1) карнавал
відбувається в Ріо-де-Жанейро;
2) виліт
передбачено з Києва 23 лютого о 19 год 05 хв;
3) рейс
здійснюється з двома пересадками в Стамбулі (Туреччина)
і
Амстердамі (Нідерланди);
4) перший
переліт Київ-Стамбул триває 2 год , другий переліт Стамбул-
Амстердам- 3,5 год , третій переліт
Амстердам -Ріо-де-Жанейро-12год;
5) очікування між рейсами: у
Стамбулі - 9 год , у
Амстердамі – 2 год.
Визначити поясний час у всіх
зазначених пунктах порівняно з київським
у момент прибуття .Якого числа і о котрій
годині ви прибудете до Ріо-де-
Жанейро за місцевим часом ?
Практична робота № 1
Інструкція на стр 36
Або тут
1. Ознайомлення з наданою топографічною картою:
- як розміщені основні елементи карти: назви, внутрішньої, мінутної і зовнішньої рамок, підписів масштабу, легенди, даних магнітного схилення і зближення меридіанів, графіка закладень;
- визначити масштаб карти;
- визначити граничні меридіани і паралелі карти, розмір рамок аркуша карти (у градусній мірі по широті і довготі), ціна поділок мінутної рамки;
- визначити відстані, через яку проведені лінії кілометрової сітки, кут між вертикальними лініями кілометрової сітки і географічними меридіанами (магнітне схилення);
- які основні елементи місцевості, відображені на карті.
2. Основні вправи.
1. Знаходження названого об’єкта.(найвища точка місцевості)
2. Визначення його географічних координат.
3. Визначення висоти місцевості, на якій розташований об’єкт.
4. Визначення відстані між двома об’єктами за допомогою масштабу і кілометрової сітки.
5. Визначення з будь-якої точки місцевості на об’єкт дійсного і магнітного азимутів, магнітного схилення.
3. Творчі вправи.
Аналіз маршруту подорожі:
- за картою намітити маршрут подорожі, який містить кілька ділянок, що змінюють свій напрямок одна відносно іншої;
- визначити географічні координати вихідної і завершальної точок подорожі та відстань між ними;
- для однієї ділянки визначити її протяжність, азимут, яким ви рухатиметесь на місцевості за компасом, особливості рельєфу (спуски, підйоми, їхню крутизну), описати об’єкти, що траплятимуться вам дорогою, їхні деякі характеристики;
- визначити зміну напрямку, переходячи на наступну ділянку маршруту;
- зазначити відстань кінцевого пункту маршруту від екватора;
- зробити загальний висновок про можливості й значення топографічних карт.
АБО
Виконуєте завдання1-8 на стор 35,36
Презентація до практичної роботи за посиланням
План характеристики | Зона мішаних лісів | Зона степу |
ФГП | ||
Рельєф, тектонічні структури | ||
Температура січня та липня | ||
К-ть опадів та сезонність | ||
Тип грунту | ||
Найбільші річки | ||
Флора | ||
Фауна |
Найродючіші та найпотужніші грунти – чорноземи – формувалися протягом багатьох тисячоліть. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного природного ресурсу в нашій державі значно зменшилася. Чому тактрапилося? Можливо не раціонально використовуються земельні ресурси України?
Земельні ресурси – вид природних ресурсів суходолу. До них належать землі, що використовуються або можуть бути використані людиною для сільського чи лісового господарства, містобудування тощо. Значна частина сільськогосподарських угідь розташована у зоні чорноземів, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства. Ці грунти є національним надбанням України. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га.
Освоєність земельної площі в Україні досягла майже 70% (є одним з найвищих у світі). Найвищу сільськогосподарську освоєність території мають:
Оранка, що деформує природний родючий шар,призвела до його виснаження. А головне – зруйнувала механізм самовідтворення чорнозему. Чорноземний шар, на утворення кожного сантиметра якого пішло 300 років, можна знищити за 3 роки. За підрахунками вчених кожного року знищується 50 тонн родючого грУНТУ
Завдання .
Розрахувати товщину грунту через 300 років, якщо його товщина сьогодні – 100 см, змив становить 0,008 мм на рік, а процес грунтоутворення – 2 см на 100 років.
Розв'язування: а) знаходимо змив грунту за 300 років:
0,008 х 300 = 2,4 см
б) товщина грунтоутворення за 300 років:
2 см ---------- 100 років
х см ---------- 300 років
х = 300 х 2
100х =6 см
в) знаходимо товщину грунту через 300 років:
100 – 2,4 + 6 = 103,6 см
Сьогодні доводиться говорити ще про одне небезпечне явище, що призводить до деградації грунтів - це спустелювання або дезертизація. Що це за проблема?
1.Спустелювання .2. Причини.
Основними засобами відновленя грунтів на оголених ділянках є насадження лісозхисних смуг, екологічно обгрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, що дозволяє грунту, що обробляється, зберігати свою родючість, завдяки тому, що в різні роки на ньому вирощують різні культури; періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває»).
Незамінна допомога сільському господарству – ліс. Знижуючи швидкість вітру він захищає поля від надмірного випаровування вологи, регулює надходження і стік води, тим самим захищаючи землю від ерозії, підвищує родючість грунту. З опалого листя і хмизу утворюється гумус, який є головним концентратом азоту в грунті.
Які саме меліоративні роботи проводилися і проводяться і як вони впивають на родючість грунтів та земельні ресурси в цілому?
З метою підвищення родючості грунтів з несприятливим водним режимом на території України упродовж десятків років проводилися гідромеліоративні роботи. Вони включалив себе як зрошування, так і осушення земель.
За останні 50 років «великої іригації» 57% зрошуваних земель втратили природні властивості і родючість. Серед них 30% осолонцьовані, 14% - еродовані, 85% – закиснені, 55% – перезволожені.
Родючість грунтів знижується і на осушених землях, де 43,5% їх мають підвищену кислотність, 8,5% – засолені, 11% - перезволожені, 13,5% – заболочені, 18,5% зазнали вітрової, а 5% - водної ерозії.
Кліматичні умови теж відіграють свою роль, але значно на врожайність вплинула багаторічна сівба на одних і тих же землях. Справа в тім, що соняшник багато забирає з грунту азоту, який періодично потрібно вносити. Тому бажано дати землі відпочити, або на цьому полі посадити горох,а після збирання врожаю провести лущення рештків даної рослини, бо відомо, що горох накопичує у кореневій системі азот і таким чином збагачує грунт. Рекомендовано сіяти соняшник на тому самому полі раз у 4 роки.
Ні в якому разі не можна спалювати стерню, а треба проводити її лущення та сприяти збагаченню грунту певними поживними речовинами. Можна вносити на поля гній, компост, послід. У невеликих кількостях вони дуже корисні, а коли їх занадто, це стає справжнім лихом. Останнім часом здобули значимості «зелені добрива» (люпин, чечевиця, горох, соя, конюшина, квасоля). Якщо ці культури висівати перед зернговими культурами, а восени всю зелену масу заорювати в грунт, це буде гарним мінеральним добривом для майбутніх посівів.
Як бачимо зміни та забруднення земель України пов'язані, насамперед, з надзвичайно високою розораністю, малою залісеністю, значним техногенним навантаження, варварською, непродуманоюексплуатацією грунтів, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар'єри й промислові споруди тощо.
Які ж заходи треба вживати для збереження, раціонального використання і охорони грунтового покриву?
1. Запропонуйте власні шляхи розв'язання проблеми збереження, відтворення
та раціонального використанняземельних ресурсів.
2. Які заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів необхідно запровадити у нашому районі, місті?
3.Чи можливо чекати сталих врожаїв на землях, що виділялися під городні наділи на заплавних землях нашого міста? Чому?
4. Чи доводилося особисто бачити наслідки відтворення земельних ресурсів? (засипання кар'єрів, звалищ тощо).
5. Поясніть народну мудрість: «Хліб по хлібу сіяти – не молотити, не віяти»
У світі цікавого...
