29.11.2022
Практична робота №4
Інструкція до виконання у підручнику на стр. 59
(П.Р.№3 Установлення взаємозв'язків....)
23.11.2022
Переглянути презентацію за посиланням
Пройти тестування за посиланням
22.11.2022
Прочитати параграф 15,16
Пройти тестування за посиланням
16.11.2022
Прочитати параграф 14.
Пройти тестування за посиланням
15.11.2022
Прочитати параграф 13
Пройти тестування за посиланням
09.11.2022
Прочитати параграф 12.
Пройти тестування за посиланням
08.11.2022
Прочитати параграф 10.
Пройти тестування за посиланням
02.11.2022
Тематична контрольна робота
Пройти тестування за посиланням
01.11.2022
Прочитати параграф 3. Виконати дослідження: Планування маршруту мандрівки країнами світу з визначенням різниці у часі в них, пoрівняно з київським часом.
1) карнавал
відбувається в Ріо-де-Жанейро;
2) виліт
передбачено з Києва 23 лютого о 19 год 05 хв;
3) рейс
здійснюється з двома пересадками в Стамбулі (Туреччина)
і
Амстердамі (Нідерланди);
4) перший
переліт Київ-Стамбул триває 2 год , другий переліт Стамбул-
Амстердам- 3,5 год , третій переліт
Амстердам -Ріо-де-Жанейро-12год;
5) очікування між рейсами: у
Стамбулі - 9 год , у
Амстердамі – 2 год.
Визначити поясний час у всіх
зазначених пунктах порівняно з київським
у момент прибуття .Якого числа і о котрій
годині ви прибудете до Ріо-де-
Жанейро за місцевим часом ?
19.10.2022
Виконати практичну роботу № 3Аналіз карти годинних поясів Землі. Розв'язання задач на визначення часу.
Інструкція до практичної на стор19.
Пройти тестування за посиланням
18.10.2022
Прочитати параграф 3.
Пройти тестування за посиланням
12.10.2022
Прочитати парграф 9. Заповнити таблицю стор 45. Дати відповіді на питання стор 41, 45.
11.10.2022
Проочитати параграф 8. . Зробити хронологічну таблицю "Історія досліджень території України".
05.10.2022
Виконати практичну роботу стор 14.
Виконати завдання 5,6,7 на стор 14.
04.10.2022
Прочитати параграф 2.
Переглянути презентацію за посиланням
28.09.2022
Пройти тестування за посиланням
21.09.2022
Практична робота № 1
Інструкція на стр 36
Або тут
1. Ознайомлення з наданою топографічною картою:
- як розміщені основні елементи карти: назви, внутрішньої, мінутної і зовнішньої рамок, підписів масштабу, легенди, даних магнітного схилення і зближення меридіанів, графіка закладень;
- визначити масштаб карти;
- визначити граничні меридіани і паралелі карти, розмір рамок аркуша карти (у градусній мірі по широті і довготі), ціна поділок мінутної рамки;
- визначити відстані, через яку проведені лінії кілометрової сітки, кут між вертикальними лініями кілометрової сітки і географічними меридіанами (магнітне схилення);
- які основні елементи місцевості, відображені на карті.
2. Основні вправи.
1. Знаходження названого об’єкта.(найвища точка місцевості)
2. Визначення його географічних координат.
3. Визначення висоти місцевості, на якій розташований об’єкт.
4. Визначення відстані між двома об’єктами за допомогою масштабу і кілометрової сітки.
5. Визначення з будь-якої точки місцевості на об’єкт дійсного і магнітного азимутів, магнітного схилення.
3. Творчі вправи.
Аналіз маршруту подорожі:
- за картою намітити маршрут подорожі, який містить кілька ділянок, що змінюють свій напрямок одна відносно іншої;
- визначити географічні координати вихідної і завершальної точок подорожі та відстань між ними;
- для однієї ділянки визначити її протяжність, азимут, яким ви рухатиметесь на місцевості за компасом, особливості рельєфу (спуски, підйоми, їхню крутизну), описати об’єкти, що траплятимуться вам дорогою, їхні деякі характеристики;
- визначити зміну напрямку, переходячи на наступну ділянку маршруту;
- зазначити відстань кінцевого пункту маршруту від екватора;
- зробити загальний висновок про можливості й значення топографічних карт.
АБО
Виконуєте завдання1-8 на стор 35,36
Презентація до практичної роботи за посиланням
20.09.2022
Прочитати параграф 7. Переглянути презентацію за посиланням
14.09.2022
Прочитати парграф 6. Виконати завдання, що у презентації за текстом парграфу.
12.09.2022
Прочитати парграф 4,5 у підручнику (або параграфи 3 - 4 у електронному підручнику). Виконати завдання 6 на стор 27 ( у підручнику.)
АБО
07.09.2022
Прочитати параграф 2.
Виконати завдання після тексту параграфу.
Пееглянути презентацію. Виконати завдання презентації.
05.09.2022
Доброго дня, дорогі учні.
Технічні засоби поки що не дають можливості спілкуватися з вами через інтернет. Але я працюю над усуненням цієї проблеми. Тому сьгоднішній урок через блог. Про подальшу нашу роботу я повідомлю.
А сьогодні:
1.Перш за все підпишіть зошити.
2. Прочитайте параграф 1.
3. Перегляньте презентацію і виконайте завдання , що у презентаціїза посиланням.
4. Придбайте атлас і контурну карту.
07.06, 08.06.2022
Пройти онлайн - тест за посиланням
31.05.2022, 01.06.2022
Виконати семестрову контрольну роботу за посиланням :
Ті , хто не мають такої можливості, виконують письмово. Відповіді присилають на вайбер.
КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ГЕОГРАФІЇ
ДЛЯ 8 КЛАСУ
ІІ СЕМЕСТР
І рівень (кожна правильна відповідь 0,5 балів)
1. Під широколистяними лісами переважно формуються ґрунти:
А) сірі лісові; Б) дерново-підзолисті;
В) чорноземи; Г) коричневі.
2. Для півночі степової зони типовими є ґрунти:
А) чорноземи;
Б) сірі лісові;
В) дерново-підзолисті;
Г) каштанові.
3. Серед природно-територіальних комплексів найнижчий статус має:
А) місцевість; Б) провінція; В) урочище; Г) район.
4. Вирівняні поверхні вершин у Кримських горах називають:
А) полонинами;
Б) верховинами;
В) бескидами;
Г) яйлами.
5. Значна частина зони мішаних лісів в Україні розташована в межах:
А) Приазовської низовини; Б) Поліської низовини;
В) Придніпровської височини.; Г) Придніпровської низовини;
6. Вкажіть максимальну глибину Азовського моря:
А) 28м
Б) 14м
В) 34м
Г) 7м
ІІ рівень (кожна правильна відповідь 1,5 балів)
7. Встановіть відповідність між типами ґрунтів і їх частками в структурі ґрунтів сільськогосподарських угідь.
1 Дерново-підзолисті
2 Сірі лісові
3 Чорноземи
4 Каштанові
А) 8%
Б) 15%
В) 4%
Г) 62%
Д) 11%
8. Встановіть відповідність назвами об’єктів ПЗФ (природно-заповідного фонду) та категоріями ПЗФ України
1. Асканія-Нова
2. Шацький
3. Український степовий
4. Яблуня-колонія
А) Біосферний заповідник
Б) Ботанічна пам'ятка природи
В) Національний природний парк
Г) Природний заповідник
ІІІ рівень (кожна правильна відповідь 2 бала)
9. Установіть послідовність будови грнутового профілю (зверху вниз):
А) Материнська порода
Б) Лісова\степова підстилка
В) Гумусний горизонт
Г) Іллювіальний горизонт (вмивання);
Д) Елювіальний горизонт (вимивання);
Е) Елювіальний-іллювіальний горизонт (перехідний);
IV рівень (кожна правильна відповідь 4 бала)
10. Складіть порівняльну характеристику природних зон мішаних лісів й степу України за таким планом
План характеристики | Зона мішаних лісів | Зона степу |
ФГП | ||
Рельєф, тектонічні структури | ||
Температура січня та липня | ||
К-ть опадів та сезонність | ||
Тип грунту | ||
Найбільші річки | ||
Флора | ||
Фауна |
24.05.2022, 25.05.2022
Пройти онлайн - тест за посиланням
17.05.2022, 18.05.2022
Прочитати текст. Виконати завдання, що в тексті
За розмірами територія України є найбільшою країною Європи, а за якісним складом грунтівта біопродуктивністю угідь – однією з найбагатших держав світу.
Найродючіші та найпотужніші грунти – чорноземи – формувалися протягом багатьох тисячоліть. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного природного ресурсу в нашій державі значно зменшилася. Чому тактрапилося? Можливо не раціонально використовуються земельні ресурси України?
Земельні ресурси – вид природних ресурсів суходолу. До них належать землі, що використовуються або можуть бути використані людиною для сільського чи лісового господарства, містобудування тощо. Значна частина сільськогосподарських угідь розташована у зоні чорноземів, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства. Ці грунти є національним надбанням України. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га.
Освоєність земельної площі в Україні досягла майже 70% (є одним з найвищих у світі). Найвищу сільськогосподарську освоєність території мають:
Оранка, що деформує природний родючий шар,призвела до його виснаження. А головне – зруйнувала механізм самовідтворення чорнозему. Чорноземний шар, на утворення кожного сантиметра якого пішло 300 років, можна знищити за 3 роки. За підрахунками вчених кожного року знищується 50 тонн родючого грУНТУ
Завдання .
Розрахувати товщину грунту через 300 років, якщо його товщина сьогодні – 100 см, змив становить 0,008 мм на рік, а процес грунтоутворення – 2 см на 100 років.
Розв'язування: а) знаходимо змив грунту за 300 років:
0,008 х 300 = 2,4 см
б) товщина грунтоутворення за 300 років:
2 см ---------- 100 років
х см ---------- 300 років
х = 300 х 2
100х =6 см
в) знаходимо товщину грунту через 300 років:
100 – 2,4 + 6 = 103,6 см
Сьогодні доводиться говорити ще про одне небезпечне явище, що призводить до деградації грунтів - це спустелювання або дезертизація. Що це за проблема?
1.Спустелювання .2. Причини.
Основними засобами відновленя грунтів на оголених ділянках є насадження лісозхисних смуг, екологічно обгрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, що дозволяє грунту, що обробляється, зберігати свою родючість, завдяки тому, що в різні роки на ньому вирощують різні культури; періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває»).
Незамінна допомога сільському господарству – ліс. Знижуючи швидкість вітру він захищає поля від надмірного випаровування вологи, регулює надходження і стік води, тим самим захищаючи землю від ерозії, підвищує родючість грунту. З опалого листя і хмизу утворюється гумус, який є головним концентратом азоту в грунті.
Які саме меліоративні роботи проводилися і проводяться і як вони впивають на родючість грунтів та земельні ресурси в цілому?
З метою підвищення родючості грунтів з несприятливим водним режимом на території України упродовж десятків років проводилися гідромеліоративні роботи. Вони включалив себе як зрошування, так і осушення земель.
За останні 50 років «великої іригації» 57% зрошуваних земель втратили природні властивості і родючість. Серед них 30% осолонцьовані, 14% - еродовані, 85% – закиснені, 55% – перезволожені.
Родючість грунтів знижується і на осушених землях, де 43,5% їх мають підвищену кислотність, 8,5% – засолені, 11% - перезволожені, 13,5% – заболочені, 18,5% зазнали вітрової, а 5% - водної ерозії.
Кліматичні умови теж відіграють свою роль, але значно на врожайність вплинула багаторічна сівба на одних і тих же землях. Справа в тім, що соняшник багато забирає з грунту азоту, який періодично потрібно вносити. Тому бажано дати землі відпочити, або на цьому полі посадити горох,а після збирання врожаю провести лущення рештків даної рослини, бо відомо, що горох накопичує у кореневій системі азот і таким чином збагачує грунт. Рекомендовано сіяти соняшник на тому самому полі раз у 4 роки.
Ні в якому разі не можна спалювати стерню, а треба проводити її лущення та сприяти збагаченню грунту певними поживними речовинами. Можна вносити на поля гній, компост, послід. У невеликих кількостях вони дуже корисні, а коли їх занадто, це стає справжнім лихом. Останнім часом здобули значимості «зелені добрива» (люпин, чечевиця, горох, соя, конюшина, квасоля). Якщо ці культури висівати перед зернговими культурами, а восени всю зелену масу заорювати в грунт, це буде гарним мінеральним добривом для майбутніх посівів.
Як бачимо зміни та забруднення земель України пов'язані, насамперед, з надзвичайно високою розораністю, малою залісеністю, значним техногенним навантаження, варварською, непродуманоюексплуатацією грунтів, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар'єри й промислові споруди тощо.
Які ж заходи треба вживати для збереження, раціонального використання і охорони грунтового покриву?
1. Запропонуйте власні шляхи розв'язання проблеми збереження, відтворення
та раціонального використанняземельних ресурсів.
2. Які заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів необхідно запровадити у нашому районі, місті?
3.Чи можливо чекати сталих врожаїв на землях, що виділялися під городні наділи на заплавних землях нашого міста? Чому?
4. Чи доводилося особисто бачити наслідки відтворення земельних ресурсів? (засипання кар'єрів, звалищ тощо).
5. Поясніть народну мудрість: «Хліб по хлібу сіяти – не молотити, не віяти»
У світі цікавого...
