекси, В) вроджена форма поведінки, Г) умовні рефлекси.
6. Виберіть основні компоненти середовища, без яких не може існувати тварина:  а)Їжа, б)вода,в) повітря,г) температура середовища,д) житло, е)інші організми.
Встановити відповідність:
а)   мінливість,      б)спадковість,    в) природний добір, в) еволюція
1)процес збереження та виживання організмів, більш пристосованих до умов певного середовища і загибелі менш пристосованих
2) здатність організмів передавати природжені ознаки потомству 3) властивість організмів набувати нових ознак або втрачати попередні під впливом різних факторів.
4)процес історичного прогресивного розвитку органічного світу шляхом пристосування живих організмів до безперервно мінливих умов існування.
8. За схемою «пошукова поведінка - ключові стимули - завершуючий акт» охарактеризувати кожну фазу поведінки тварин.
9. Які є методи вивичення поведінки тварин? Охарактеризувати метод спостереження.
10. Як тварини пристосовуються до свого середовища існування? 
Заповненити таблицю
Середовище існування
Тварини
Адаптація з допомогою поведінки





11.Навести приклади соціальної поведінки тварин.
12. Чому мігрують тварини?

Домашнє завдання.
Повторити основні терміни та поняття.








1. 



     

Немає коментарів:

Дописати коментар