Рослини – індикатори грунту. За рослинами – індикаторами можна визначити особливості хімічного складу грунтів, а саме:
фіалка росте на грунтах, в яких високий вміст цинку;
мак та багаторічні злаки ростуть на грунтах багатих на мідь;
вівсюг полюбляє грунт з високим вмістом свинцю;
кінський щавель та хвощ ростутьна кислих грунтах;
ромашка непахуча росте на слабокислих грунтах;
Історія регіону |
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву". До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Глухів - одне з найбільш древніх міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовского, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського й Д.Бортнянского. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа. Путивль став колискою партизанського руху. Саме тут, у Спадщанском лісу, під керівництвом Сидора Ковпака в період Великої Вітчизняної війни формувалися перші партизанські загони. У північних районах області було створено 35 таких загонів. Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших. Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка. | |
Адміністративно-територіальний розподіл | Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi 18 районiв, 15 міст, із них 7 - обласного значення, 20 селищ міського типу, 384 сiльради, 1466 сільських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. |
Влада | . |
Кордони | Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км. |
Населення | Станом на 1 листопада 2019 р., за оцінкою, чисельність наявного населення Сумської області складала 1069941 осіб. |
Економічний потенціал | Сумська область створена 10 січня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. На сьогодні в складі області 18 районів; 15 міст, із них 7 – обласного значення; 20 селищ міського типу; 39 об’єднаних територіальних громад, із них 10 – міських, 12 – селищних, 17 – сільських; 1455 сільських населених пунктів. Найбільші міста – Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. Область є індустріально-аграрним регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, харчової та хімічної промисловості. У промисловості області працює понад 230 підприємств великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в обласному центрі, містах обласного значення, а також у Тростянецькому, Охтирському та Сумському районах. Внесок промислового комплексу у загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У промисловому виробництві зайнятий кожен четвертий економічно активний житель області. У галузевому розрізі основу промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість та машинобудування. На ці види діяльності припадає понад60% реалізованої промислової продукції області. Сумська область – однин із головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області сьогодні видобувається 44% української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини3500 метрів. У Глухівському кар’єрі кварцитів видобуваються унікальні кварцитовидні піщаники із вмістом двоокису кремнію (SiO2) понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з найвищою якістю сировини, що придатна для виробництва високоякісних феросплавів і кристалічного кремнію високих марок, а також щебеню для будівельних цілей. У Сумській області історично сформований потужний машинобудівний комплекс. Про акціонерні товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн «НІКМАС», дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон» знають не тільки в Україні, а і в багатьох країнах світу. За часів незалежності України здобули імідж високотехнологічних виробництв та надійних партнерів ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «СЕНСІ», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші. Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (галузь забезпечує робочими місцями понад 25% всіх зайнятих у промисловості).Для міст Суми, Конотоп, Лебедин, Свеса підприємства машинобудування є бюджетоутворюючими. Машинобудування – основа інноваційної діяльності промисловості. Щороку підприємства упроваджують в середньому до 100 нових технологічних процесів, сотні найменувань нових видів продукції. Основою експортного потенціалу області та поповнення валютних резервів країни також виступає машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя. На території Сумщини працює 12 великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну продукцію та забезпечують робочими місцями близько 9,5 тисяч осіб, або кожного шостого працюючого у промисловості. Підприємства хімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої тощо. Сумські хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Географія поставок дуже широка. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки. Останнім часом значний розвиток в області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ «КусумФарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент продукції, створюючи нові робочі місця. У 2018-2019 роках здійснюється черговий етап розвитку із створенням нових виробничих площ та робочих місць. У 2016 році у місті Шостка ПАТ «Фармак» введено в дію підприємство із виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів. Запроваджені новітні технології розраховані на випуск субстанції для фармацевтичних компаній як України, так і Європейського Союзу. Успішне залучення іноземного капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємства у сфері пакувальних матеріалів – ПрАТ «Технологія», ТОВ «ГуалаКложерс Україна» та ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. У 2018-2019 роках ПрАТ «Технологія»ведетьсябудівництво цеху № 3 заводу коркувальних засобів і поліграфічних виробів.Цими підприємствами створено близько двох тисяч нових робочих місць із найвищим рівнем оплати праці у промисловості області. Відновлюється потенціал легкої промисловості області. Підприємства цієї галузі виробляють взуття, одяг та текстильні вироби. Сумська область утримує лідерські позиції в Україні із виробництва спеціального взуття. Роменському ТОВ «Таланпром» належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В області працює одне із найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний утеплювач, із 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізовуються в країни Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта – переробляється на власній шпагатній фабриці.У місті Кролевець у результаті залучення інвестора проведена реконструкція виробничих приміщень ліквідованої Кролевецької фабрики «Художнє ткацтво» та створено новий виробничий об’єкт – швейна фабрика приватного підприємства «Ярослав» (м.Київ), що спеціалізується на пошитті постільної білизни, спецодягу, домашнього одягу та трикотажної білизни. Завдяки ефективному переробленню місцевої мінеральної сировини в області освоєно виробництво цегли найвищого сегменту якості – клінкерної, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань. Ця мінеральна продукція випускається ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філія ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського району). З метою створення сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку області на території Сумського регіону створені індустріальні (промислові) парки «Свема» (м. Шостка), «Тростянець» (м. Тростянець) та індустріальний парк «Суми» (м. Суми), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Аграрний сектор області має значний потенціал для розвитку та є однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней. Загальна площа сільськогосподарських угідь області становить 1,7 млн. гектарів, з них 1,2 млн. гектарів – рілля. Агропромисловий комплекс Сумської області налічує 385 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 652 фермерських господарства, понад 129,3 тис. особистих селянських господарств. У галузі зайнято 17,6 тис. працівників. Завдяки високій родючості та продуктивності ґрунтів Сумщина постійно утримує лідируючі позиції серед регіонів України з виробництва рослинницької продукції. У 2018 році по урожайності зернових та зернобобових культур область посіла 2 місце серед регіонів України, 5 – по валовому виробництву зерна. У тому числі валовий збір кукурудзи на зерно становив 3,3 млн тонн, що є рекордним обласним показником. У галузі тваринництва серед регіонів України по сільськогосподарських підприємствах Сумська область займає 6 місце по чисельності поголів’я корів, 8 місце – по чисельності поголів’я великої рогатої худоби, 7 місце – по валовому виробництву молока. Сільське господарство Сумщини залишається привабливим для інвесторів. Станом на 01.01.2019 (згідно з оперативними даними) загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становила 2 408,4 млн гривень, або на 38,2% більше до відповідного періоду 2018 року. За 9 місяців 2019 року загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становить 1 499,7 млн гривень, що більше на 9,8% до відповідного періоду 2018 року. |
Культура і традиції | Сумщину можна віднести до регіонів України з унікальною історико-культурною спадщиною. Заселення території розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Починаючи з перших століть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена – плем’я сіверян. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, сотні поселень та могильників, десяток великих міст, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Міста Суми, Білопілля, Глухів, Лебедин, Конотоп, Охтирка, Путивль, Ромни, Тростянець включені до списку найважливіших історичних міст України. Сумщина – край з багатовіковою історією, де нараховується близько 1,5 тис. пам’яток історії, 700 – археології, 61 – пам’ятка монументального мистецтва і 428 пам’яток архітектури. На базі комплексів та ансамблів пам’яток створено два державних історико-культурних заповідники «Посулля» та у м. Путивлі, національний заповідник «Глухів». Сумщина – край, що дав вітчизняній та світовій культурі багатьох видатних талантів. У селі Низи, що поблизу Сум, та в місті Тростянець гостював композитор П.І. Чайковський. У Лебедині відпочивав і творив композитор С.Рахманінов. Кожної весни до Сум (на Луку) приїздив А.П.Чехов, а свої «Весняні співи» Леся Українка написала на Сумщині, у селі Косівщина. Під час трьох подорожей Україною Великий Кобзар відвідував Глухів, Кролевець, Лебедин, Конотоп, Ромни. Сумщина – скарбниця народної культури та мистецтва. Візитівкою області є міжнародні фестивалі – літературно-мистецький «Кролевецькі рушники», музичні «Бахфест», «Органум» та «Слобожанська фантазія», Всеукраїнські фестивалі «Сурми України», «Боромля», «Чехов-фест», «Козацький родослав», «Поліська рапсодія», «Чайковський-фест» та інші. Для задоволення культурно-мистецьких уподобань жителів області на Сумщині діють 2 обласних театри, філармонія, вище училище мистецтв і культури ім. Д.С.Бортнянського, обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, 612 клубних та 545 бібліотечних установ системи Міністерства культури України, 14 комунальних музеїв, 36 початкових мистецьких навчальних закладів. У клубних закладах працює 2180 творчих колективів, де реалізують свої уподобання близько 23 тисяч учасників, 259 колективів мають звання «народний аматорський». |
Природа та екологія | Природно-заповідний фонд Сумської області станом на 29.10.2019 налічує 291 об’єкт загальною площею 178589,3507 га, що становить 7,49% від площі області («показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (26%) та 272 об’єкта місцевого значення площею 128 тис. га (74%). Структура природно-заповідного фонду області включає в себе 9 категорій територій і об’єктів загальнодержавного та місцевого значення: національні природні парки «Деснянсько-Старогутський» та Гетьманський, природний заповідник «Михайлівська цілина», регіональний ландшафтний парк «Сеймський», заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти: дендрологічні парки, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. |
Географічне положення |
клімат |
грунти |
рослини |
тварини |
Фізико геограічні краї |
Природоохоронні території |
|
|
|
|
|
|
|
Завдання. Використовуючи
карти атласу та текст підручника, складіть характеристику
фізико-географічних областей Полісся за планом у таблиці (за зразком).