Рослини – індикатори грунту. За рослинами – індикаторами можна визначити особливості хімічного складу грунтів, а саме:
фіалка росте на грунтах, в яких високий вміст цинку;
мак та багаторічні злаки ростуть на грунтах багатих на мідь;
вівсюг полюбляє грунт з високим вмістом свинцю;
кінський щавель та хвощ ростутьна кислих грунтах;
ромашка непахуча росте на слабокислих грунтах;
гірчиця добре почувається на лужних
10.05.2022, 11.05.2022
Прочитати текст. Зробити конспект
Переглянути презентацію
Загальні відомості про Сумську область
Історія регіону |
ті
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву". До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Глухів - одне з найбільш древніх міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовского, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського й Д.Бортнянского. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа. Путивль став колискою партизанського руху. Саме тут, у Спадщанском лісу, під керівництвом Сидора Ковпака в період Великої Вітчизняної війни формувалися перші партизанські загони. У північних районах області було створено 35 таких загонів. Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших. Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка. | |
Адміністративно-територіальний розподіл | Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi 18 районiв, 15 міст, із них 7 - обласного значення, 20 селищ міського типу, 384 сiльради, 1466 сільських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. |
Влада | . |
Кордони | Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км. |
Населення | Станом на 1 листопада 2019 р., за оцінкою, чисельність наявного населення Сумської області складала 1069941 осіб. |
Економічний потенціал | Сумська область створена 10 січня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. На сьогодні в складі області 18 районів; 15 міст, із них 7 – обласного значення; 20 селищ міського типу; 39 об’єднаних територіальних громад, із них 10 – міських, 12 – селищних, 17 – сільських; 1455 сільських населених пунктів. Найбільші міста – Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. Область є індустріально-аграрним регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, харчової та хімічної промисловості. У промисловості області працює понад 230 підприємств великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в обласному центрі, містах обласного значення, а також у Тростянецькому, Охтирському та Сумському районах. Внесок промислового комплексу у загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У промисловому виробництві зайнятий кожен четвертий економічно активний житель області. У галузевому розрізі основу промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість та машинобудування. На ці види діяльності припадає понад60% реалізованої промислової продукції області. Сумська область – однин із головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області сьогодні видобувається 44% української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини3500 метрів. У Глухівському кар’єрі кварцитів видобуваються унікальні кварцитовидні піщаники із вмістом двоокису кремнію (SiO2) понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з найвищою якістю сировини, що придатна для виробництва високоякісних феросплавів і кристалічного кремнію високих марок, а також щебеню для будівельних цілей. У Сумській області історично сформований потужний машинобудівний комплекс. Про акціонерні товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн «НІКМАС», дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон» знають не тільки в Україні, а і в багатьох країнах світу. За часів незалежності України здобули імідж високотехнологічних виробництв та надійних партнерів ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «СЕНСІ», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші. Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (галузь забезпечує робочими місцями понад 25% всіх зайнятих у промисловості).Для міст Суми, Конотоп, Лебедин, Свеса підприємства машинобудування є бюджетоутворюючими. Машинобудування – основа інноваційної діяльності промисловості. Щороку підприємства упроваджують в середньому до 100 нових технологічних процесів, сотні найменувань нових видів продукції. Основою експортного потенціалу області та поповнення валютних резервів країни також виступає машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя. На території Сумщини працює 12 великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну продукцію та забезпечують робочими місцями близько 9,5 тисяч осіб, або кожного шостого працюючого у промисловості. Підприємства хімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої тощо. Сумські хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Географія поставок дуже широка. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки. Останнім часом значний розвиток в області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ «КусумФарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент продукції, створюючи нові робочі місця. У 2018-2019 роках здійснюється черговий етап розвитку із створенням нових виробничих площ та робочих місць. У 2016 році у місті Шостка ПАТ «Фармак» введено в дію підприємство із виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів. Запроваджені новітні технології розраховані на випуск субстанції для фармацевтичних компаній як України, так і Європейського Союзу. Успішне залучення іноземного капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємства у сфері пакувальних матеріалів – ПрАТ «Технологія», ТОВ «ГуалаКложерс Україна» та ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. У 2018-2019 роках ПрАТ «Технологія»ведетьсябудівництво цеху № 3 заводу коркувальних засобів і поліграфічних виробів.Цими підприємствами створено близько двох тисяч нових робочих місць із найвищим рівнем оплати праці у промисловості області. Відновлюється потенціал легкої промисловості області. Підприємства цієї галузі виробляють взуття, одяг та текстильні вироби. Сумська область утримує лідерські позиції в Україні із виробництва спеціального взуття. Роменському ТОВ «Таланпром» належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В області працює одне із найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний утеплювач, із 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізовуються в країни Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта – переробляється на власній шпагатній фабриці.У місті Кролевець у результаті залучення інвестора проведена реконструкція виробничих приміщень ліквідованої Кролевецької фабрики «Художнє ткацтво» та створено новий виробничий об’єкт – швейна фабрика приватного підприємства «Ярослав» (м.Київ), що спеціалізується на пошитті постільної білизни, спецодягу, домашнього одягу та трикотажної білизни. Завдяки ефективному переробленню місцевої мінеральної сировини в області освоєно виробництво цегли найвищого сегменту якості – клінкерної, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань. Ця мінеральна продукція випускається ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філія ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського району). З метою створення сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку області на території Сумського регіону створені індустріальні (промислові) парки «Свема» (м. Шостка), «Тростянець» (м. Тростянець) та індустріальний парк «Суми» (м. Суми), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Аграрний сектор області має значний потенціал для розвитку та є однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней. Загальна площа сільськогосподарських угідь області становить 1,7 млн. гектарів, з них 1,2 млн. гектарів – рілля. Агропромисловий комплекс Сумської області налічує 385 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 652 фермерських господарства, понад 129,3 тис. особистих селянських господарств. У галузі зайнято 17,6 тис. працівників. Завдяки високій родючості та продуктивності ґрунтів Сумщина постійно утримує лідируючі позиції серед регіонів України з виробництва рослинницької продукції. У 2018 році по урожайності зернових та зернобобових культур область посіла 2 місце серед регіонів України, 5 – по валовому виробництву зерна. У тому числі валовий збір кукурудзи на зерно становив 3,3 млн тонн, що є рекордним обласним показником. У галузі тваринництва серед регіонів України по сільськогосподарських підприємствах Сумська область займає 6 місце по чисельності поголів’я корів, 8 місце – по чисельності поголів’я великої рогатої худоби, 7 місце – по валовому виробництву молока. Сільське господарство Сумщини залишається привабливим для інвесторів. Станом на 01.01.2019 (згідно з оперативними даними) загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становила 2 408,4 млн гривень, або на 38,2% більше до відповідного періоду 2018 року. За 9 місяців 2019 року загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становить 1 499,7 млн гривень, що більше на 9,8% до відповідного періоду 2018 року. |
Культура і традиції | Сумщину можна віднести до регіонів України з унікальною історико-культурною спадщиною. Заселення території розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Починаючи з перших століть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена – плем’я сіверян. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, сотні поселень та могильників, десяток великих міст, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Міста Суми, Білопілля, Глухів, Лебедин, Конотоп, Охтирка, Путивль, Ромни, Тростянець включені до списку найважливіших історичних міст України. Сумщина – край з багатовіковою історією, де нараховується близько 1,5 тис. пам’яток історії, 700 – археології, 61 – пам’ятка монументального мистецтва і 428 пам’яток архітектури. На базі комплексів та ансамблів пам’яток створено два державних історико-культурних заповідники «Посулля» та у м. Путивлі, національний заповідник «Глухів». Сумщина – край, що дав вітчизняній та світовій культурі багатьох видатних талантів. У селі Низи, що поблизу Сум, та в місті Тростянець гостював композитор П.І. Чайковський. У Лебедині відпочивав і творив композитор С.Рахманінов. Кожної весни до Сум (на Луку) приїздив А.П.Чехов, а свої «Весняні співи» Леся Українка написала на Сумщині, у селі Косівщина. Під час трьох подорожей Україною Великий Кобзар відвідував Глухів, Кролевець, Лебедин, Конотоп, Ромни. Сумщина – скарбниця народної культури та мистецтва. Візитівкою області є міжнародні фестивалі – літературно-мистецький «Кролевецькі рушники», музичні «Бахфест», «Органум» та «Слобожанська фантазія», Всеукраїнські фестивалі «Сурми України», «Боромля», «Чехов-фест», «Козацький родослав», «Поліська рапсодія», «Чайковський-фест» та інші. Для задоволення культурно-мистецьких уподобань жителів області на Сумщині діють 2 обласних театри, філармонія, вище училище мистецтв і культури ім. Д.С.Бортнянського, обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, 612 клубних та 545 бібліотечних установ системи Міністерства культури України, 14 комунальних музеїв, 36 початкових мистецьких навчальних закладів. У клубних закладах працює 2180 творчих колективів, де реалізують свої уподобання близько 23 тисяч учасників, 259 колективів мають звання «народний аматорський». |
Природа та екологія | Природно-заповідний фонд Сумської області станом на 29.10.2019 налічує 291 об’єкт загальною площею 178589,3507 га, що становить 7,49% від площі області («показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (26%) та 272 об’єкта місцевого значення площею 128 тис. га (74%). Структура природно-заповідного фонду області включає в себе 9 категорій територій і об’єктів загальнодержавного та місцевого значення: національні природні парки «Деснянсько-Старогутський» та Гетьманський, природний заповідник «Михайлівська цілина», регіональний ландшафтний парк «Сеймський», заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти: дендрологічні парки, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. |
Шановні восьмикласники!
Я вас гарно почула. Дякую всім, хто вийшов на урок. Але мої два ПК не дали змоги з вами проспілкуватися. Я вас просила писати у чаті Дякую Форостині В, Глушко М., Андрущенко П., Кисіль В., Кравцю О., Абрамовій М., Патлаху Н., та Патлах Я..Тому завдання на
04.05.2022
Прочитати парграфи 67,68. Переглянути презентацію за посиланням
Пройти тестування за посиланням
03.04.2022
Для тих, хто не зможе працювати онлайн, прочитати параграф 66. Переглянути презентацію за посиланням
та пройти онлайн - тест за посиланням
26.04.2022, 27.04.2022
Прочитати параграфи 63 - 65
Пройти онмайн - тест за посиланням
19.04.2022, 20.04.2022
Прочитати параграф 61, 62
Переглянути презентацію
Пройти тестування
12.04.20220, 13.04.2022
Прочитати параграф 59,60
Пройти тестування за посиланням
05.04.2022, 06.04.2022
Прочитати параграф 57,58
Пройти тестування за посиланням
29.03.2022, 30.03.2022
Поочитати параграфі 54,55,56
Виконати практичну роботу № 11 Аналіз статево - вікових пірамід України та окремих ( за виботом учня) країн світу.
Пройти тестування за посиланням
22.03.2022, 23.03.2022
Прочитати параграфи 51 - 53. Виконати завдання після тексту. Виконати дослідження :1 Вплив компонентів природи на здоров'я людини.. 2. Зміна природи під впливіом діяльності людини.
Виконати практичну роботу № 10 Позначення на контурній карті об'єктів природно - заповідного фонду України.
08.02.2022
Прочитати параграф 46
Виконати завдання після тексту
Переглянути презентацію та виконати завдання по презентації.
02.02.2022
Прочитати параграф 45.
Переглянути презентацію
Заповнити таблицю
|
Географічне положення |
клімат |
грунти |
рослини |
тварини |
Фізико геограічні краї |
Природоохоронні території |
|
|
|
|
|
|
|
|
Пройти онлайн - тест
01.02.2022
Опрацювати параграф 44. Заповнити таблицю
Завдання. Використовуючи
карти атласу та текст підручника, складіть характеристику
фізико-географічних областей Полісся за планом у таблиці (за зразком).
|
Назва фізико-географічної області |
Відповідна тектонічна структура |
Особливості природних
компонентів |
Природоохоронні території |
|
Волинське Полісся |
Частина Волино-Подільської плити і
Ковельського масиву |
Найбільш лісиста, заболочена область з вологим кліматом |
Шацький національний природний парк |
|
Житомирське Полісся |
|||
|
Київське Полісся |
|||
|
Чернігівське Полісся |
|||
|
Новгород-Сіверське Полісся |
|||
|
Мале Полісся |
Пройти онлайн - тест
Контрольна робота за І семестр
17.11.2021
Пройти онлайн - тест
15.11.2021
Прочитати параграфи 16 - 22
Виконати практичну роботу № 4 . Інструкція з виконання знаходиться після теми. Або використайте ту, що наведена нижче:
1.Підкресліть
зайве.
А) Рудні : боксити, магнітний залізняк, вапняк, золото,
бурштин, ртутні руди.
Б) Нерудні : калійна сіль, горючі сланці, крейда, граніт,
нікелеві руди, піски.
В) Паливні : мінеральні води, природний газ, кам’яне вугілля , нафта, вогнетривкі глини.
2.Використовуючи тематичні карти
атласу заповніть таблицю за зразком.
|
Тектонічні
структури |
Особливості
геологічної будови |
Форми
рельєфу (назви) |
Корисні
копалини |
|
Волино-Подільська плита |
|
Волинська, Подільська височина |
|
|
|
Четвертинні відклади: льодовикові, алювіальні, озерні
|
|
Торф, бурштин, піски, глини, крейда |
|
Причорноморська западина |
|
Причорноморська низовина |
|
|
|
Сформовані переважно в архейський період та протерозой |
|
Граніти, гнейси, кварцити, гнейси пісковики, графіт,
каолін, топаз, руди чорних, кольорових металів, горючі сланці , буре вугілля |
|
Дніпровсько-донецька западина |
|
Придніпровська низовина |
|
|
|
Утворилася переважно в другій половині палеозойської
ери |
|
Кам’яне вугілля, ртутні руди, поліметалеві руди,
вогнетривка глина
|
|
Карпатська складчаста область |
|
Карпатські гори |
|
|
|
Активне підняття на межі кайнозою та мезозою
супроводжувалося процесами вулканізму |
|
Пісковики, вапняки, мергелі, глинисті сланці |
3.Закінчіть речення:
а) Плитам в рельєфі відповідають……; б)Рудні корисні копалини тектонічно
прив’язані до….; в)Гірські системи формуються переважно під дією…..;г) Западини
мають значну товщу осадових порід і в рельєфі представлені….
4.Зробліть загальний висновок про взаємозалежність та
обумовленість рельєфу, тектонічної будови, геологічної будови ,корисних
копалин.
10.11.2021
Прочитати параграф 21 - 22. Виконати завдання після тексту. На контурну карту нанести родовища корисних копалин, що зустрічаються у тексті.
Переглянути презентацію
08.11.2021
Прочитати параграф 20.
Виконати завдання після тексту. На контурну карту нанести родовища паливних корисних копалин, назви яких зустрічаються у тексті параграфа.