Назва фізико-географічної області |
Відповідна тектонічна структура |
Особливості природних
компонентів |
Природоохоронні території |
Волинське Полісся |
Частина Волино-Подільської плити і
Ковельського масиву |
Найбільш лісиста, заболочена область з вологим кліматом |
Шацький національний природний парк |
Житомирське Полісся |
|||
Київське Полісся |
|||
Чернігівське Полісся |
|||
Новгород-Сіверське Полісся |
|||
Мале Полісся |
1.Підкресліть
зайве.
А) Рудні : боксити, магнітний залізняк, вапняк, золото,
бурштин, ртутні руди.
Б) Нерудні : калійна сіль, горючі сланці, крейда, граніт,
нікелеві руди, піски.
В) Паливні : мінеральні води, природний газ, кам’яне вугілля , нафта, вогнетривкі глини.
2.Використовуючи тематичні карти
атласу заповніть таблицю за зразком.
Тектонічні
структури |
Особливості
геологічної будови |
Форми
рельєфу (назви) |
Корисні
копалини |
Волино-Подільська плита |
|
Волинська, Подільська височина |
|
|
Четвертинні відклади: льодовикові, алювіальні, озерні
|
|
Торф, бурштин, піски, глини, крейда |
Причорноморська западина |
|
Причорноморська низовина |
|
|
Сформовані переважно в архейський період та протерозой |
|
Граніти, гнейси, кварцити, гнейси пісковики, графіт,
каолін, топаз, руди чорних, кольорових металів, горючі сланці , буре вугілля |
Дніпровсько-донецька западина |
|
Придніпровська низовина |
|
|
Утворилася переважно в другій половині палеозойської
ери |
|
Кам’яне вугілля, ртутні руди, поліметалеві руди,
вогнетривка глина
|
Карпатська складчаста область |
|
Карпатські гори |
|
|
Активне підняття на межі кайнозою та мезозою
супроводжувалося процесами вулканізму |
|
Пісковики, вапняки, мергелі, глинисті сланці |
3.Закінчіть речення:
а) Плитам в рельєфі відповідають……; б)Рудні корисні копалини тектонічно
прив’язані до….; в)Гірські системи формуються переважно під дією…..;г) Западини
мають значну товщу осадових порід і в рельєфі представлені….
4.Зробліть загальний висновок про взаємозалежність та
обумовленість рельєфу, тектонічної будови, геологічної будови ,корисних
копалин.
Типи рельєфу |
Райони
поширення |
Форми рельєфу |
Денудаційні |
| |
Гравітаційні |
| |
|
||
Акумулятивні |
| |
Еолові |
| |
Водно-ерозійні |
| |
Суфозійні |
| |
Карстові |
| |
Морські абразивні |
|
|
Морські акумулятивні |
| |
Вулканогенні |
| |
Льодовикові |
||
Техногенні |
|
Форми рельєфу |
Назви форм рельєфу України |
Географічне положення |
Напрям простягання |
Середня абсолютна висота |
Найвища точка |
Низовини України |
|
|
|
|
|
Височини України |
|
|
|
|
|
Гори України |
|
|
|
|
|
Необхідно знайти відповідник у першій і другій колонках
1. Донецька складчаста область 2. Причорноморська западина 3. Складчаста система Кримських гір 4. Дніпровсько-Донецька западина 5. Воронезький кристалічний масив 6. Складчаста система Карпат | А. Українські Карпати Б. Причорноморська низовина В. Придніпровська западина Г. Донецький кряж Д. Кримські гори Е. Середньоруська височина |
Історія регіону | Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву". До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Глухів - одне з найбільш древніх міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовского, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського й Д.Бортнянского. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа. Путивль став колискою партизанського руху. Саме тут, у Спадщанском лісу, під керівництвом Сидора Ковпака в період Великої Вітчизняної війни формувалися перші партизанські загони. У північних районах області було створено 35 таких загонів. Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших. Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка. |
Адміністративно-територіальний розподіл | Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi 18 районiв, 15 міст, із них 7 - обласного значення, 20 селищ міського типу, 384 сiльради, 1466 сільських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. |
Влада | . |
Кордони | Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км. |
Населення | Станом на 1 листопада 2019 р., за оцінкою, чисельність наявного населення Сумської області складала 1069941 осіб. |
Економічний потенціал | Сумська область створена 10 січня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. На сьогодні в складі області 18 районів; 15 міст, із них 7 – обласного значення; 20 селищ міського типу; 39 об’єднаних територіальних громад, із них 10 – міських, 12 – селищних, 17 – сільських; 1455 сільських населених пунктів. Найбільші міста – Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. Область є індустріально-аграрним регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, харчової та хімічної промисловості. У промисловості області працює понад 230 підприємств великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в обласному центрі, містах обласного значення, а також у Тростянецькому, Охтирському та Сумському районах. Внесок промислового комплексу у загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У промисловому виробництві зайнятий кожен четвертий економічно активний житель області. У галузевому розрізі основу промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість та машинобудування. На ці види діяльності припадає понад60% реалізованої промислової продукції області. Сумська область – однин із головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області сьогодні видобувається 44% української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини3500 метрів. У Глухівському кар’єрі кварцитів видобуваються унікальні кварцитовидні піщаники із вмістом двоокису кремнію (SiO2) понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з найвищою якістю сировини, що придатна для виробництва високоякісних феросплавів і кристалічного кремнію високих марок, а також щебеню для будівельних цілей. У Сумській області історично сформований потужний машинобудівний комплекс. Про акціонерні товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн «НІКМАС», дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон» знають не тільки в Україні, а і в багатьох країнах світу. За часів незалежності України здобули імідж високотехнологічних виробництв та надійних партнерів ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «СЕНСІ», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші. Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (галузь забезпечує робочими місцями понад 25% всіх зайнятих у промисловості).Для міст Суми, Конотоп, Лебедин, Свеса підприємства машинобудування є бюджетоутворюючими. Машинобудування – основа інноваційної діяльності промисловості. Щороку підприємства упроваджують в середньому до 100 нових технологічних процесів, сотні найменувань нових видів продукції. Основою експортного потенціалу області та поповнення валютних резервів країни також виступає машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя. На території Сумщини працює 12 великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну продукцію та забезпечують робочими місцями близько 9,5 тисяч осіб, або кожного шостого працюючого у промисловості. Підприємства хімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої тощо. Сумські хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Географія поставок дуже широка. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки. Останнім часом значний розвиток в області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ «КусумФарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент продукції, створюючи нові робочі місця. У 2018-2019 роках здійснюється черговий етап розвитку із створенням нових виробничих площ та робочих місць. У 2016 році у місті Шостка ПАТ «Фармак» введено в дію підприємство із виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів. Запроваджені новітні технології розраховані на випуск субстанції для фармацевтичних компаній як України, так і Європейського Союзу. Успішне залучення іноземного капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємства у сфері пакувальних матеріалів – ПрАТ «Технологія», ТОВ «ГуалаКложерс Україна» та ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. У 2018-2019 роках ПрАТ «Технологія»ведетьсябудівництво цеху № 3 заводу коркувальних засобів і поліграфічних виробів.