Переглянути презентацію
03.11.2021
Прочитати параграф 19. Заповнити таблицю, прочитавши параграф
Рельєфоутворюючі процеси
|
Типи рельєфу |
Райони
поширення |
Форми рельєфу |
|
Денудаційні |
| |
|
Гравітаційні |
| |
|
|
||
|
Акумулятивні |
| |
|
Еолові |
| |
|
Водно-ерозійні |
| |
|
Суфозійні |
| |
|
Карстові |
| |
|
Морські абразивні |
|
|
|
Морські акумулятивні |
| |
|
Вулканогенні |
| |
|
Льодовикові |
||
|
Техногенні |
| |
01.11.2021
Прочитати параграф 15. У зошит виписати основні форми рельєфу території України. Заповнити таблицю. Нанести на контурну карту
|
Форми рельєфу |
Назви форм рельєфу України |
Географічне положення |
Напрям простягання |
Середня абсолютна висота |
Найвища точка |
|
Низовини України |
|
|
|
|
|
|
Височини України |
|
|
|
|
|
|
Гори України |
|
|
|
|
|
27.10.2021
Прочитати параграф 18. Заповнити тблицю "Тектотнічна будова території України"
Необхідно знайти відповідник у першій і другій колонках
1. Донецька складчаста область 2. Причорноморська западина 3. Складчаста система Кримських гір 4. Дніпровсько-Донецька западина 5. Воронезький кристалічний масив 6. Складчаста система Карпат | А. Українські Карпати Б. Причорноморська низовина В. Придніпровська западина Г. Донецький кряж Д. Кримські гори Е. Середньоруська височина |
25.10.2021
Прочитати параграф 16 - 17. Виписати значення термінів та понять "платформа", "щит", "плита", "область складчастості"
05.05.2021
Пройти тестування
28.04.2021
Використовуючи текст, пройти тестування
27.04.2021
Пройти тест, використовуючи текст, наведений нижче.
21.04.2021
Пройти тестування
21.04.2021
Прочитати текст. Зробити конспект
Переглянути презентацію
Загальні відомості про Сумську область
Історія регіону | Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй Петербург та Москву". До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Глухів - одне з найбільш древніх міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовского, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського й Д.Бортнянского. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа. Путивль став колискою партизанського руху. Саме тут, у Спадщанском лісу, під керівництвом Сидора Ковпака в період Великої Вітчизняної війни формувалися перші партизанські загони. У північних районах області було створено 35 таких загонів. Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших. Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка. |
Адміністративно-територіальний розподіл | Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi 18 районiв, 15 міст, із них 7 - обласного значення, 20 селищ міського типу, 384 сiльради, 1466 сільських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. |
Влада | . |
Кордони | Сумська область розташована на північному сході України. З півночі на південь протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км. |
Населення | Станом на 1 листопада 2019 р., за оцінкою, чисельність наявного населення Сумської області складала 1069941 осіб. |
Економічний потенціал | Сумська область створена 10 січня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та 2 райони Полтавської областей. На сьогодні в складі області 18 районів; 15 міст, із них 7 – обласного значення; 20 селищ міського типу; 39 об’єднаних територіальних громад, із них 10 – міських, 12 – селищних, 17 – сільських; 1455 сільських населених пунктів. Найбільші міста – Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни. Область є індустріально-аграрним регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, харчової та хімічної промисловості. У промисловості області працює понад 230 підприємств великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в обласному центрі, містах обласного значення, а також у Тростянецькому, Охтирському та Сумському районах. Внесок промислового комплексу у загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У промисловому виробництві зайнятий кожен четвертий економічно активний житель області. У галузевому розрізі основу промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість та машинобудування. На ці види діяльності припадає понад60% реалізованої промислової продукції області. Сумська область – однин із головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області сьогодні видобувається 44% української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини3500 метрів. У Глухівському кар’єрі кварцитів видобуваються унікальні кварцитовидні піщаники із вмістом двоокису кремнію (SiO2) понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з найвищою якістю сировини, що придатна для виробництва високоякісних феросплавів і кристалічного кремнію високих марок, а також щебеню для будівельних цілей. У Сумській області історично сформований потужний машинобудівний комплекс. Про акціонерні товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», «Сумський завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн «НІКМАС», дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб», ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон» знають не тільки в Україні, а і в багатьох країнах світу. За часів незалежності України здобули імідж високотехнологічних виробництв та надійних партнерів ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «СЕНСІ», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші. Підприємства машинобудівного комплексу є найбільшими роботодавцями області (галузь забезпечує робочими місцями понад 25% всіх зайнятих у промисловості).Для міст Суми, Конотоп, Лебедин, Свеса підприємства машинобудування є бюджетоутворюючими. Машинобудування – основа інноваційної діяльності промисловості. Щороку підприємства упроваджують в середньому до 100 нових технологічних процесів, сотні найменувань нових видів продукції. Основою експортного потенціалу області та поповнення валютних резервів країни також виступає машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя. На території Сумщини працює 12 великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну продукцію та забезпечують робочими місцями близько 9,5 тисяч осіб, або кожного шостого працюючого у промисловості. Підприємства хімічної промисловості територіально сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти, хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби ініціювання вибуху, мисливські набої тощо. Сумські хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Географія поставок дуже широка. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД, Європи, Азії, Африки, Америки. Останнім часом значний розвиток в області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ «КусумФарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент продукції, створюючи нові робочі місця. У 2018-2019 роках здійснюється черговий етап розвитку із створенням нових виробничих площ та робочих місць. У 2016 році у місті Шостка ПАТ «Фармак» введено в дію підприємство із виробництва активних фармацевтичних інгредієнтів. Запроваджені новітні технології розраховані на випуск субстанції для фармацевтичних компаній як України, так і Європейського Союзу. Успішне залучення іноземного капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємства у сфері пакувальних матеріалів – ПрАТ «Технологія», ТОВ «ГуалаКложерс Україна» та ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. У 2018-2019 роках ПрАТ «Технологія»ведетьсябудівництво цеху № 3 заводу коркувальних засобів і поліграфічних виробів.Цими підприємствами створено близько двох тисяч нових робочих місць із найвищим рівнем оплати праці у промисловості області. Відновлюється потенціал легкої промисловості області. Підприємства цієї галузі виробляють взуття, одяг та текстильні вироби. Сумська область утримує лідерські позиції в Україні із виробництва спеціального взуття. Роменському ТОВ «Таланпром» належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В області працює одне із найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний утеплювач, із 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізовуються в країни Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта – переробляється на власній шпагатній фабриці.У місті Кролевець у результаті залучення інвестора проведена реконструкція виробничих приміщень ліквідованої Кролевецької фабрики «Художнє ткацтво» та створено новий виробничий об’єкт – швейна фабрика приватного підприємства «Ярослав» (м.Київ), що спеціалізується на пошитті постільної білизни, спецодягу, домашнього одягу та трикотажної білизни. Завдяки ефективному переробленню місцевої мінеральної сировини в області освоєно виробництво цегли найвищого сегменту якості – клінкерної, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань. Ця мінеральна продукція випускається ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філія ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського району). З метою створення сприятливого інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку області на території Сумського регіону створені індустріальні (промислові) парки «Свема» (м. Шостка), «Тростянець» (м. Тростянець) та індустріальний парк «Суми» (м. Суми), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових) парків. Аграрний сектор області має значний потенціал для розвитку та є однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і свиней. Загальна площа сільськогосподарських угідь області становить 1,7 млн. гектарів, з них 1,2 млн. гектарів – рілля. Агропромисловий комплекс Сумської області налічує 385 сільськогосподарських підприємств різних форм власності та господарювання, 652 фермерських господарства, понад 129,3 тис. особистих селянських господарств. У галузі зайнято 17,6 тис. працівників. Завдяки високій родючості та продуктивності ґрунтів Сумщина постійно утримує лідируючі позиції серед регіонів України з виробництва рослинницької продукції. У 2018 році по урожайності зернових та зернобобових культур область посіла 2 місце серед регіонів України, 5 – по валовому виробництву зерна. У тому числі валовий збір кукурудзи на зерно становив 3,3 млн тонн, що є рекордним обласним показником. У галузі тваринництва серед регіонів України по сільськогосподарських підприємствах Сумська область займає 6 місце по чисельності поголів’я корів, 8 місце – по чисельності поголів’я великої рогатої худоби, 7 місце – по валовому виробництву молока. Сільське господарство Сумщини залишається привабливим для інвесторів. Станом на 01.01.2019 (згідно з оперативними даними) загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становила 2 408,4 млн гривень, або на 38,2% більше до відповідного періоду 2018 року. За 9 місяців 2019 року загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становить 1 499,7 млн гривень, що більше на 9,8% до відповідного періоду 2018 року. |
Культура і традиції | Сумщину можна віднести до регіонів України з унікальною історико-культурною спадщиною. Заселення території розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Починаючи з перших століть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали ранні слов’янські племена – плем’я сіверян. На території області відомо понад 80 давньоруських городищ, сотні поселень та могильників, десяток великих міст, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир, В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Міста Суми, Білопілля, Глухів, Лебедин, Конотоп, Охтирка, Путивль, Ромни, Тростянець включені до списку найважливіших історичних міст України. Сумщина – край з багатовіковою історією, де нараховується близько 1,5 тис. пам’яток історії, 700 – археології, 61 – пам’ятка монументального мистецтва і 428 пам’яток архітектури. На базі комплексів та ансамблів пам’яток створено два державних історико-культурних заповідники «Посулля» та у м. Путивлі, національний заповідник «Глухів». Сумщина – край, що дав вітчизняній та світовій культурі багатьох видатних талантів. У селі Низи, що поблизу Сум, та в місті Тростянець гостював композитор П.І. Чайковський. У Лебедині відпочивав і творив композитор С.Рахманінов. Кожної весни до Сум (на Луку) приїздив А.П.Чехов, а свої «Весняні співи» Леся Українка написала на Сумщині, у селі Косівщина. Під час трьох подорожей Україною Великий Кобзар відвідував Глухів, Кролевець, Лебедин, Конотоп, Ромни. Сумщина – скарбниця народної культури та мистецтва. Візитівкою області є міжнародні фестивалі – літературно-мистецький «Кролевецькі рушники», музичні «Бахфест», «Органум» та «Слобожанська фантазія», Всеукраїнські фестивалі «Сурми України», «Боромля», «Чехов-фест», «Козацький родослав», «Поліська рапсодія», «Чайковський-фест» та інші. Для задоволення культурно-мистецьких уподобань жителів області на Сумщині діють 2 обласних театри, філармонія, вище училище мистецтв і культури ім. Д.С.Бортнянського, обласний науково-методичний центр культури і мистецтв, 612 клубних та 545 бібліотечних установ системи Міністерства культури України, 14 комунальних музеїв, 36 початкових мистецьких навчальних закладів. У клубних закладах працює 2180 творчих колективів, де реалізують свої уподобання близько 23 тисяч учасників, 259 колективів мають звання «народний аматорський». |
Природа та екологія | Природно-заповідний фонд Сумської області станом на 29.10.2019 налічує 291 об’єкт загальною площею 178589,3507 га, що становить 7,49% від площі області («показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (26%) та 272 об’єкта місцевого значення площею 128 тис. га (74%). Структура природно-заповідного фонду області включає в себе 9 категорій територій і об’єктів загальнодержавного та місцевого значення: національні природні парки «Деснянсько-Старогутський» та Гетьманський, природний заповідник «Михайлівська цілина», регіональний ландшафтний парк «Сеймський», заказники, пам'ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти: дендрологічні парки, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо. |
20.04.2021
Повторити параграфи 54 - 68. Підготуватися до контрольної роботи. за темою: Населення України і світу.
14.04.2021
Прочитати параграф 68. Виконати завдання до параграфу. .Переглянути презентацію
13.04.2021
Прочитати параграф 67. Виконати завдання після тексту.
Переглянути презентацію
31.03.2021
Прочитати параграф 66. Виконати завдання після параграфу. Заповнити таблицю на сторінці 285.
Переглянути презентацію:
30.03.2021.
Прочитати параграф 65. Виконати завдання після тексту. . Виконати практичні завдання після тексту.
Переглянути презентацію:
24.03.2021
Прочитати параграф 64. Виконати завдання після тексту.
09.02.2021
Прочитати параграф 49.Виконати завдання після тексту.
02.02.2021, 03.02.2021
Прочитати параграф: Українські Карпати
Виконати практичне завдання після тексту.
19.01.2021
Прочитати параграф 43,44. Виконати завдання після тексту, . На контурній карті позначити природні зони України. Виділити фізико - географічні області зони Полісся
20.01.2021
Прочитати параграф 45. Виконати завдання після тексту. https://naurok.com.ua/prezentaciya-zona-lisostepu-43037.html
Виконати практичне завдання. до параграфу.
Опрацювати параграф 42..
Виконати завдання до параграфу та заповнити таблицю на стор. 174.
12.01.2021
Опрацювати параграф 41, виконати завдання до параграфу.
Географія 8 клас
https://classroom.google.com/u/0/c/MTUwNTk4OTI0MDA2
27.05.2020
25.05.2020
https://naurok.com.ua/prezentaciya-sumska-oblast-183621.html
Домашнє завдання: прочитати текст, переглянути презентацію, підготуватися до семестрової контрольної роботи
20/05/2020
18.05.2020
13.05.2020
06.05.2020
04.05.2020
29.04.2020
06.04.2020
Тема уроку: Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення: природний рух, міграції. Міграційна політика держав.
Економічна і соціальна географія вивчає три головні об'єкти: природу (навколишнє (географічне) середовище), суспільство (населення, людина) та господарство. Найвищою цінністю, найбільшим багатством кожної держави - це люди. Вивчення даного курсу починається завжди з соціальної географії, яка вивчає населення, (оголошення теми, запис на дошці, учні записують у зошит).
ОЧІКУВАННЯ: учень називає кількість населення світу, найбільших за його кількістю країн, України.
Погибнеш, зникнеш Україно,
Не стане знаку на землі...
(Т.Шевченко)
- Чи справджуються слова Великого Кобзаря на початку XXІ століття, чи це зовсім не так? Що відбувається з населенням країни? Які тенденції характерні? Можливо, ці слова не стосується сучасного періоду розвитку української нації?
- Які показники характеризують населення будь-якої країни?
- Наведіть приклади країн з великою кількістю населення. Покажіть на карті.
- Наведіть приклади країн з малою кількістю населення. Покажіть ці країни на карті.
- Для чого, на ваш погляд, необхідно стежити за динамікою кількості населення?
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
1. Відомості про кількість населення в давні часи
Кількість населення – це кількість мешканців України у певний момент часу. Головним джерелом відомостей про кількість населення здавна вважалися переписи населення. У далекому минулому необхідно було знати кількість працівників, що платили податки, кількість війська, тощо.
Перші переписи проводилися в III ст. до н.е. у Єгипті та Китаї.
У IXст. У Київській Русі населення переписували з метою обкладання його податками. Петро І зробив «ревізії» населення обов'язковими в Росії, з 1897 р. перепис відбувався в Росії кожні 10 років. Науково обґрунтовані методи перепису ввів у Росії знаменитий географ П.П.Семенов-Тянь-Шанський, що очолював Російське географічне товариство. В Україні останній перепис проводився в 2000 році. Для чого необхідний перепис населення сьогодні? Яка його мета? На ці питання ми будемо відповідати на сьогоднішньому уроці частково, і повну відповідь дамо на наступних уроках.
У наукових та літературних джерелах не збереглося досто¬вірних відомостей про чисельність населення України в першій половині Х ст. Вважають, що на початку XVI ст. чисельність населення складала приблизно 4,4 млн. чоловік, на початку XVII ст. — 5,2 млн. чоловік. Незначний природний приріст насе¬лення України в той час пояснюється затяжними війнами, масо¬вими епідеміями, засухами та іншими несприятливими явищами. Згідно з оцінками вчених у XVIII ст. на українських землях жило близько 9 млн. чоловік, на початку ХІХ ст. — понад 30 млн. чоловік.
2. Населення України в ХХ ст.
Кількість жителів не залишається постійною. Вона може збільшуватися або зменшуватися. На кількість населення впли¬вають історичні події. У XX ст. кількість населення України збільшувалася невисокими темпами. Великі втрати населення спричинили такі події, як громадянська війна (1918–1922), штуч¬ний голод (1932–1933), сталінські репресії, війна з фашистською Німеччиною (1941–1945). Зменшувалася кількість населення через вимушені, часто примусові переїзди (депортація кримських татар, німців, поляків). Виселялись окремі верстви населення («куркулі», духівництво, інтелігенція) або ж окремі райони (так, після приєднання Західної України до Радянського Союзу цілі села вивозили до Сибіру на поселення або до таборів).
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Завдання 1
Аналіз додаткового матеріалу, схема
«Динаміка кількості населення»
С.229 МАЛюнок 147
Орієнтовні запитання:
1. Як змінювалась кількість населення України до 1918 року?
2. Що відбувалося з кількістю населення з 1918 р. до 1959 р.?
3. Коли кількість населення була найбільшою?
4. Чому кількість населення в різні роки зменшувалася?
3. Наука, що займається вивченням динаміки кількості населення, називається демографією.
Загальна кількість наявного населення України станом на 1 жовтня 2015 року за оцінкою Державної служби статистики України становила 42 млн. 788,5 тис. осіб (без АРК). За січень-жовтень 2015 року чисельність населення зменшилася на 139,8 тис. осіб. Як ви вважаєте, чому?
Кількість населення планети на кінець 2015 приблизно становить 7,3 млрд. чол.
За кількістю населення Україна посідає 32 місце у світі і шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції. Таким чином, Україна — одна з найбільших держав Європи.
Завдання 2
Скласти ІС
Самостійна робота.
Проаналізувати таблицю «Природний рух населення України»
Показники природного руху населення Роки
1965 1970 1975 1980 1985 1991 1992 1995 2000 2014 2015
Народжуваність, чол./тис. 15,3 15,2 15,1 14,8 15,0 12,5 11,0 10,7 7,9 11,1 9,7
Смертність, чол./тис. 4,6 8,8 9,0 11,4 12,1 12,9 13,4 14,2 15,0 14,7 13,9
Природний приріст, чол./тис. 7,7 6,4 6,1 3,4 2,9 -0,4 -2,4 -3,5 -7,1 -3,6 -4,2
Дати відповіді:
1. Які зміни в народжуваності відбулися в 90-ті роки?
2. У які роки народжуваність була високою? Низькою?
3. З якого року приріст населення став негативним?
4. Коли показники приросту населення різко знизилися?
Висновок
Отже, головними чинниками, що впливають на природний приріст населення, є кількість народжених і померлих.
На народжуваність впливають такі чинники:
• соціально-економічний рівень розвитку країни;
• санітарно-гігієнічні умови життя, у тому числі екологічні;
• рівень медичного обслуговування;
• становище жінки в суспільстві;
• піввідношення кількості чоловіків і жінок;
• релігія;
• традиції даної держави;
• війни;
• кількість міських і сільських мешканців.
(Записати до зошита чинники, що впливають на народжуваність).
В Україні відзначається низький рівень народжуваності (нижче, ніж у середньому в Європі). За останній час він зменшився на 25,6%. Головні причини цього явища – соціальна криза, падіння рівня життя, дорожнеча утримання дітей, непевність у завтрашньому дні, екологічна ситуація, події в АТО.
Найнижчий рівень народжуваності у Донецькій, Чернігівській, Харківських областях, найвищий – у Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській.
4. Проаналізуйте показники смертності:
• яка основна тенденція показника смертності у 1990-ті рр.?
• у які роки показники смертності трохи знижувалися?
• у скільки разів у 2000 р. смертність перевищила народжуваність?
5. Депопуляція населення відбувається тоді, коли відсутнє заміщення поколінь, тобто відбувається інтенсивне зменшення кількості мешканців країни. Україна проводить демографічну політику на збільшення кількості народження. А, наприклад, Індія, Китай – на зменшення.
Демографічна ситуація, яка склалася в Україні, цілком обґрунтовано викликає стурбованість як владних структур, так і широких верств суспільства. Яка ж демографічна ситуація в Україні?
• Скорочення кількості населення;
• зниження тривалості життя;
• Стрімкий спад народжуваності;
• Велика кількість людей виїжджає за кордон в пошуках кращих умов життя.
• Конфлікт на Сході України (АТО)
Це ознаки демографічної кризи в Україні.
ПІДСУМОК УРОКУ
Хочеться вірити, що українці будуть жити і будувати свою державу.
Ми є. Були. І будем ми!
Й Вітчизна наша з нами!
(Іван Багряний)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати конспект уроку.
- Опрацювати текст підручника.
1. Дізнайтеся про основні показники населення за 2015 у своїй сільській раді.
2. Завдання. У кожному місті або районі є статистичні відділи. А статистика — це наука, що «знає все». Підготуйте статистичний звіт про динаміку кількості населення міста N за рік.
- У місті N з населенням 230 тис. чоловік протягом року на¬родилося 2,3 тис. чоловік, померло 3,1 тис. чоловік. Виїхало з міста 4,6 тис. чоловік, в’їхало 1,2 тис. чоловік. Підрахуйте на-роджуваність, смертність, природний приріст населення, сальдо міграції. На скільки і як змінилася (збільшилася чи зменшилася) кількість населення міста N?
https://classroom.google.com/u/0/c/MTUwNTk4OTI0MDA2
Прочитати параграф 27. ДАТИ ВІДПОВІДІ НА ПИТАННЯ ДО ТЕКСТУ
Ґрунтові ресурси України. Заходи з раціонального використання і охорони ґрунтових ресурсів»
https://vseosvita.ua/library/grunti-ukraini-prezentacia-do-uroku-dla-8-klasu-104870.html
За розмірами територія України є найбільшою країною Європи, а за якісним складом грунтівта біопродуктивністю угідь – однією з найбагатших держав світу.
Найродючіші та найпотужніші грунти – чорноземи – формувалися протягом багатьох тисячоліть. Сьогодні, на жаль, запаси та якість цього неоціненного природного ресурсу в нашій державі значно зменшилася. Чому тактрапилося? Можливо не раціонально використовуються земельні ресурси України?
Земельні ресурси – вид природних ресурсів суходолу. До них належать землі, що використовуються або можуть бути використані людиною для сільського чи лісового господарства, містобудування тощо. Значна частина сільськогосподарських угідь розташована у зоні чорноземів, що створює сприятливі умови для продуктивного землеробства. Ці грунти є національним надбанням України. Земельний фонд України становить 60,4 млн. га.
Освоєність земельної площі в Україні досягла майже 70% (є одним з найвищих у світі). Найвищу сільськогосподарську освоєність території мають:
Оранка, що деформує природний родючий шар,призвела до його виснаження. А головне – зруйнувала механізм самовідтворення чорнозему. Чорноземний шар, на утворення кожного сантиметра якого пішло 300 років, можна знищити за 3 роки. За підрахунками вчених кожного року знищується 50 тонн родючого грУНТУ
Завдання .
Розрахувати товщину грунту через 300 років, якщо його товщина сьогодні – 100 см, змив становить 0,008 мм на рік, а процес грунтоутворення – 2 см на 100 років.
Розв'язування: а) знаходимо змив грунту за 300 років:
0,008 х 300 = 2,4 см
б) товщина грунтоутворення за 300 років:
2 см ---------- 100 років
х см ---------- 300 років
х = 300 х 2
100х =6 см
в) знаходимо товщину грунту через 300 років:
100 – 2,4 + 6 = 103,6 см
Сьогодні доводиться говорити ще про одне небезпечне явище, що призводить до деградації грунтів - це спустелювання або дезертизація. Що це за проблема?
1.Спустелювання .2. Причини.
Основними засобами відновленя грунтів на оголених ділянках є насадження лісозхисних смуг, екологічно обгрунтоване зрошення земель, впровадження сівозмін, що дозволяє грунту, що обробляється, зберігати свою родючість, завдяки тому, що в різні роки на ньому вирощують різні культури; періодична консервація угідь (коли земля «відпочиває»).
Незамінна допомога сільському господарству – ліс. Знижуючи швидкість вітру він захищає поля від надмірного випаровування вологи, регулює надходження і стік води, тим самим захищаючи землю від ерозії, підвищує родючість грунту. З опалого листя і хмизу утворюється гумус, який є головним концентратом азоту в грунті.
Які саме меліоративні роботи проводилися і проводяться і як вони впивають на родючість грунтів та земельні ресурси в цілому?
З метою підвищення родючості грунтів з несприятливим водним режимом на території України упродовж десятків років проводилися гідромеліоративні роботи. Вони включалив себе як зрошування, так і осушення земель.
За останні 50 років «великої іригації» 57% зрошуваних земель втратили природні властивості і родючість. Серед них 30% осолонцьовані, 14% - еродовані, 85% – закиснені, 55% – перезволожені.
Родючість грунтів знижується і на осушених землях, де 43,5% їх мають підвищену кислотність, 8,5% – засолені, 11% - перезволожені, 13,5% – заболочені, 18,5% зазнали вітрової, а 5% - водної ерозії.
Кліматичні умови теж відіграють свою роль, але значно на врожайність вплинула багаторічна сівба на одних і тих же землях. Справа в тім, що соняшник багато забирає з грунту азоту, який періодично потрібно вносити. Тому бажано дати землі відпочити, або на цьому полі посадити горох,а після збирання врожаю провести лущення рештків даної рослини, бо відомо, що горох накопичує у кореневій системі азот і таким чином збагачує грунт. Рекомендовано сіяти соняшник на тому самому полі раз у 4 роки.
Ні в якому разі не можна спалювати стерню, а треба проводити її лущення та сприяти збагаченню грунту певними поживними речовинами. Можна вносити на поля гній, компост, послід. У невеликих кількостях вони дуже корисні, а коли їх занадто, це стає справжнім лихом. Останнім часом здобули значимості «зелені добрива» (люпин, чечевиця, горох, соя, конюшина, квасоля). Якщо ці культури висівати перед зернговими культурами, а восени всю зелену масу заорювати в грунт, це буде гарним мінеральним добривом для майбутніх посівів.
Як бачимо зміни та забруднення земель України пов'язані, насамперед, з надзвичайно високою розораністю, малою залісеністю, значним техногенним навантаження, варварською, непродуманоюексплуатацією грунтів, ерозією, засоленням, відчуженням земель під кар'єри й промислові споруди тощо.
Які ж заходи треба вживати для збереження, раціонального використання і охорони грунтового покриву?
1. Запропонуйте власні шляхи розв'язання проблеми збереження, відтворення
та раціонального використанняземельних ресурсів.
2. Які заходи щодо раціонального використання земельних ресурсів необхідно запровадити у нашому районі, місті?
3.Чи можливо чекати сталих врожаїв на землях, що виділялися під городні наділи на заплавних землях нашого міста? Чому?
4. Чи доводилося особисто бачити наслідки відтворення земельних ресурсів? (засипання кар'єрів, звалищ тощо).
5. Поясніть народну мудрість: «Хліб по хлібу сіяти – не молотити, не віяти»
У світі цікавого...
Рослини – індикатори грунту. За рослинами – індикаторами можна визначити особливості хімічного складу грунтів, а саме:
фіалка росте на грунтах, в яких високий вміст цинку;
мак та багаторічні злаки ростуть на грунтах багатих на мідь;
вівсюг полюбляє грунт з високим вмістом свинцю;
кінський щавель та хвощ ростутьна кислих грунтах;
ромашка непахуча росте на слабокислих грунтах;
гірчиця добре почувається на лужних
https://classroom.google.com/u/1/c/MTUwNTk4OTI0MDA2
27.05.2020
КОНТРОЛЬНА РОБОТА З ГЕОГРАФІЇ
ДЛЯ 8 КЛАСУ
ІІ СЕМЕСТР
І рівень (кожна правильна відповідь 0,5 балів)
1. Під широколистяними лісами переважно формуються
ґрунти:
А) сірі лісові; Б) дерново-підзолисті;
В) чорноземи; Г) коричневі.
2. Для півночі степової зони типовими є ґрунти:
А) чорноземи;
Б) сірі лісові;
В) дерново-підзолисті;
Г) каштанові.