Цими підприємствами створено близько двох тисяч нових робочих місць із найвищим рівнем оплати праці у промисловості області. Відновлюється потенціал легкої промисловості області. Підприємства цієї галузі виробляють взуття, одяг та текстильні вироби. Сумська область утримує лідерські позиції в Україні із виробництва спеціального взуття. Роменському ТОВ «Таланпром» належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В області працює одне із найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний утеплювач, із 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізовуються в країни Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта – переробляється на власній шпагатній фабриці.У місті Кролевець у результаті залучення інвестора проведена реконструкція виробничих приміщень ліквідованої Кролевецької фабрики «Художнє ткацтво» та створено новий виробничий об’єкт – швейна фабрика приватного підприємства «Ярослав» (м.Київ), що спеціалізується на пошитті постільної білизни, спецодягу, домашнього одягу та трикотажної білизни. Завдяки ефективному переробленню місцевої мінеральної сировини в області освоєно виробництво цегли найвищого сегменту якості – клінкерної, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань. Ця мінеральна продукція випускається ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філія ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського району). З метою створення сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку області на території Сумського регіону створені індустріальні (промислові) парки «Свема» (м. Шостка), «Тростянець» (м. Тростянець) та індустріальний парк «Суми» (м. Суми), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Аграрний сектор області має значний потенціал для розвитку та є однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней. Загальна площа сільськогосподарських угідь області становить 1,7 млн. гектарів, з них 1,2 млн. гектарів – рілля. Агропромисловий комплекс Сумської області налічує 385 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 652 фермерських господарства, понад 129,3 тис. особистих селянських господарств. У галузі зайнято 17,6 тис. працівників. Завдяки високій родючості та продуктивності ґрунтів Сумщина постійно утримує лідируючі позиції серед регіонів України з виробництва рослинницької продукції. У 2018 році по урожайності зернових та зернобобових культур область посіла 2 місце серед регіонів України, 5 – по валовому виробництву зерна. У тому числі валовий збір кукурудзи на зерно становив 3,3 млн тонн, що є рекордним обласним показником. У галузі тваринництва серед регіонів України по сільськогосподарських підприємствах Сумська область займає 6 місце по чисельності поголів’я корів, 8 місце – по чисельності поголів’я великої рогатої худоби, 7 місце – по валовому виробництву молока. Сільське господарство Сумщини залишається привабливим для інвесторів. Станом на 01.01.2019 (згідно з оперативними даними) загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становила 2 408,4 млн гривень, або на 38,2% більше до відповідного періоду 2018 року. За 9 місяців 2019 року загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становить 1 499,7 млн гривень, що більше на 9,8% до відповідного періоду 2018 року. |
Культура і традиції | Сумщину можна віднести до регіонів України з унікальною історико-культурною спадщиною. Заселення території розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Починаючи з перших століть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена – плем’я сіверян. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, сотні поселень та могильників, десяток великих міст, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Міста Суми, Білопілля, Глухів, Лебедин, Конотоп, Охтирка, Путивль, Ромни, Тростянець включені до списку найважливіших історичних міст України. Сумщина – край з багатовіковою історією, де нараховується близько 1,5 тис. пам’яток історії, 700 – археології, 61 – пам’ятка монументального мистецтва і 428 пам’яток архітектури. На базі комплексів та ансамблів пам’яток створено два державних історико-культурних заповідники «Посулля» та у м. Путивлі, національний заповідник «Глухів». Сумщина – край, що дав вітчизняній та світовій культурі багатьох видатних талантів. У селі Низи, що поблизу Сум, та в місті Тростянець гостював композитор П.І. Чайковський. У Лебедині відпочивав і творив композитор С.Рахманінов. Кожної весни до Сум (на Луку) приїздив А.П.Чехов, а свої «Весняні співи» Леся Українка написала на Сумщині, у селі Косівщина. Під час трьох подорожей Україною Великий Кобзар відвідував Глухів, Кролевець, Лебедин, Конотоп, Ромни. Сумщина – скарбниця народної культури та мистецтва. Візитівкою області є міжнародні фестивалі – літературно-мистецький «Кролевецькі рушники», музичні «Бахфест», «Органум» та «Слобожанська фантазія», Всеукраїнські фестивалі «Сурми України», «Боромля», «Чехов-фест», «Козацький родослав», «Поліська рапсодія», «Чайковський-фест» та інші. Для задоволення культурно-мистецьких уподобань жителів області на Сумщині діють 2 обласних театри, філармонія, вище училище мистецтв і культури ім. Д.С.Бортнянського, обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, 612 клубних та 545 бібліотечних установ системи Міністерства культури України, 14 комунальних музеїв, 36 початкових мистецьких навчальних закладів. У клубних закладах працює 2180 творчих колективів, де реалізують свої уподобання близько 23 тисяч учасників, 259 колективів мають звання «народний аматорський». |
Природа та екологія | Природно-заповідний фонд Сумської області станом на 29.10.2019 налічує 291 об’єкт загальною площею 178589,3507 га, що становить 7,49% від площі області («показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (26%) та 272 об’єкта місцевого значення площею 128 тис. га (74%). Структура природно-заповідного фонду області включає в себе 9 категорій територій і об’єктів загальнодержавного та місцевого значення: національні природні парки «Деснянсько-Старогутський» та Гетьманський, природний заповідник «Михайлівська цілина», регіональний ландшафтний парк «Сеймський», заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти: дендрологічні парки, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. |
https://classroom.google.com/u/0/c/MTUwNTk4OTI0MDA2
Прочитати параграф 27. ДАТИ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ
Ґрунтові ресурси України. Заходи з раціонального використання і охорони ґрунтових ресурсів»
https://vseosvita.ua/library/grunti-ukraini-prezentacia-do-uroku-dla-8-klasu-104870.html
За розмірами територія України є найбільшою країною Європи, а за якісним складом грунтівта біопродуктивністю угідь – однією з найбагатших держав світу.
Найродючіші та найпотужніші грунти – чорноземи – формувалися протягом багатьох тисячоліть. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного природного ресурсу в нашій державі значно зменшилася. Чому тактрапилося? Можливо не раціонально використовуються земельні ресурси України?
Земельні ресурси – вид природних ресурсів суходолу. До них належать землі, що використовуються або можуть бути використані людиною для сільського чи лісового господарства, містобудування тощо. Значна частина сільськогосподарських угідь розташована у зоні чорноземів, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства. Ці грунти є національним надбанням України. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га.
Освоєність земельної площі в Україні досягла майже 70% (є одним з найвищих у світі). Найвищу сільськогосподарську освоєність території мають:
Оранка, що деформує природний родючий шар,призвела до його виснаження. А головне – зруйнувала механізм самовідтворення чорнозему. Чорноземний шар, на утворення кожного сантиметра якого пішло 300 років, можна знищити за 3 роки. За підрахунками вчених кожного року знищується 50 тонн родючого грУНТУ
Завдання .
Розрахувати товщину грунту через 300 років, якщо його товщина сьогодні – 100 см, змив становить 0,008 мм на рік, а процес грунтоутворення – 2 см на 100 років.
Розв'язування: а) знаходимо змив грунту за 300 років:
0,008 х 300 = 2,4 см
б) товщина грунтоутворення за 300 років:
2 см ---------- 100 років
х см ---------- 300 років
х = 300 х 2
100х =6 см
в) знаходимо товщину грунту через 300 років:
100 – 2,4 + 6 = 103,6 см
Сьогодні доводиться говорити ще про одне небезпечне явище, що призводить до деградації грунтів - це спустелювання або дезертизація. Що це за проблема?
1.Спустелювання .2. Причини.
Основними засобами відновленя грунтів на оголених ділянках є насадження лісозхисних смуг, екологічно обгрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, що дозволяє грунту, що обробляється, зберігати свою родючість, завдяки тому, що в різні роки на ньому вирощують різні культури; періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває»).
Незамінна допомога сільському господарству – ліс. Знижуючи швидкість вітру він захищає поля від надмірного випаровування вологи, регулює надходження і стік води, тим самим захищаючи землю від ерозії, підвищує родючість грунту. З опалого листя і хмизу утворюється гумус, який є головним концентратом азоту в грунті.
Які саме меліоративні роботи проводилися і проводяться і як вони впивають на родючість грунтів та земельні ресурси в цілому?
З метою підвищення родючості грунтів з несприятливим водним режимом на території України упродовж десятків років проводилися гідромеліоративні роботи. Вони включалив себе як зрошування, так і осушення земель.
За останні 50 років «великої іригації» 57% зрошуваних земель втратили природні властивості і родючість. Серед них 30% осолонцьовані, 14% - еродовані, 85% – закиснені, 55% – перезволожені.
Родючість грунтів знижується і на осушених землях, де 43,5% їх мають підвищену кислотність, 8,5% – засолені, 11% - перезволожені, 13,5% – заболочені, 18,5% зазнали вітрової, а 5% - водної ерозії.
Кліматичні умови теж відіграють свою роль, але значно на врожайність вплинула багаторічна сівба на одних і тих же землях. Справа в тім, що соняшник багато забирає з грунту азоту, який періодично потрібно вносити. Тому бажано дати землі відпочити, або на цьому полі посадити горох,а після збирання врожаю провести лущення рештків даної рослини, бо відомо, що горох накопичує у кореневій системі азот і таким чином збагачує грунт. Рекомендовано сіяти соняшник на тому самому полі раз у 4 роки.
Ні в якому разі не можна спалювати стерню, а треба проводити її лущення та сприяти збагаченню грунту певними поживними речовинами. Можна вносити на поля гній, компост, послід. У невеликих кількостях вони дуже корисні, а коли їх занадто, це стає справжнім лихом. Останнім часом здобули значимості «зелені добрива» (люпин, чечевиця, горох, соя, конюшина, квасоля). Якщо ці культури висівати перед зернговими культурами, а восени всю зелену масу заорювати в грунт, це буде гарним мінеральним добривом для майбутніх посівів.
Як бачимо зміни та забруднення земель України пов'язані, насамперед, з надзвичайно високою розораністю, малою залісеністю, значним техногенним навантаження, варварською, непродуманоюексплуатацією грунтів, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар'єри й промислові споруди тощо.
Які ж заходи треба вживати для збереження, раціонального використання і охорони грунтового покриву?
1. Запропонуйте власні шляхи розв'язання проблеми збереження, відтворення
та раціонального використанняземельних ресурсів.
2. Які заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів необхідно запровадити у нашому районі, місті?
3.Чи можливо чекати сталих врожаїв на землях, що виділялися під городні наділи на заплавних землях нашого міста? Чому?
4. Чи доводилося особисто бачити наслідки відтворення земельних ресурсів? (засипання кар'єрів, звалищ тощо).
5. Поясніть народну мудрість: «Хліб по хлібу сіяти – не молотити, не віяти»
У світі цікавого...
Рослини – індикатори грунту. За рослинами – індикаторами можна визначити особливості хімічного складу грунтів, а саме:
фіалка росте на грунтах, в яких високий вміст цинку;
мак та багаторічні злаки ростуть на грунтах багатих на мідь;
вівсюг полюбляє грунт з високим вмістом свинцю;
кінський щавель та хвощ ростутьна кислих грунтах;
ромашка непахуча росте на слабокислих грунтах;
гірчиця добре почувається на лужних
https://classroom.google.com/u/1/c/MTUwNTk4OTI0MDA2
27.05.2020
План характеристики
|
Зона мішаних лісів
|
Зона степу
|
ФГП
|
|
|
Рельєф, тектонічні структури
|
|
|
Температура січня та липня
|
|
|
К-ть опадів та сезонність
|
|
|
Тип грунту
|
|
|
Найбільші річки
|
|
|
Флора
|
|
|
Фауна
|
|
|
25.05.2020
https://naurok.com.ua/prezentaciya-sumska-oblast-183621.html
Історія
регіону
|
Заселення
території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому.
Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області
входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В
VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян.
Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив
формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав
свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський
писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським
князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй
Петербург та Москву".
До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Глухів - одне з найбільш древніх міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовского, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського й Д.Бортнянского. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа. Путивль став колискою партизанського руху. Саме тут, у Спадщанском лісу, під керівництвом Сидора Ковпака в період Великої Вітчизняної війни формувалися перші партизанські загони. У північних районах області було створено 35 таких загонів. Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших. Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка. |
Адміністративно-територіальний
розподіл
|
Сумська
область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харкiвської,
17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi
18 районiв, 15 міст, із них 7 - обласного значення, 20 селищ міського типу,
384 сiльради, 1466 сільських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми,
Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни.
|
Влада
|
.
|
Кордони
|
Сумська
область розташована на північному сході України. З півночі на південь
протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході
область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської
Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що
проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному
сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською
областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва
залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км.
|
Населення
|
Станом на 1
листопада 2019 р., за оцінкою, чисельність наявного населення Сумської
області складала 1069941 осіб.
|
Економічний
потенціал
|
Сумська область створена 10 січня
1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та
2 райони Полтавської областей. На сьогодні в складі області 18 районів; 15
міст, із них 7 – обласного значення;
20 селищ міського типу; 39 об’єднаних територіальних громад, із них 10 – міських, 12 – селищних, 17 – сільських; 1455 сільських населених пунктів. Найбільші міста – Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни.
Область є індустріально-аграрним
регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком
енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, харчової та хімічної промисловості.
У промисловості області працює понад 230 підприємств
великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в
обласному центрі, містах обласного значення, а також у Тростянецькому,
Охтирському та Сумському районах.
Внесок промислового комплексу у
загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь
створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У
промисловому виробництві зайнятий кожен четвертий економічно активний житель
області.
У галузевому розрізі основу
промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість та
машинобудування. На ці види діяльності припадає понад60% реалізованої
промислової продукції області.
Сумська область – однин із
головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області
сьогодні видобувається 44%
української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини3500 метрів.
У Глухівському кар’єрі кварцитів
видобуваються унікальні кварцитовидні піщаники із вмістом двоокису кремнію
(SiO2) понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з
найвищою якістю сировини, що придатна для виробництва високоякісних
феросплавів і кристалічного кремнію високих марок, а також щебеню для
будівельних цілей.
У Сумській області історично
сформований потужний машинобудівний комплекс. Про акціонерні
товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», «Сумський
завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн
«НІКМАС», дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»,
ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон» знають не тільки в Україні, а і в багатьох країнах світу. За часів незалежності України здобули імідж високотехнологічних виробництв та надійних партнерів ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «СЕНСІ», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші.
Підприємства машинобудівного
комплексу є найбільшими роботодавцями області (галузь забезпечує
робочими місцями понад 25% всіх зайнятих у промисловості).Для міст Суми,
Конотоп, Лебедин, Свеса підприємства машинобудування є бюджетоутворюючими.