3.
Серед
природно-територіальних комплексів найнижчий статус має:
А) місцевість; Б) провінція; В) урочище; Г) район.
4.
Вирівняні поверхні вершин
у Кримських горах називають:
А) полонинами;
Б) верховинами;
В) бескидами;
Г) яйлами.
5.
Значна частина зони
мішаних лісів в Україні розташована в межах:
А) Приазовської низовини; Б) Поліської низовини;
В) Придніпровської височини.; Г) Придніпровської низовини;
6. Вкажіть максимальну глибину Азовського моря:
А) 28м
Б) 14м
В) 34м
Г) 7м
ІІ
рівень (кожна правильна відповідь 1,5 балів)
7.
Встановіть відповідність між типами ґрунтів і їх частками в структурі ґрунтів
сільськогосподарських угідь.
1
Дерново-підзолисті
2 Сірі лісові
3 Чорноземи
4 Каштанові
А) 8%
Б) 15%
В) 4%
Г) 62%
Д) 11%
8.
Встановіть відповідність назвами об’єктів ПЗФ
(природно-заповідного фонду) та категоріями ПЗФ України
1. Асканія-Нова
2. Шацький
3. Український
степовий
4. Яблуня-колонія
А) Біосферний
заповідник
Б) Ботанічна
пам'ятка природи
В) Національний
природний парк
Г) Природний
заповідник
ІІІ
рівень (кожна правильна відповідь 2 бала)
9. Установіть послідовність будови грнутового профілю (зверху
вниз):
А) Материнська
порода
Б)
Лісова\степова підстилка
В) Гумусний
горизонт
Г) Іллювіальний
горизонт (вмивання);
Д) Елювіальний
горизонт (вимивання);
Е) Елювіальний-іллювіальний
горизонт (перехідний);
IV рівень (кожна правильна відповідь 4 бала)
10. Складіть порівняльну характеристику природних зон мішаних
лісів й степу України за таким планом
|
План характеристики
|
Зона мішаних лісів
|
Зона степу
|
|
ФГП
|
|
|
|
Рельєф, тектонічні структури
|
|
|
|
Температура січня та липня
|
|
|
|
К-ть опадів та сезонність
|
|
|
|
Тип грунту
|
|
|
|
Найбільші річки
|
|
|
|
Флора
|
|
|
|
Фауна
|
|
|
25.05.2020
https://naurok.com.ua/prezentaciya-sumska-oblast-183621.html
Загальні відомості про Сумську область
Історія
регіону
|
Заселення
території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому.
Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області
входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В
VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян.
Тривалий процес соцiально-економiчного розвитку схiдних слов'ян зумовив
формування феодальних вiдносин й утворення однiєї з наймогутнiших держав
свого часу - Київської Русi, про велич i могутнiсть якої Михайло Грушевський
писав: "На кiнець IX ст. уже багато земель до Києва належало, київським
князям дань давало - не тiльки українськi, а й iншi, аж пiд теперiшнiй
Петербург та Москву".
До Київської Русi входили i землі сучасної Сумщини. Розташований на кордонi зi степом край, незважаючи на постiйнi напади кочiвникiв, був порiвняно густо заселений. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий. Територiя Сумщини була ареною запеклих мiжкнязiвських вiйн, особливо в 40-х роках XII ст. Використовуючи феодальнi мiжусобицi, половцi посилили натиск на руськi землi. Нашому краю, його людям, подвигам i славi, помилкам i поразкам присвячено найвидатнiшу пам'ятку Київської Русi - "Слово о полку Iгоревiм". На початку 20-х рокiв ХIII ст. зi сходу насунули монголо-татарськi орди. Велич i могутнiсть змiнилася занепадом i пригнобленням. В 50-60-х роках XIV ст. наш край входив до складу Великого князiвства Литовського, Рiчi Посполитої. Славу Київської Русi намагався вiдродити Богдан Хмельницький. У роки Визвольної вiйни i до смертi гетьмана iснувала українська держава, до складу якої входила i територiя Сумщини, а саме: Глухiвщина, Конотопщина, Роменщина, Кролевеччина. Пiзнiше цi землi ввiйшли до складу Гетьманської України, а пiвденно-схiдна частина належала Слобожанщинi. Великими мiстами були Глухiв, Кролевець, Конотоп, Ромни, Путивль, Суми. Глухів - одне з найбільш древніх міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І.Скоропадського, Д.Апостола, К.Розумовского, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського й Д.Бортнянского. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа. Путивль став колискою партизанського руху. Саме тут, у Спадщанском лісу, під керівництвом Сидора Ковпака в період Великої Вітчизняної війни формувалися перші партизанські загони. У північних районах області було створено 35 таких загонів. Сумщина - батькiвщина вiдомих дiячiв науки i культури: фiлософа i критика М.О. Антоновича, фiлолога О.О. Потебнi, астронома О.М. Савича, поетiв П.А. Грабовського та Я.I. Щоголева, iсторика О.М. Лазаревського, педагога Т.Г. Лубенця, бiблiографа С.I. Пономарьова, живописця i педагога М.I. Мурашка, художника Г.I. Нарбута і багатьох iнших. Найбільш цікавими об'єктами туризму є: пам'ятки архітектури XVII-XIX століть у місті Путивль, пам'ятка садово-паркового мистецтва і архітектури-парк і палац XIX століття у селищі Кияниця; пам'ятки архітектури XVIII - XX століть, музеї: художній і декоративно-ужиткового мистецтва, будинок-музей видатного письменника А.П.Чехова у місті Суми; пам'ятки архітектури XVIII-XIX століть у містах Ромни, Лебедин та Охтирка. |
Адміністративно-територіальний
розподіл
|
Сумська
область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харкiвської,
17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в її складi
18 районiв, 15 міст, із них 7 - обласного значення, 20 селищ міського типу,
384 сiльради, 1466 сільських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми,
Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни.
|
Влада
|
.
|
Кордони
|
Сумська
область розташована на північному сході України. З півночі на південь
протяжність області 200 км, із заходу на схід – 170 км. На півночі та сході
область межує з Брянською, Курською та Бєлгородською областями Російської
Федерації. Протяжність державного кордону з Російською Федерацією, що
проходить по території області, складає 562,5 км. На півдні і південному
сході область межує з Полтавською і Харківською, на заході – з Чернігівською
областями України. Відстань від міста Суми до столиці України – Києва
залізницею становить 350 км, шосейним шляхом – 359 км.
|
Населення
|
Станом на 1
листопада 2019 р., за оцінкою, чисельність наявного населення Сумської
області складала 1069941 осіб.
|
Економічний
потенціал
|
Сумська область створена 10 січня
1939 року. До неї ввійшли 12 районів Харківської, 17 районів Чернігівської та
2 райони Полтавської областей. На сьогодні в складі області 18 районів; 15
міст, із них 7 – обласного значення;
20 селищ міського типу; 39 об’єднаних територіальних громад, із них 10 – міських, 12 – селищних, 17 – сільських; 1455 сільських населених пунктів. Найбільші міста – Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка, Ромни.
Область є індустріально-аграрним
регіоном України. Виробнича спеціалізація області пов’язана з видобутком
енергетичних ресурсів, розвитком машинобудування, харчової та хімічної промисловості.
У промисловості області працює понад 230 підприємств
великого та середнього бізнесу. Територіально вони розташовані переважно в
обласному центрі, містах обласного значення, а також у Тростянецькому,
Охтирському та Сумському районах.
Внесок промислового комплексу у
загальний обсяг випуску товарів та послуг області перевищує 35%. Галузь
створює близько 25% загального обсягу валової доданої вартості області. У
промисловому виробництві зайнятий кожен четвертий економічно активний житель
області.
У галузевому розрізі основу
промисловості області становить добувна, харчова, хімічна промисловість та
машинобудування. На ці види діяльності припадає понад60% реалізованої
промислової продукції області.
Сумська область – однин із
головних нафтогазовидобувних регіонів України. З родовищ Сумської області
сьогодні видобувається 44%
української нафти. Продукт вищого ґатунку, її видобуток ведеться НГВУ «Охтирканафтогаз» з середньої глибини3500 метрів.
У Глухівському кар’єрі кварцитів
видобуваються унікальні кварцитовидні піщаники із вмістом двоокису кремнію
(SiO2) понад 90%. Це єдине родовище на території європейської частини СНД з
найвищою якістю сировини, що придатна для виробництва високоякісних
феросплавів і кристалічного кремнію високих марок, а також щебеню для
будівельних цілей.
У Сумській області історично
сформований потужний машинобудівний комплекс. Про акціонерні
товариства «Сумське машинобудівне науково-виробниче об’єднання», «Сумський
завод насосного та енергетичного машинобудування «Насосенергомаш», концерн
«НІКМАС», дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб»,
ТОВ «Мотордеталь-Конотоп», державне підприємство «Авіакон» знають не тільки в Україні, а і в багатьох країнах світу. За часів незалежності України здобули імідж високотехнологічних виробництв та надійних партнерів ТОВ «Завод Кобзаренка», ТОВ «Сумський машинобудівний завод», ТОВ «СЕНСІ», ТОВ «ТРІЗ», ТОВ «Укртранспневматика» та інші.
Підприємства машинобудівного
комплексу є найбільшими роботодавцями області (галузь забезпечує
робочими місцями понад 25% всіх зайнятих у промисловості).Для міст Суми,
Конотоп, Лебедин, Свеса підприємства машинобудування є бюджетоутворюючими.
Машинобудування – основа
інноваційної діяльності промисловості. Щороку підприємства упроваджують в
середньому до 100 нових технологічних процесів, сотні найменувань нових видів
продукції.
Основою експортного потенціалу
області та поповнення валютних резервів країни також виступає
машинобудування. Орієнтація на зовнішні ринки змушує удосконалювати
виробництво, запроваджувати та сертифікувати систему управління якістю за
міжнародними стандартами. Із загального обсягу реалізованої галуззю продукції
експортується понад 60% до країн близького і далекого зарубіжжя.
На території Сумщини працює 12
великих та середніх підприємств, які виробляють хімічні речовини та хімічну
продукцію та забезпечують робочими місцями близько 9,5 тисяч осіб, або
кожного шостого працюючого у промисловості.
Підприємства хімічної
промисловості територіально
сконцентровані в містах Суми та Шостка. Вони випускають широкий асортимент
продукції, у тому числі мінеральні добрива, кислоти, мінеральні пігменти,
хімічні реактиви, лакофарбову продукцію, феєрверкові вироби, засоби
ініціювання вибуху, мисливські набої тощо.
Сумські
хіміки виробляють конкурентоспроможну продукцію. Географія поставок дуже
широка. Крім внутрішнього ринку, продукція експортується в країни СНД,
Європи, Азії, Африки, Америки.
Останнім часом значний розвиток в
області отримала фармацевтична промисловість. У 2009 році у
місті Суми введено в дію підприємство із виробництва лікарських засобів ТОВ
«КусумФарм», яке постійно розширює виробничі потужності та асортимент
продукції, створюючи нові робочі місця.
У 2018-2019 роках здійснюється черговий етап розвитку із створенням нових виробничих площ та робочих місць.
У 2016 році у місті Шостка ПАТ
«Фармак» введено в дію підприємство із виробництва активних фармацевтичних
інгредієнтів. Запроваджені новітні технології розраховані на випуск
субстанції для фармацевтичних компаній як України, так і Європейського Союзу.
Успішне залучення іноземного
капіталу дозволило створити в області групу промислових підприємства у сфері
пакувальних матеріалів –
ПрАТ «Технологія», ТОВ «ГуалаКложерс Україна» та ТОВ «Гуалапак Україна», що спеціалізується на виробництві пакувальних матеріалів для дитячого харчування. У 2018-2019 роках ПрАТ «Технологія»ведетьсябудівництво цеху № 3 заводу коркувальних засобів і поліграфічних виробів.Цими підприємствами створено близько двох тисяч нових робочих місць із найвищим рівнем оплати праці у промисловості області.
Відновлюється потенціал
легкої промисловості області. Підприємства цієї галузі виробляють
взуття, одяг та текстильні вироби. Сумська область утримує лідерські позиції
в Україні із виробництва спеціального взуття. Роменському ТОВ «Таланпром»
належить понад 60% загального випуску спеціального взуття в Україні. В
області працює одне із найбільших підприємств України (компанія «Лінен оф
Десна», місто Глухів), що має повний цикл виробництва від вирощування льону
та технічних конопель, первинної переробки лляної і конопляної сировини
до готових виробів (шпагат, мотузки, паливні брикети, розсипний
утеплювач, із 2016 року – лляне полотно). Волокна реалізовуються в країни
Європи та Азії для потреб прядильних та текстильних підприємств, решта –
переробляється на власній шпагатній фабриці.У місті Кролевець у результаті
залучення інвестора проведена реконструкція виробничих приміщень ліквідованої
Кролевецької фабрики «Художнє ткацтво» та створено новий виробничий об’єкт –
швейна фабрика приватного підприємства «Ярослав» (м.Київ), що спеціалізується
на пошитті постільної білизни, спецодягу, домашнього одягу та трикотажної
білизни.
Завдяки ефективному переробленню
місцевої мінеральної сировини в області освоєно виробництво цегли найвищого
сегменту якості – клінкерної, її асортиментний ряд перевищує 100 найменувань.
Ця мінеральна продукція випускається ТОВ «Керамейя» (місто Суми) та філія
ПрАТ «Слобожанська Будівельна Кераміка» (село Плавинище Роменського
району).
З метою створення сприятливого
інвестиційного середовища для залучення іноземних інвестицій в економіку
області на території Сумського регіону створені індустріальні (промислові)
парки «Свема» (м. Шостка), «Тростянець» (м. Тростянець) та індустріальний
парк «Суми» (м. Суми), які внесено до Реєстру індустріальних (промислових)
парків.
Аграрний
сектор області має значний потенціал для розвитку та є
однією з провідних галузей економіки регіону. Сільське господарство Сумщини
спеціалізується в рослинництві на вирощуванні зернових і технічних культур, у
тваринництві – на виробництві молока та м’яса великої рогатої худоби і
свиней.