Машинобудування – основа
інноваційної діяльності промисловості. Щороку підприємства упроваджують в
середньому до 100 нових технологічних процесів, сотні найменувань нових видів
продукції.
Основою експортного потенціалу
області та поповнення валютних резервів країни також виступає
машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати
виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за
міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції
експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя.
На території Сумщини працює 12
великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну
продукцію та забезпечують робочими місцями близько 9,5 тисяч осіб, або
кожного шостого працюючого у промисловості.
Підприємства хімічної
промисловості територіально
сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент
продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти,
хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби
ініціювання вибуху, мисливські набої тощо.
Сумські
хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Географія поставок дуже
широка. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД,
Європи, Азії, Африки, Америки.
Останнім часом значний розвиток в
області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у
місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ
«КусумФарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент
продукції, створюючи нові робочі місця.
У 2018-2019 роках здійснюється черговий етап розвитку із створенням нових виробничих площ та робочих місць.
У 2016 році у місті Шостка ПАТ
«Фармак» введено в дію підприємство із виробництва активних фармацевтичних
інгредієнтів. Запроваджені новітні технології розраховані на випуск
субстанції для фармацевтичних компаній як України, так і Європейського Союзу.
Успішне залучення іноземного
капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємства у сфері
пакувальних матеріалів –
ПрАТ «Технологія», ТОВ «ГуалаКложерс Україна» та ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. У 2018-2019 роках ПрАТ «Технологія»ведетьсябудівництво цеху № 3 заводу коркувальних засобів і поліграфічних виробів.Цими підприємствами створено близько двох тисяч нових робочих місць із найвищим рівнем оплати праці у промисловості області.
Відновлюється потенціал
легкої промисловості області. Підприємства цієї галузі виробляють
взуття, одяг та текстильні вироби. Сумська область утримує лідерські позиції
в Україні із виробництва спеціального взуття. Роменському ТОВ «Таланпром»
належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В
області працює одне із найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф
Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону
та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини
до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний
утеплювач, із 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізовуються в країни
Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта –
переробляється на власній шпагатній фабриці.У місті Кролевець у результаті
залучення інвестора проведена реконструкція виробничих приміщень ліквідованої
Кролевецької фабрики «Художнє ткацтво» та створено новий виробничий об’єкт –
швейна фабрика приватного підприємства «Ярослав» (м.Київ), що спеціалізується
на пошитті постільної білизни, спецодягу, домашнього одягу та трикотажної
білизни.
Завдяки ефективному переробленню
місцевої мінеральної сировини в області освоєно виробництво цегли найвищого
сегменту якості – клінкерної, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань.
Ця мінеральна продукція випускається ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філія
ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського
району).
З метою створення сприятливого
інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку
області на території Сумського регіону створені індустріальні (промислові)
парки «Свема» (м. Шостка), «Тростянець» (м. Тростянець) та індустріальний
парк «Суми» (м. Суми), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових)
парків.
Аграрний
сектор області має значний потенціал для розвитку та є
однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини
спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у
тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і
свиней.
Загальна
площа сільськогосподарських угідь області становить 1,7 млн. гектарів, з них
1,2 млн. гектарів – рілля.
Агропромисловий
комплекс Сумської області налічує 385 сільськогосподарських підприємств
різних форм власності та господарювання, 652 фермерських господарства, понад
129,3 тис. особистих селянських господарств. У галузі зайнято 17,6 тис.
працівників.
Завдяки
високій родючості та продуктивності ґрунтів Сумщина постійно утримує
лідируючі позиції серед регіонів України з виробництва рослинницької
продукції. У 2018 році по урожайності зернових та зернобобових культур
область посіла 2 місце серед регіонів України, 5 – по валовому виробництву
зерна. У тому числі валовий збір кукурудзи на зерно становив 3,3 млн тонн, що
є рекордним обласним показником.
У галузі
тваринництва серед регіонів України по сільськогосподарських підприємствах
Сумська область займає 6 місце по чисельності поголів’я корів, 8 місце –
по чисельності поголів’я великої рогатої худоби, 7 місце – по валовому
виробництву молока.
Сільське
господарство Сумщини залишається привабливим для інвесторів. Станом на
01.01.2019 (згідно з оперативними даними) загальна сума інвестицій, залучених
в агропромисловий комплекс області, становила
2 408,4 млн гривень, або на 38,2% більше до відповідного періоду 2018 року. За 9 місяців 2019 року загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становить 1 499,7 млн гривень, що більше на 9,8% до відповідного періоду 2018 року. |
Культура і
традиції
|
Сумщину можна віднести до регіонів
України з унікальною історико-культурною спадщиною. Заселення території
розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Починаючи з перших століть до
н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на
яких проживали ранні слов’янські племена – плем’я сіверян.
На території області відомо понад
80 давньоруських городищ, сотні поселень та могильників, десяток
великих міст, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир,
В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Міста Суми, Білопілля, Глухів,
Лебедин, Конотоп, Охтирка, Путивль, Ромни, Тростянець включені до списку
найважливіших історичних міст України.
Сумщина – край з багатовіковою
історією, де нараховується близько 1,5 тис. пам’яток історії, 700 –
археології, 61 – пам’ятка монументального мистецтва і 428 пам’яток
архітектури. На базі комплексів та ансамблів пам’яток створено два державних
історико-культурних заповідники «Посулля» та у м. Путивлі, національний
заповідник «Глухів».
Сумщина – край, що дав вітчизняній
та світовій культурі багатьох видатних талантів. У селі Низи, що поблизу Сум,
та в місті Тростянець гостював композитор П.І. Чайковський. У Лебедині
відпочивав і творив композитор С.Рахманінов. Кожної весни до Сум (на Луку)
приїздив А.П.Чехов, а свої «Весняні співи» Леся Українка написала на Сумщині,
у селі Косівщина. Під час трьох подорожей Україною Великий Кобзар відвідував
Глухів, Кролевець, Лебедин, Конотоп, Ромни. Сумщина – скарбниця
народної культури та мистецтва. Візитівкою області є міжнародні фестивалі –
літературно-мистецький «Кролевецькі рушники», музичні «Бахфест», «Органум» та
«Слобожанська фантазія», Всеукраїнські фестивалі «Сурми України», «Боромля»,
«Чехов-фест», «Козацький родослав», «Поліська рапсодія», «Чайковський-фест»
та інші.
Для задоволення культурно-мистецьких уподобань
жителів області на Сумщині діють 2 обласних театри, філармонія, вище училище
мистецтв і культури ім. Д.С.Бортнянського, обласний науково-методичний
центр культури і мистецтв, 612 клубних та 545 бібліотечних установ системи
Міністерства культури України, 14 комунальних музеїв, 36 початкових
мистецьких навчальних закладів. У клубних закладах працює 2180 творчих
колективів, де реалізують свої уподобання близько 23 тисяч учасників, 259
колективів мають звання «народний аматорський».
|
Природа та
екологія
|
Природно-заповідний
фонд Сумської області станом на 29.10.2019 налічує 291 об’єкт
загальною площею 178589,3507 га, що становить 7,49% від площі області
(«показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів
включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (26%) та
272 об’єкта місцевого значення площею 128 тис. га (74%).
Структура природно-заповідного
фонду області включає в себе 9 категорій територій і об’єктів
загальнодержавного та місцевого значення: національні природні парки
«Деснянсько-Старогутський» та Гетьманський, природний заповідник
«Михайлівська цілина», регіональний ландшафтний парк «Сеймський», заказники,
пам'ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти:
дендрологічні парки, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо.
|
20/05/2020
18.05.2020
Країна
|
Частка
населення працездатного віку
|
Частка
ЕАН
|
США
|
62
|
50
|
Японія
|
64
|
53
|
ФРН
|
63
|
49
|
Росія
|
64
|
50
|
Польща
|
63
|
44
|
Китай
|
64
|
58
|
Індія
|
57
|
38
|
Ніґерія
|
51
|
31
|
Галузі
|
США
|
Японія
|
ФРН
|
Польща
|
Індія
|
Росія
|
Китай
|
Нігерія
|
Сільське,
лісове та рибне господарство
|
2,9
|
5,8
|
3,3
|
23,0
|
60,9
|
10
|
58,8
|
58, 0
|
Індустріальні
галузі
(гірничодобувна
та
обробна
промисловість,
будівництво,
транспорт)
|
30,1
|
40,2
|
43,0
|
37,4
|
20,6
|
45
|
22,8
|
18,0
|
Сфера
послуг, торгівля, управління тощо
|
60,0
|
54,0
|
53,7
|
39,6
|
18,5
|
45
|
18,4
|
24,0
|
Країна
|
Державні
затрати на освіту (% до ВВП)
|
Частка
населення,
кінчили
виші навчальні заклади
|
Державні
затрати на охорону здоров’я (на 1 особу в дол.. США)
|
США
|
5,6
|
60
|
2885
|
Японія
|
3,9
|
30
|
1698
|
ФРН
|
4,6
|
32
|
1867
|
Росія
|
3,9
|
25
|
160
|
Польща
|
4,9
|
23
|
123
|
Китай
|
2,5
|
8
|
29
|
Індія
|
3,7
|
6
|
23
|
Ніґерія
|
4,2
|
2
|
12
|
Основні
проблеми
|
Шляхи подолання
|
Використання
трудових ресурсів.
|
1. Зміна структури зайнятості:
збільшувати частку зайнятих у сфері послуг і промисловості; враховувати
рівень освіти і професійну підготовку; збільшувати частку зайнятих жінок
(легка і харчова промисловість тощо).
2. В аграрно-індустріальних
областях збільшувати частку зайнятих у сфері послуг.
3. У промислових районах
розвивати галузі для збільшення зайнятості жінок.
|
Подолання
безробіття.
|
1. Збільшення робочих місць
шляхом розвитку дрібного і середнього бізнесу.
2.Розвиток
галузей сфери обслуговування.
3.
Перекваліфікація.
3. Розвиток індивідуальних
господарств.
|
Зміна несприятливої
структури трудових ресурсів.
|
1. Демографічна політика,
спрямована на підвищення народжуваності.
2. Поліпшення
медичного обслуговування.
3. Подолання еміграційних
потоків.
4. Перенавчати людей.
5. Розвиток служби, що
допомагає безробітним шукати роботу.
6. Гідна зарплата
|
13.05.2020
Традиційні
|
Етнічні
|
Світові
|
Фетишизм (Західна Африка)
Тотемізм (у аборигенів Америки і Австралії)
Шаманизм (у народів Сибіру і Кореї)
Культ пращурів (у народів Східної Азії)
|
Індуїзм (Індія)
Іудаїзм (Ізраїль)
Конфуціанство (Китай)
Даосизм (Китай)
Синтоїзм(Японія)
Джайнізм (Індія)
Зороастризм (Індія, Іран)
|
Християнство
Іслам
Буддизм
|
06.05.2020
04.05.2020
29.04.2020

Сільське населення
|
Малі
(до 500 осіб)
|
Середні
(від 500 до
1000 осіб)
|
Великі
(понад 1000 )
|
за кількістю населення
|
Форми сільських поселень
|
Села
(переважають в Україні)
|
Хутори
(на Гуцульщині)
|
Присілки
Карпатах
|
06.04.2020
Тема уроку: Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення: природний рух, міграції. Міграційна політика держав.
Економічна і соціальна географія вивчає три головні об'єкти: природу (навколишнє (географічне) середовище), суспільство (населення, людина) та господарство. Найвищою цінністю, найбільшим багатством кожної держави - це люди. Вивчення даного курсу починається завжди з соціальної географії, яка вивчає населення, (оголошення теми, запис на дошці, учні записують у зошит).
ОЧІКУВАННЯ: учень називає кількість населення світу, найбільших за його кількістю країн, України.
Погибнеш, зникнеш Україно,
Не стане знаку на землі...
(Т.Шевченко)
- Чи справджуються слова Великого Кобзаря на початку XXІ століття, чи це зовсім не так? Що відбувається з населенням країни? Які тенденції характерні? Можливо, ці слова не стосується сучасного періоду розвитку української нації?
- Які показники характеризують населення будь-якої країни?
- Наведіть приклади країн з великою кількістю населення. Покажіть на карті.
- Наведіть приклади країн з малою кількістю населення. Покажіть ці країни на карті.
- Для чого, на ваш погляд, необхідно стежити за динамікою кількості населення?
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
1. Відомості про кількість населення в давні часи
Кількість населення – це кількість мешканців України у певний момент часу. Головним джерелом відомостей про кількість населення здавна вважалися переписи населення. У далекому минулому необхідно було знати кількість працівників, що платили податки, кількість війська, тощо.
Перші переписи проводилися в III ст. до н.е. у Єгипті та Китаї.
У IXст. У Київській Русі населення переписували з метою обкладання його податками. Петро І зробив «ревізії» населення обов'язковими в Росії, з 1897 р. перепис відбувався в Росії кожні 10 років. Науково обґрунтовані методи перепису ввів у Росії знаменитий географ П.П.Семенов-Тянь-Шанський, що очолював Російське географічне товариство. В Україні останній перепис проводився в 2000 році. Для чого необхідний перепис населення сьогодні? Яка його мета? На ці питання ми будемо відповідати на сьогоднішньому уроці частково, і повну відповідь дамо на наступних уроках.
У наукових та літературних джерелах не збереглося досто¬вірних відомостей про чисельність населення України в першій половині Х ст. Вважають, що на початку XVI ст. чисельність населення складала приблизно 4,4 млн. чоловік, на початку XVII ст. — 5,2 млн. чоловік. Незначний природний приріст насе¬лення України в той час пояснюється затяжними війнами, масо¬вими епідеміями, засухами та іншими несприятливими явищами. Згідно з оцінками вчених у XVIII ст. на українських землях жило близько 9 млн. чоловік, на початку ХІХ ст. — понад 30 млн. чоловік.
2. Населення України в ХХ ст.
Кількість жителів не залишається постійною. Вона може збільшуватися або зменшуватися. На кількість населення впли¬вають історичні події. У XX ст. кількість населення України збільшувалася невисокими темпами. Великі втрати населення спричинили такі події, як громадянська війна (1918–1922), штуч¬ний голод (1932–1933), сталінські репресії, війна з фашистською Німеччиною (1941–1945). Зменшувалася кількість населення через вимушені, часто примусові переїзди (депортація кримських татар, німців, поляків). Виселялись окремі верстви населення («куркулі», духівництво, інтелігенція) або ж окремі райони (так, після приєднання Західної України до Радянського Союзу цілі села вивозили до Сибіру на поселення або до таборів).
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Завдання 1
Аналіз додаткового матеріалу, схема
«Динаміка кількості населення»
С.229 МАЛюнок 147
Орієнтовні запитання:
1. Як змінювалась кількість населення України до 1918 року?
2. Що відбувалося з кількістю населення з 1918 р. до 1959 р.?
3. Коли кількість населення була найбільшою?
4. Чому кількість населення в різні роки зменшувалася?
3. Наука, що займається вивченням динаміки кількості населення, називається демографією.
Загальна кількість наявного населення України станом на 1 жовтня 2015 року за оцінкою Державної служби статистики України становила 42 млн. 788,5 тис. осіб (без АРК). За січень-жовтень 2015 року чисельність населення зменшилася на 139,8 тис. осіб. Як ви вважаєте, чому?
Кількість населення планети на кінець 2015 приблизно становить 7,3 млрд. чол.
За кількістю населення Україна посідає 32 місце у світі і шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції. Таким чином, Україна — одна з найбільших держав Європи.
Завдання 2
Скласти ІС
Самостійна робота.