Загальна
площа сільськогосподарських угідь області становить 1,7 млн. гектарів, з них
1,2 млн. гектарів – рілля.
Агропромисловий
комплекс Сумської області налічує 385 сільськогосподарських підприємств
різних форм власності та господарювання, 652 фермерських господарства, понад
129,3 тис. особистих селянських господарств. У галузі зайнято 17,6 тис.
працівників.
Завдяки
високій родючості та продуктивності ґрунтів Сумщина постійно утримує
лідируючі позиції серед регіонів України з виробництва рослинницької
продукції. У 2018 році по урожайності зернових та зернобобових культур
область посіла 2 місце серед регіонів України, 5 – по валовому виробництву
зерна. У тому числі валовий збір кукурудзи на зерно становив 3,3 млн тонн, що
є рекордним обласним показником.
У галузі
тваринництва серед регіонів України по сільськогосподарських підприємствах
Сумська область займає 6 місце по чисельності поголів’я корів, 8 місце –
по чисельності поголів’я великої рогатої худоби, 7 місце – по валовому
виробництву молока.
Сільське
господарство Сумщини залишається привабливим для інвесторів. Станом на
01.01.2019 (згідно з оперативними даними) загальна сума інвестицій, залучених
в агропромисловий комплекс області, становила
2 408,4 млн гривень, або на 38,2% більше до відповідного періоду 2018 року. За 9 місяців 2019 року загальна сума інвестицій, залучених в агропромисловий комплекс області, становить 1 499,7 млн гривень, що більше на 9,8% до відповідного періоду 2018 року. |
Культура і
традиції
|
Сумщину можна віднести до регіонів
України з унікальною історико-культурною спадщиною. Заселення території
розпочалося приблизно 15 тисяч років тому. Починаючи з перших століть до
н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на
яких проживали ранні слов’янські племена – плем’я сіверян.
На території області відомо понад
80 давньоруських городищ, сотні поселень та могильників, десяток
великих міст, про які розповідають давньоруські літописи: Ромни, Вир,
В’яхань, Путивль, Попаш, Глухів, Зартий. Міста Суми, Білопілля, Глухів,
Лебедин, Конотоп, Охтирка, Путивль, Ромни, Тростянець включені до списку
найважливіших історичних міст України.
Сумщина – край з багатовіковою
історією, де нараховується близько 1,5 тис. пам’яток історії, 700 –
археології, 61 – пам’ятка монументального мистецтва і 428 пам’яток
архітектури. На базі комплексів та ансамблів пам’яток створено два державних
історико-культурних заповідники «Посулля» та у м. Путивлі, національний
заповідник «Глухів».
Сумщина – край, що дав вітчизняній
та світовій культурі багатьох видатних талантів. У селі Низи, що поблизу Сум,
та в місті Тростянець гостював композитор П.І. Чайковський. У Лебедині
відпочивав і творив композитор С.Рахманінов. Кожної весни до Сум (на Луку)
приїздив А.П.Чехов, а свої «Весняні співи» Леся Українка написала на Сумщині,
у селі Косівщина. Під час трьох подорожей Україною Великий Кобзар відвідував
Глухів, Кролевець, Лебедин, Конотоп, Ромни. Сумщина – скарбниця
народної культури та мистецтва. Візитівкою області є міжнародні фестивалі –
літературно-мистецький «Кролевецькі рушники», музичні «Бахфест», «Органум» та
«Слобожанська фантазія», Всеукраїнські фестивалі «Сурми України», «Боромля»,
«Чехов-фест», «Козацький родослав», «Поліська рапсодія», «Чайковський-фест»
та інші.
Для задоволення культурно-мистецьких уподобань
жителів області на Сумщині діють 2 обласних театри, філармонія, вище училище
мистецтв і культури ім. Д.С.Бортнянського, обласний науково-методичний
центр культури і мистецтв, 612 клубних та 545 бібліотечних установ системи
Міністерства культури України, 14 комунальних музеїв, 36 початкових
мистецьких навчальних закладів. У клубних закладах працює 2180 творчих
колективів, де реалізують свої уподобання близько 23 тисяч учасників, 259
колективів мають звання «народний аматорський».
|
Природа та
екологія
|
Природно-заповідний
фонд Сумської області станом на 29.10.2019 налічує 291 об’єкт
загальною площею 178589,3507 га, що становить 7,49% від площі області
(«показник заповідності»). Сучасна мережа природно-заповідних об’єктів
включає 19 об’єктів загальнодержавного значення площею 50,5 тис. га (26%) та
272 об’єкта місцевого значення площею 128 тис. га (74%).
Структура природно-заповідного
фонду області включає в себе 9 категорій територій і об’єктів
загальнодержавного та місцевого значення: національні природні парки
«Деснянсько-Старогутський» та Гетьманський, природний заповідник
«Михайлівська цілина», регіональний ландшафтний парк «Сеймський», заказники,
пам'ятки природи, заповідні урочища, а також штучно створені об’єкти:
дендрологічні парки, парки – пам'ятки садово-паркового мистецтва тощо.
|
20/05/2020
Тема
уроку: Контрольна робота за темою: «Населення України»
І
рівень
1.
Різниця між числом народжених
і числом померлих за певний період називається …
2.
Країна з найчисленнішою
українською діаспорою?
3.
В Україні переважає … населення?
ІІ
рівень
1.
Дайте визначення поняття урбанізація – це …
2.
За допомогою карти атласу
«Етнічний склад населення» позначити (за допомогою умовних знаків) етнічний
склад населення Хмельницької області, укажіть сім'ю, групу, національність.
3.
Які основні фактори впливають
на кількість населення в Україні?
ІІІ
рівень
1. Зробліть схему "Класифікація міст"
2. Назвіть область України з найбільшою середньою густотою населення та
основні фактори, що обумовили такий показник.
ІV рівень
1.
Поясніть значення терміну
«депопуляція» на прикладі України. Схарактеризуйте фактори, що впливають на
даний процес.
2.
Розкрийте залежність між
природним приростом населення та трудовими ресурсами в Україні.
18.05.2020
Тема уроку: Трудові ресурси. Кількість і якість
трудових ресурсів Економічно активне населення. Зайнятість населення. Проблеми зайнятості населення
«Географічне
аудіювання» - Сучасна ситуація на ринку праці
Нова
ситуація на ринку праці України, коли в більшості регіонів людей, що шукають
роботу, набагато більше, ніж вільних робочих місць, стає причиною конкуренції
між працівниками. Роботодавець тепер має велику можливість вибору і висуває
більш високі вимоги до працівників: до їхніх знань, умінь, дисципліни та
організованості. Все більше з’являється робочих місць у малих підприємствах, де
вже недостатньо бути простим виконавцем, а необхідно вміти самостійно приймати
рішення.
Крім
того, умови життя і вимоги до працівників так швидко змінюються, що раз здобута
освіта вже не може забезпечити конкурентоспроможність на ринку праці на все
подальше життя. Тому сучасний працівник повинен здобувати нові знання і
вміння, тобто займатися самоосвітою.
Чим
більше видів діяльності освоїла людина, тим «стійкіше» вона почуває себе на
ринку праці.
УСНО Питання до тексту. Що
таке ринок праці? Яка сучасна ситуація на ринку праці? Наведіть приклади своїх
знайомих (знайомих батьків), які змінили набуту раніше професію на нову, для
того, щоб швидше пристосуватися до мінливих умов сучасного ринку праці. Які
ваші плани на майбутнє (у професійному плані)? Які вам потрібно мати знання,
навички, щоб отримати омріяну професію?
(Словничок, енциклопедія) параграф 67
1.
Валентина Миколаївна після виходу на пенсію стала підробляти черговою в
студентському гуртожитку.
2.
В Андрія вища технічна освіта, і він шукає роботу за спеціальністю.
3.
Оленка навчається в 10 класі середньої школи.
4.
Тетяна Іванівна працює у видавництві навчальної літератури.
5.
У грудні Даринці виповниться 4 роки.
6.
Миколай Сергійович працював усе життя на шкідливому хімічному виробництві, і в
53 роки він пенсіонер.
7.
Наталка — домогосподарка, вона виховує двох чарівних малюків.
8.
Серафиму Сергійовичу 67 років, і він із задоволенням працює на дачній ділянці.
«Соціогеографічний
рактикум» (вирізки з газет). УСНО
1.
Проаналізуйте склад своєї родини з точки зору їх приналежності до певної
категорії трудових ресурсів. Якщо родина не дуже велика, згадайте про інших
родичів.
2.
Почитайте оголошення в газетах про прийом на роботу. Які вимоги ставляться до
працівника в умовах ринку?
Майте
на увазі, що чим вищий статус фірми або організації, тим вищі вимоги
висуваються до майбутнього працівника. Наприклад, в оголошенні на вакансію
працівника спільного підприємства закладено такі вимоги: високий професіоналізм
(який недосяжний без вищої освіти), уміння користуватися комп’ютером, водити
автомобіль, обов’язкове знання іноземної мови, комунікабельність, уміння
працювати в колективі (широкий перелік особистих якостей) тощо. Всього понад
20 пунктів вимог.
Наскільки
ви відповідаєте цим вимогам? Які ваші якості сприятимуть, а які шкодитимуть
вашому працевлаштуванню? Чи могли б ви збільшити власні шанси на одержання
престижної роботи?
а)
продавець на лоток продуктових товарів;
б)
старший фахівець із продажу торгово-складського устаткування;
в)
медсестра стоматологічного кабінету;
г)
прибиральниця офісу;
д)
секретар-референт директора підприємства?
3. Зайнятість населення в світі й Україні
Порівняльна
оцінка трудових ресурсів і зайнятості населення в основних сферах господарства
країн та регіонів світу.
Завдання 1
. Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:
а) які країни (високорозвинені або
ті, що розвиваються) мають більшу частку населення працездатного віку;
б) які країни (високорозвинені або
ті, що розвиваються) мають більшу частку ЕАН;
в) як забезпечені трудовими
ресурсами постсоціалістичні країни;
г) поясніть причини розбіжностей у
показниках кількості населення працездатного віку та ЕАН в країнах із різним
рівнем розвитку.
Країна
|
Частка
населення працездатного віку
|
Частка
ЕАН
|
США
|
62
|
50
|
Японія
|
64
|
53
|
ФРН
|
63
|
49
|
Росія
|
64
|
50
|
Польща
|
63
|
44
|
Китай
|
64
|
58
|
Індія
|
57
|
38
|
Ніґерія
|
51
|
31
|
У розвинених країнах частка населення
працездатного віку вища, ніж у країнах, що розвиваються. Це пояснюється
відмінностями у середній тривалості життя, віковій структурі населення, у
встановленні пенсійного віку.
Частка ЕАН залежить від
ступеня залучення людей у виробництво (наявності робочих місць), часу,
необхідного на освіту, пенсійного віку, закріпленого у законах держави, якості
життя.
Завдання 2
. Проаналізуйте дані таблиці. УСНО Визначте:
а) особливості розподілу населення за основними
галузями господарства в кранах із різним рівнем розвитку;
б) поясніть причини розбіжностей у структурі
зайнятості населення.
Галузі
|
США
|
Японія
|
ФРН
|
Польща
|
Індія
|
Росія
|
Китай
|
Нігерія
|
Сільське,
лісове та рибне господарство
|
2,9
|
5,8
|
3,3
|
23,0
|
60,9
|
10
|
58,8
|
58, 0
|
Індустріальні
галузі
(гірничодобувна
та
обробна
промисловість,
будівництво,
транспорт)
|
30,1
|
40,2
|
43,0
|
37,4
|
20,6
|
45
|
22,8
|
18,0
|
Сфера
послуг, торгівля, управління тощо
|
60,0
|
54,0
|
53,7
|
39,6
|
18,5
|
45
|
18,4
|
24,0
|
Структура зайнятості
населення перебуває в прямій залежності від рівня розвитку країни. Структура
зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих
галузей, функціональну структуру поселень. У розвинених країнах зайнятість у
промисловості становить 25-40 %, а у сільському господарстві постійно
зменшується. Водночас до 35-50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій
сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як
освіта, охорона здоров’я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю.
У країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному
секторі економіки. У постсоціалістичних країнах основна частина населення
зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % — у промисловості й 20 % — в
сільському господарстві). На невиробничу сферу припадає близько 30 %, причому
2/3 зайняті в освіті, охороні здоров’я, культурі.
3.Соціальна
і професійна структура населення
Для оцінки трудових
ресурсів країни важливою характеристикою є не тільки їх кількість, але й
«якість». Її відображає соціально- професійна структура населення, яка включає
галузеву структуру зайнятості, професійну та освітню структури. Також
обов’язково ураховуються такі соціальні чинники, як стан здоров’я населення,
раціональне харчування, ступень безпеки громадян, можливості для
самореалізації, дотримання прав людини та ін.
Завдання3.УСНО Проаналізуйте дані таблиці. Визначте відмінності соціальних
показників у країнах із різним рівнем розвитку.
Країна
|
Державні
затрати на освіту (% до ВВП)
|
Частка
населення,
кінчили
виші навчальні заклади
|
Державні
затрати на охорону здоров’я (на 1 особу в дол.. США)
|
США
|
5,6
|
60
|
2885
|
Японія
|
3,9
|
30
|
1698
|
ФРН
|
4,6
|
32
|
1867
|
Росія
|
3,9
|
25
|
160
|
Польща
|
4,9
|
23
|
123
|
Китай
|
2,5
|
8
|
29
|
Індія
|
3,7
|
6
|
23
|
Ніґерія
|
4,2
|
2
|
12
|
У будь-якій країні
частина населення, що зайнята господарською діяльністю, є виробником благ, а все населення світу –
споживачем цих благ. Тому існує порочна
залежність між тим, які блага і ким виробляються, і задоволенням потреб населення країни.
- Що відноситься до
трудових ресурсів?
Трудові ресурси– частина населення країни, що має необхідний
для трудової діяльності професійний і
освітній рівень і відповідні фізичний розвиток і стан
здоров'я.
До трудових ресурсів
належить населення у працездатному віці: чоловіки від 16 до 59 років і жінки від 16 до (54)…до 60 років
- після пенсійної реформи, (крім інвалідів і пенсіонерів, що одержують пенсії на пільгових умовах).
«Економічно активне населення» – частина населення, яка виявляє трудову
активність, прагне працювати, бере участь у праці. До цієї групи входять, крім людей працездатного віку, особи у віці до 16
років і працюючі пенсіонери, але не входять домогосподарки, безробітні, що не
шукають собі роботу.
Таким чином, зайнятість
населення– це міра залученості людей до трудової діяльності, ступінь задоволення їхніх потреб у праці
та забезпечення робочими місцями.
Основні
проблеми
|
Шляхи подолання
|
Використання
трудових ресурсів.
|
1. Зміна структури зайнятості:
збільшувати частку зайнятих у сфері послуг і промисловості; враховувати
рівень освіти і професійну підготовку; збільшувати частку зайнятих жінок
(легка і харчова промисловість тощо).
2. В аграрно-індустріальних
областях збільшувати частку зайнятих у сфері послуг.
3. У промислових районах
розвивати галузі для збільшення зайнятості жінок.
|
Подолання
безробіття.
|
1. Збільшення робочих місць
шляхом розвитку дрібного і середнього бізнесу.
2.Розвиток
галузей сфери обслуговування.
3.
Перекваліфікація.
3. Розвиток індивідуальних
господарств.
|
Зміна несприятливої
структури трудових ресурсів.
|
1. Демографічна політика,
спрямована на підвищення народжуваності.
2. Поліпшення
медичного обслуговування.
3. Подолання еміграційних
потоків.
4. Перенавчати людей.
5. Розвиток служби, що
допомагає безробітним шукати роботу.
6. Гідна зарплата
|
Отже, безробітними є ті, хто може і хоче працювати, активно займається пошуками роботи, але не може влаштуватись через
відсутність робочих місць чи недостатню професійну підготовку. Офіційний рівень
безробіття в країні становить більше 4%.
З чим пов'язаний високий рівень безробіття в Україні?
В умовах переходу до
ринкової економіки потрібен механізм раціонального використання трудових ресурсів, зменшення частки безробітних,
подолання тенденції «старіння» трудових ресурсів,
припинення бойових дій на сході України (АТО).
ПИСЬМОВО
- Що таке трудові
ресурси? ЕАН?
- Хто такі безробітні?
- Що таке зайнятість
населення?
Україна має достатні трудові ресурси, при
цьому зайнятість працездатного населення
недостатня. Трудові ресурси нашої країни мають високий рівень
професіоналізму і кваліфікації, однак в країні значна кількість безробітних.
Чому?
Безробіття– соціальне явище, що охопило економіку країни і
пов'язане з формуванням ринкових
відносин, а точніше, ринку трудових ресурсів (ринку праці), а також антитерористичними операціями на сході України.
VII. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
Опрацювати параграфи 67,68
-
Повторити матеріал по темі «Населення країни».
-
Підготовитися
до контрольної роботи
13.05.2020
Тема
уроку: Релігія як явище культури. Світові релігії. Регіональні відмінності
релігійних вірувань в Україні
Релігія — це світогляд і світовідчуття та відповідна
поведінка людини, що ґрунтується на вірі в існування надприродного. Для
суспільства релігія є об’єднанням загальнолюдських цінностей і норм,
невід’ємною частиною культури й окремої людини та етносу в цілому. Сучасна
класифікація релігій базується на їх розподілі залежно від поширення і
чисельності вірян.
Традиційні
|
Етнічні
|
Світові
|
Фетишизм (Західна Африка)
Тотемізм (у аборигенів Америки і Австралії)
Шаманизм (у народів Сибіру і Кореї)
Культ пращурів (у народів Східної Азії)
|
Індуїзм (Індія)
Іудаїзм (Ізраїль)
Конфуціанство (Китай)
Даосизм (Китай)
Синтоїзм(Японія)
Джайнізм (Індія)
Зороастризм (Індія, Іран)
|
Християнство
Іслам
Буддизм
|
Завдання 1. Проаналізуйте карту та діаграми релігій
світу. Визначте території поширення світових релігій. УСНО
Християнство
— релігія, що базується на вірі в Ісуса Христа. Основні положення християнства
(догми) сформульовані в Біблії та постановах Вселенських соборів. Центральне
місце посідає догма воскресіння Ісуса Христа. Усі три гілки християнства —
католицизм, православ’я і протестантизм — об’єднують близько 2 мільярдів
вірян у всьому світі. Православ’я більш поширене в країнах Східної Європи та
Близького Сходу; католиків найбільше у Західній Європі, у країнах Америки;
протестанти поширені в Німеччині, Швейцарії, Великій Британії, скандинавських
країнах, Канаді, Австралії, США.
Іслам (від араб. Покірність), або мусульманство, — релігія, що
базується на вірі в єдиного всемогутнього бога Аллаха і його пророка-посланника
Мухаммеда (або Магомета, звідки ще одна назва релігії — магометанство). У цій
релігії виділяються дві основні течії — сунізм та шиїзм. Найбільше мусульман
мешкає в Азії і Африці, а їхня загальна кількість у світі сягає 1 мільярда та
продовжує швидко збільшуватися.
Релігійні
особливості мусульманства в поєднанні з сучасними тенденціями розвитку
геополітики, економіки, ідеології, культури призвели до зростання в
міжнародних відносинах ролі країн ісламського світу. Крім того, багато
військово-політичних конфліктів у сучасному світі почалися з протистояння
прихильників різних віросповідань.
Буддизм — єдина зі світових релігій, що базується не
на вірі в Бога, а на вірі в Будду — просвітленого, яким за певних обставин може
стати будь-хто, якщо звільнить душу від страждань. Буддизм поширений в Індії,
Монголії, Китаї, Шрі-Ланці, частково в Середній Азії і Сибіру (450 млн.
вірян).
Запитання. Що спільного у різних релігій світу та чим
вони відрізняються?
Релігія (від лат. Religio — «благочестя»,
«побожність», «святиня», «предмет культу») — одна з форм культури,
світогляд, що полягає в поклонінні вищим силам, а також освяченні норм моралі.
Релігія відігравала і продовжує відігравати
важливу роль як в особистому і соціальному житті людей, у житті держави, такі в
міжнародних відносинах. Значним є внесок релігії у формування етносів, у
розвиток їхньої культури, державності.
Християнська церква України — явище
тисячолітньої культури. Вона почала свою морально-виховну місію з первісної
язичеської релігії, що не мала засад моральності. В основі взаємовідносин у
тогочасному суспільстві лежали користь, шанування найстаршого та підкорення
найсильнішому. Церква розкрила значення гріха, а над усім внутрішнім світом людини
і зовнішньою її поведінкою поставила Бога як пильного Суддю. Церква відкрила
для людини поняття Божественного Закону. Вона формувала етику, духовну
культуру, світогляд. Церква підкреслювала рівність усіх людей перед Богом без
формального знищення рабства, одним тільки визнанням рабів рівноправними
членами Церкви. Важлива роль Церкви у державному об’єднанні розрізнених
слов’янських племен, сприянні їхній централізації навколо Києва. Незаперечна заслуга
Церкви в розквіті освіти на Русі і розвитку церковного мистецтва. В XI столітті
християнство розкололося на два напрями: православ’я
і католицизм. Вони відрізняються особливостями догматики, культу та
організації. Істотна догматична розбіжність — питання про походження
Святого Духа: католики вважають, що
він походить і від Бога-Отця і від Бога-Сина, православні — тільки від Бога-Отця. На відміну від
православних, католики думають, що крім раю та пекла існує «чистилище» —
проміжна ланка.
Якщо всі католики організаційно єдині і
підпорядковані Римській католицькій церкві (РКЦ) на чолі з Папою Римським, то
православні мають автокефальні (незалежні) національні церкви. Всього їх 15:
Московська, Константинопольська, Єрусалимська, Грузинська та ін. У католицизмі
велику роль відіграє чернецтво — тільки через священнослужителів може
дійти звертання до Бога. У православ’ї священнослужителі можуть бути одруженими
або дають обітницю безшлюбності, у католиків — целібат (обов’язкова
безшлюбність).
Є деякі відмінності й у відправленні служб: у
православних храмах допускається лише хоровий спів, але не органна музика,
віруючі моляться стоячи; католики хрестять дітей, обливаючи їх водою,
православні — тричі занурюючи їх у воду; є відмінність у накладенні
хреста — православні хрестяться справа наліво і триперстям тощо.
Деякі православні церкви пішли на зближення з
католицтвом і визнали верховенство Папи Римського (уніатські, або
греко-католицькі).
У XVI н.. в результаті так званої Реформації
від католицизму відколовся протестантизм (від слова «протест»), який відкинув
владу Папи Римського і став третім основним напрямом християнства.
Протестантизм висунув три основних принципи в християнстві: порятунок особистою
вірою, священство всіх віруючих і винятковий авторитет Біблії. Кожний
християнин, будучи обраний і хрещений (хрещення дорослих людей), отримує
посвяту на спілкування з Богом, право проповідувати і здійснювати богослужіння
без посередників (церкви, духівництва). Богослужіння зводиться до проповіді,
молитви і співу псалмів рідною мовою. У протестантизмі існує кілька течій,
церков, відомих як «пізній протестантизм»: баптисти, методисти, адвентисти,
свідки Єгови, п’ятидесятники та ін.
Православ’я — традиційно найбільш впливова конфесія в Україні. Три
його основні православні церкви в цілому налічують майже 12 тис. громад. Кожна
з конфесій має свою структуру: громади (формуються за територіальною ознакою)
поєднуються на єпархії, існують монастирі, духовні навчальні заклади, періодичні
видання, недільні школи та н.. Українська православна церква Московського
патріархату налічує 8590 громад. Найбільша кількість громад УПЦ у Вінницькій,
Хмельницькій, Закарпатській, Рівненській, Волинській областях. Згідно з
офіційною статистикою Українська православна церква Київського патріархату має
2,5 тис. громад, які знаходяться у Львівській, Івано-Франківській, Київській і
Тернопільській областях. Українська автокефальна церква має понад 1 тис.
парафій, що зосереджені в трьох галицьких областях (Львівська,
Івано-Франківська, Тернопільська).
У 1989 році Українська греко-католицька церква
була легалізована (з 1946 року церква перебувала на нелегальному становищі) і
відновила свою структуру. УГКЦ має більш 3200 громад, які зосереджені в
основному в Галичині. Серед церков, що активно розвиваються, треба відзначити
римсько-католицьку, яка налічує близько 800 громад, духовним центром її є Львів.
Широко представлено в Україні церкви протестантського напряму. Вони є
одними з найбільших за кількістю своїх прихильників у країнах СНД, бо поєднують
5590 громад. Найбільш значні громади мають християни-баптисти, християни віри
євангельської (п’ятидесятники),
адвентисти сьомого дня… Баптистські громади найбільш поширені в
Чернівецькій, Київській областях; п’ятидесятники — у Рівненській,
Волинській.
В України існують республіканські духовні
центри.
Зросла в Україні і кількість мусульманських
громад, існують у багатьох містах іудаїстські релігійні громади.
Останніми роками стали поширюватися нові
релігійні напрями і течії, серед них виділяється віра бахаї. Це наймолодша зі світових релігій. Людству, такому
різноманітному за рівнем економічного розвитку, культурою, традиціями і
соціальним досвідом, бахаї пропонують новий спосіб життя, що ґрунтується на
принципах Єдності Бога, Єдності людства, Єдності релігій, подолання забобонів
(релігійних, расових, класових, національних та н..), гармонії релігії та
науки, незалежного пошуку істини, загальної обов’язкової освіти, рівності
чоловіків і жінок тощо.
Таким чином, релігійне життя України стає більш складним і
різноманітним. Реалії духовного життя України націлені на створення формули
гармонійного співіснування всіх релігійних напрямів і течій, які повинні знайти
опору в минулому, у традиціях, вміти адаптуватися в сучасності, перебороти
нерозуміння або неприйняття, знайти розумну міру, можливість для діалогу
релігій.
- Читати матеріал підручника параграф 66.
Заповнити таблию . стор 285
06.05.2020
Тема
уроку: Національний склад населення України: особливості та регіональні
відмінності. Національні меншини та етнічні групи, основні райони їх
розселення.
1. Національний склад населення – це поділ населення за національною або етнічною ознакою.
У наслідок міграційних
потоків в Україні за останні десятиліття збільшилася кількість азербайджанців, узбеків, казахів, вірменів, грузинів,
корейців, в’єтнамців тощо. Ці й інші народи, що населяють Україну, складають
національні меншості нашої держави.
ЗАПИСАТи у вигдяді схеми параграф 64
Україна має унікальне географічне положення, тому здавна разом з корінним
етносом — українцями — тут жили представники інших народів. Вони
створювали матеріальні багатства: будували міста, розорювали цілинні землі,
втілювали в життя наукові проекти.
У
багатонаціональних державах (до яких, безсумнівно, належить і Україна) завжди
в національному питанні присутні різновекторні процеси: з одного боку, злиття,
певна асиміляція - злиття націй
(приміром, за рахунок змішаних шлюбів, однакової системи освіти тощо)
народів, а з іншого — зміцнення внутрішньої самосвідомості, гордість за
належність до певної нації, почуття національної гідності.
Корінною нацією є українці. Їхня частка в кількості населення
становить 77,8 %. Практично в усіх областях більша частина
жителів — представники українського етносу (виняток становить Автономна
Республіка Крим). Розміщення українців по областях нерівномірне: українці
становлять більшу частку в складі населення на заході і в центральних
регіонах; у Донбасі, Криму та Одеській області — меншу.
Українці — це одна зі східних гілок слов’янських народів. Українці
мають багату матеріальну і духовну культуру. Мелодійна і виразна мова, що
успадкувала всі особливості давньослов’янської, розвинулась і вдосконалилася
протягом сторіч, українська писемність сформувалася на базі кирилиці. У
духовній культурі українського народу провідне місце належить звичаям,
обрядам, народній творчості, мистецтву, що своїми коренями сягають давніх
часів. Значну роль у житті українців відіграє релігія. Виникнення Київської
Русі привело до прийняття українцями християнства, яке й нині залишається
найбільш поширеною релігією. Ментальність
українців характеризується відсутністю агресивності (ніколи не зазіхали на
землі інших народів), терпимістю до інших народів, працьовитістю, акуратністю,
почуттям гумору.