Проаналізувати таблицю «Природний рух населення України»
Показники природного руху населення Роки
1965 1970 1975 1980 1985 1991 1992 1995 2000 2014 2015
Народжуваність, чол./тис. 15,3 15,2 15,1 14,8 15,0 12,5 11,0 10,7 7,9 11,1 9,7
Смертність, чол./тис. 4,6 8,8 9,0 11,4 12,1 12,9 13,4 14,2 15,0 14,7 13,9
Природний приріст, чол./тис. 7,7 6,4 6,1 3,4 2,9 -0,4 -2,4 -3,5 -7,1 -3,6 -4,2
Дати відповіді:
1. Які зміни в народжуваності відбулися в 90-ті роки?
2. У які роки народжуваність була високою? Низькою?
3. З якого року приріст населення став негативним?
4. Коли показники приросту населення різко знизилися?
Висновок
Отже, головними чинниками, що впливають на природний приріст населення, є кількість народжених і померлих.
На народжуваність впливають такі чинники:
• соціально-економічний рівень розвитку країни;
• санітарно-гігієнічні умови життя, у тому числі екологічні;
• рівень медичного обслуговування;
• становище жінки в суспільстві;
• піввідношення кількості чоловіків і жінок;
• релігія;
• традиції даної держави;
• війни;
• кількість міських і сільських мешканців.
(Записати до зошита чинники, що впливають на народжуваність).
В Україні відзначається низький рівень народжуваності (нижче, ніж у середньому в Європі). За останній час він зменшився на 25,6%. Головні причини цього явища – соціальна криза, падіння рівня життя, дорожнеча утримання дітей, непевність у завтрашньому дні, екологічна ситуація, події в АТО.
Найнижчий рівень народжуваності у Донецькій, Чернігівській, Харківських областях, найвищий – у Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській.
4. Проаналізуйте показники смертності:
• яка основна тенденція показника смертності у 1990-ті рр.?
• у які роки показники смертності трохи знижувалися?
• у скільки разів у 2000 р. смертність перевищила народжуваність?
5. Депопуляція населення відбувається тоді, коли відсутнє заміщення поколінь, тобто відбувається інтенсивне зменшення кількості мешканців країни. Україна проводить демографічну політику на збільшення кількості народження. А, наприклад, Індія, Китай – на зменшення.
Демографічна ситуація, яка склалася в Україні, цілком обґрунтовано викликає стурбованість як владних структур, так і широких верств суспільства. Яка ж демографічна ситуація в Україні?
• Скорочення кількості населення;
• зниження тривалості життя;
• Стрімкий спад народжуваності;
• Велика кількість людей виїжджає за кордон в пошуках кращих умов життя.
• Конфлікт на Сході України (АТО)
Це ознаки демографічної кризи в Україні.
ПІДСУМОК УРОКУ
Хочеться вірити, що українці будуть жити і будувати свою державу.
Ми є. Були. І будем ми!
Й Вітчизна наша з нами!
(Іван Багряний)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати конспект уроку.
- Опрацювати текст підручника.
1. Дізнайтеся про основні показники населення за 2015 у своїй сільській раді.
2. Завдання. У кожному місті або районі є статистичні відділи. А статистика — це наука, що «знає все». Підготуйте статистичний звіт про динаміку кількості населення міста N за рік.
- У місті N з населенням 230 тис. чоловік протягом року на¬родилося 2,3 тис. чоловік, померло 3,1 тис. чоловік. Виїхало з міста 4,6 тис. чоловік, в’їхало 1,2 тис. чоловік. Підрахуйте на-роджуваність, смертність, природний приріст населення, сальдо міграції. На скільки і як змінилася (збільшилася чи зменшилася) кількість населення міста N?
Області України
|
У % до всього
населення
|
Довідково за 2013 рік
|
||
Чоловіки
|
Жінки
|
Чоловіки- 46,2 (2013)
|
Жінки- 53,8(2013)
|
|
Автономна Республіка Крим
|
46
|
54
|
47
|
53
|
Вінницька
|
46
|
54
|
45
|
55
|
Волинська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Дніпропетровська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Донецька
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Житомирська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Закарпатська
|
48
|
52
|
48
|
52
|
Запорізька
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Івано-Франківська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Київська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Кіровоградська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Луганська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Львівська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Миколаївська
|
47
|
53
|
46
|
54
|
Одеська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Полтавська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Рівненська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Сумська
|
46
|
54
|
45
|
55
|
Тернопільська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Харківська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Херсонська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Хмельницька
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Черкаська
|
46
|
54
|
45
|
55
|
Чернівецька
|
47
|
53
|
46
|
54
|
Чернігівська
|
45
|
55
|
44
|
56
|
м. Київ
|
47
|
53
|
47
|
53
|
м. Севастополь
|
46
|
54
|
47
|
53
|
Вік
|
Кількість
постійного населення, тис. осіб
|
У % до підсумку
|
|
2001 рік
|
1989
рік
|
||
0-9
|
4533,3
|
9,4
|
14,5
|
10-19
|
7308,1
|
16,2
|
13,9
|
20-29
|
6891,6
|
14,3
|
14,2
|
30-39
|
6621,2
|
13,7
|
14,9
|
40-49
|
7298,7
|
15,1
|
11,5
|
50-59
|
5245,3
|
10,9
|
12,9
|
60-69
|
5522,2
|
11,4
|
10,2
|
70-79
|
3740,0
|
7,8
|
5,5
|
80-і старші
|
1060,8
|
2,2
|
2,4
|
2015
|
42788,5 (без АРК)
|
2,0 (2015)
|
Вік
|
Кількість постійного
населення, тис. осіб
|
У % до
підсумку
|
|
2001 рік
|
1989 рік
|
||
Молодший
за працездатний
|
8743,7
|
18,1
|
23,0
|
Працездатний
|
27984,7
|
58,0
|
55,8
|
Старший
за працездатний
|
11492,8
|
23,9
|
21,2
|
Оригінальною є проведена Чубинським типізація малоросійського (українського) населення. В основу критеріїв типізації ним покладені фізичний тип людей, їх мовні відмінності, побут та ін. За цими ознаками були виділені три типи українців — власне український, поліський та подільсько-галицький, окреслені межі їх заселення, схарактеризовані головні риси людей кожного типу, показана причинна зумовленість їх відмінностей…
Український тип сформувався на території, що нині зайнята переважно Волинською, Рівненською, Київською, Чернігівською (без поліських їх районів) та Черкаською (без лівобережної частини) областями, північними районами Тернопільської та Хмельницької областей, а також північно-східними районами Вінницької області. Цей тип вважався найбільшою мірою автохтонним, Він довів, що український етнос, незважаючи на його певні територіальні відмінності, сформувався у межах єдиної національної території, обґрунтувавши таким чином етнографо-географічні позиції української державності.
13.04.2020
Назва області
|
Кількість
народже-них (чол. на 1000 жителів)
|
Кількість помер-лих
(чол. на 1000 жителів)
|
Природ-ний приріст
(чол. на 1000 жителів)
|
Вище (+) чи нижче
(-) середнього показника по Україні
|
Вінницька
|
12,1
|
13,6
|
||
Дніпропетровська
|
6,7
|
16,3
|
||
Житомирська
|
12,2
|
10,8
|
||
Київська
|
8,8
|
17,3
|
||
Миколаївська
|
8,8
|
14,6
|
||
Одеська
|
8,2
|
17,2
|
||
Сумська
|
10,9
|
14,2
|
||
Харківська
|
9,6
|
14,1
|
||
Хмельницька
|
8,9
|
17
|
||
Чернівецька
|
7,7
|
18,4
|
Причини низької
народжуваності і високої смертності
|
Шляхи вирішення
проблеми
|
Місце
|
Країна
|
Сальдо
імміграції (тис. осіб)
|
1
|
США
|
6493
|
2
|
Іспанія
|
2846
|
3
|
Італія
|
1125
|
4
|
Канада
|
1041
|
5
|
Німеччина
|
1000
|
Місце
|
Країна
|
Сальдо
еміграції
(тис.
осіб) |