Другою за кількістю населення національною групою є росіяни, які становлять
понад 17 % населення. Росіяни разом з українцями в попередні століття
освоювали східні і південно-східні райони країни. Наприкінці XVII ст. чверть
жителів Слобожанщини були росіянами. У XX ст., в роки проведення політики
індустріалізації в СРСР та в повоєнний період, коли високими темпами будувалися
заводи, фабрики і шахти, виникла велика потреба в робочій силі. Вона
реалізовувалася в основному за рахунок російського населення, тому за 1930–1959
рр. кількість росіян в Україні зросла у 2,1 разу (а українців майже не
змінилася). Основними районами розміщення росіян є: південь України —
Одеська (27 %), Запорізька (32 %) області, Крим (67 %); східні
області: Дніпропетровська (24 %), Харківська (33 %), Луганська (45 %),
Донецька (44 %); місто Київ (21 %).
ПИСЬМОВО - Яку частину населення України становлять росіяни? Які історичні процеси
сприяли збільшенню кількості росіян? У яких районах проживає багато росіян? Яка
сьогодні ситуація в країні відносно Росії?
У
роки між Першою і Другою світовими війнами на території України проживало
близько 3 млн. євреїв. Ще урядом царської Росії було організовано так звані
смуги осілості євреїв. Це райони Правобережної України, а в XIX столітті в
смуги осілості євреїв включено Чернігівську і Полтавську губернії. У межах цих
смуг євреям заборонялося жити в селах і деяких великих містах. Високий відсоток
єврейського населення був у маленьких містечках на захід від Дніпра
(«містечкові євреї»), а також в Одесі (36,5 %
від загальної кількості населення міста), Чернівцях (33,5 %),
Львові (31,9 %) і деяких інших містах. З 1930 по 1989 р. кількість
євреїв зменшилася з 2,7 млн. чоловік до 486 тис. Причини цього різні: геноцид
під час окупації фашистів, евакуація під час війни, еміграція до Ізраїлю,
Канади (у 1999 р. 16 тис. чоловік виїхало до Ізраїлю, а на початку 90-х рр. ця
цифра становила 30–40 тис. чоловік на рік). Зараз 97 %
євреїв живе у великих містах країни.
Німці З 60-х рр. XVIII ст. царська влада почала заселяти
землі зруйнованої Запорозької Січі. Катерина II запросила німців з наданням їм
пільгових умов для ведення сільського господарства. Перед Першою світовою
війною налічувалося понад 1 тис. німецьких колоній (поселень). Вони були
зосереджені на півдні України: Херсонська, Миколаївська, Одеська області, Крим,
район Мелітополя. У 30-х роках налічувалося понад 500 тис. німців, у 1989 р. —
38 тис. Основна причина зменшення кількості —
депортація на схід у передвоєнні і воєнні роки. У 1948 році заслання німців
було оголошено вічним, у 1964 р. — обвинувачення в пособництві фашистам знято, але
повертатися на Україну їм не дозволили.
ПИСЬМОВО -Де були розташовані німецькі колонії? Чому саме там?
На світанку 18 травня 1944 року почалась операція з
депортації кримських татар. За три дні 180 тис. кримських татар у 67 ешелонах
було вивезено до Центральної Азії і Казахстану. Основне обвинувачення, що
пролунало на адресу цього народу, — пособництво фашистам під час окупації
Криму. Обвинувачення необґрунтоване. За перші два роки заслання загинуло 31
тис. татар. Не слід забувати той факт, що кримські татари — автохтони Криму (корінний
народ), вони здобули незалежність, відокремившись від Золотої Орди в 1449
році. Традиційним районом розселення кримських татар був Південний берег Криму
(до речі, про це свідчить і географічна карта: практично всі назви природних
об’єктів і населених пунктів до депортації були татарськими — Коктебель, Кучук-Ламбат (Великий Маяк), Аюдаг, Карадаг
тощо). Водночас із кримськими татарами було виселено німців, греків, болгар та
ін. (Порівняйте національний склад Криму в 1926 і 1991 роках.) Зараз кримські
татари повертаються на свою історичну батьківщину: у 1989 році кількість татар
становила 38 тис. чоловік, тепер їх близько 250 тис. чоловік. Повернення
кримських татар на історичну батьківщину в умовах нестабільності економічного
становища Криму (як, зрештою, і всієї України) час від часу викликає деяке
соціальне та економічне напруження на півострові. А сьогодні взагалі – анексія
Криму Росією.
. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Прочитати конспект
уроку, параграф 64, 65 підручника.
завдання по тексту
04.05.2020
Тема уроку: Етноси. Найпоширеніші мовні сім'ї. Однонаціональні та
багатонаціональні країни.
Сучасна
Україна — багатонаціональна держава, де проживають більше 100 націй та
народностей. Усі вони складають український народ.
Вивченням культури, побуту, походження та
розселення народів займається етнографія (грец. ethnos — «народ»,
grapho — «пишу»).
В етнографії прийнято виділяти три стадії
формування етносу: плем’я, народність, нація.
А) Етнічний склад населення
Етнос — стійка спільнота людей, що історично
склалася на певній території. У ній люди мають власну мову, культуру, усвідомлюють
свою єдність і відмінності від інших етносів. У ході розвитку етносу
формуються характерні ознаки матеріальної та духовної культури, етнічна
самосвідомість. Основними формами етносу є плем’я,
народність, нація.
Плем’я — це група людей, що має свою територію,
примітивну економічну єдність, звичаї та складається з кількох родів. Поступове
змішування племен призвело спочатку до виникнення союзів, а потім і
народностей.
Народність — це спільнота людей, яка історично
склалася на основі об’єднання племен і має спільні територіальні, мовні та
економічні ознаки. Коли спільні ознаки мови, культури, єдності території
набувають стійкого характеру, народність перетворюється в націю.
Нація (від лат. паііоп — народ) — це населення певної
території, яке має спільні звичаї, походження, історію розвитку, мову.
Культуру,
побут, походження та розселення народів вивчає наука етнографія.
Більшість
вчених вважає, що у сучасному світі існує від 3 до 5 тис. малих і великих
народів. За статистичними даними, 321 народ налічує у своєму складі понад 1
млн. осіб, 7 народів — більше ніж 100 млн. (китайці (ханьці) — 1190 млн,
хіндустанці — 265, бен-ґальці — 225, американці — 205, бразілійці — 175,
росіяни — 150, японці — 123).
Етнічний
склад населення постійно змінюється. Інтенсивні міграції та урбанізація
сприяють консолідації (гуртуванню) та асиміляції (розчиненню) етносів.
Прикладом консолідації є формування сучасної швейцарської нації на підставі
німецького, французького, італійського та романського (нащадків древніх римлян)
етносів. Процеси асиміляції, на думку деяких вчених, відбуваються в США навколо
англо-американського етносу.
Б) Класифікація країн за національним
складом населення
За
національним складом населення у світі виділяють три групи країн:
однонаціональні, двонаціональні та багатонаціональні. Одно національними
вважають країни, в яких понад 90 % населення складають представники однієї
нації (Данія, Швеція, Портуґалія, Італія, Ірландія, Греція, Південна Корея,
Японія, Ємен, Банґладеш, Саудівська Аравія та ін.). Класичним прикладом
двонаціональної країни є Бельґія, де проживають фламандці і валлони. Більшість
країн світу є багатонаціональними. Найбільш строкатий етнічний склад в
азіатських країнах — Індії та Індонезії, в них проживає понад 100 народів.
Саме у країнах з багатонаціональним складом населення часто виникають
міжетнічні суперечності.
В) Мови народів світу
Головною
ознакою народу є спільність мови. Тому найбільш уживана класифікація народів
базується на мовному факторі. У сучасному світі нараховується близько 5 тис.
різних мов. Детально встановити їх кількість дуже важко, бо деякі області
земної кулі недостатньо вивчені в лінгвістичному плані. 3/4 всіх мов не мають
писемності. Найбільше мов реєструється там, де етнічний розвиток відбувається
на рівні племен або народностей. «Світовим рекордсменом» за чисельністю мов є
острів Нова Ґвінея, де нараховується понад 1 тис. мов.
За ступенем
спорідненості мови об’єднують у мовні
сім’ї і мовні групи.
ПИСЬМОВО
Завдання 1. Мовні сім’ї і мовні групи
-
Проаналізуйте карту народів світу в атласі. Визначте, які мовні сім’ї є
найбільш розповсюдженими, де вони поширені, які мовні групи поєднують.
- До якої мовної сім’ї, групи належать українці,
татари, німці, вірмени ... (по карті «Населення світу» ).
Найбільша з
них — індоєвропейська, нею розмовляють понад 150 народів (45 % населення
світу, в Європі — 94,5 %). Китайсько- тибетська мовна сім’я — друга за
чисельністю (22,6 % населення світу).
-
Визначте
по карті найбільш поширені мови світу.
До найбільш
поширених мов світу належать: китайська (кількість осіб, що розмовляє цією
мовою, на початку XXI ст. становила 1,3 млрд осіб), англійська (450 млн осіб),
хінді і урду (350), іспанська (300), російська (240), бенґальська,
індонезійська, арабська (по 180), портуґальська (170), японська (123), німецька
та французька (по 100). Цими умовами розмовляє майже 70 % населення світу.
ПИСЬМОВО Завдання 2
- Чим, на вашу думку, пояснюється поширеність
мови:
а) китайської; б) англійської; в) іспанської;
г) російської?
Політичні
кордони не завжди збігаються з етнічними.
Етнічні
проблеми у світі постійно впливають на політичну та соціальну обстановку в багатьох
країнах. Часто загострені національні відносини призводять до збройних
конфліктів. Національно-релігійні конфлікти переростають у збройні, ведеться
боротьба за національну незалежність, автономію, права релігійних меншин.
-
Назвіть
«гарячі точки планети», що виникли на протистояннях етносу, національних
відносин. (Югославія, Туреччина, Грузія, Вірменія, Придністров’я…).
Сусідні етноси України (робота з картою)
Цілком природним є той факт, що на території України проживають етноси
сусідніх держав. Кордон України багаторазово змінював свої обриси, у
прикордонних районах населення практично завжди змішане. Так, 95 % угорців
України проживає в Закарпатті, що межує з Угорщиною; болгари — у південних
районах України (Одеська, Запорізька області). Багато молдаван в Одеській і
Чернівецькій областях. Румуни компактно розселені в Чернівецькій і
Закарпатській областях (після Першої світової війни Північна Буковина була частиною
Румунії). Уздовж північних і західних кордонів України проживають поляки
(найбільше — у Житомирській області). Полонізація західноукраїнських
земель почалася з XIV ст., часом влада Польщі поширювалася до Дніпра. Як
наслідок цих процесів на території України в 30-ті рр. проживало понад 2 млн.
поляків, нині — трохи більше 200 тис. Причини зменшення кількості поляків:
депортація 1939–1941 рр., утрати під час окупації і внаслідок
польсько-українських міжнаціональних конфліктів, обмін українсько-польським населенням
у перші післявоєнні роки. Дещо не вписується у вищезазначену тенденцію
розміщення білорусів, які проживають у південних і східних районах України,
чимало на Донбасі (вони переїхали в післявоєнні роки на підприємства і шахти
Донбасу).
ПИСЬМОВО - Які етноси сусідніх країн проживають в
Україні? Де вони розміщені? Які зміни в їхній кількості відбулися останніми
десятиліттями?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати текст підручника параграф 63.
- За картою знайти найпоширеніші етноси СУМЩИНИ…
29.04.2020
Тема уроку: Розселення. Урбанізація, причини, що її
зумовлюють. Міські агломерації. Мегаполіси. Світові міста. Відмінності в рівнях
і темпах урбанізації в Україні і світі. Субурбанізація. Хибна урбанізація.
1.
Урбанізація
В історії будь-якої країни
спостерігався і продовжується безперервний процес підвищення ролі міст і зростання кількості міського населення. Цей процес
називається урбанізацією. Доказом
динаміки цього процесу є співвідношення міського і сільського населення в
Україні: 1959 р. — 46/54 %;1979 — 61/39; 1994 — 68/32 %.; 2014р. – 69/31%.
До найбільш урбанізованих країн, де міське
населення становить понад 4/5 жителів, належить Великобританія, ФРН, Швеція,
Ісландія, Австралія, Уруґвай, Кувейт, Ізраїль, Японія. Урбанізація може
набувати різних видів. Так, наприклад, виділяють тенденцію до субурбанізації (підвищення ролі передмість,
які «відтягають» на себе частину населення і функцій міст) і псевдоурбанізації (зростання населення міст
відбувається за рахунок неконтрольованого притоку безробітних, що створює
соціально-економічні проблеми).
Зростання
міст і посилення зв’язків між ними призводять до виникнення такої форми
розселення, як міська агломерація. Міська аґломерація — це компактне просторове угруповання поселень (головним чином міських),
об’єднаних в одне ціле інтенсивними виробничими, трудовими,
культурно-побутовими і рекреаційними зв’язками. Найбільші міські аґломерації
світу сформувалися навколо Токіо, Нью-Йорка, Мехіко, Сан-Паулу, Лондона,
Парижа, Ріо-де-Жанейро та інших міст.
Якщо зона
урбанізована цілком, міські аґломерації на цій території зливаються, утворюючи
мегалополіс — найбільшу форму
розселення. У світі наприкінці ХХ ст. було шість найбільших мегалополісів.
Найбільший за кількістю жителів — японський Токкайдо(понад 80 млн. чол.). Три мегалополіси знаходяться в США: Бос-
Ваш (близько 50 млн. чол.), Приозерний (близько 35 млн. чол.), Каліфорнійський (18 млн. чол.). В Європі ще два мегалополіси по 35 млн. чол. — Англійський та Прирейнський.
Незважаючи на
швидке зростання міст, половина населення світу нині проживає в сільській
місцевості. Сільське населення переважає в таких країнах, як Банґладеш (понад
70 % кількості), Індія,
Пакистан, Індонезія, Китай. У деяких країнах Африки воно становить близько 80 %
усього населення.
Найбільші агломерації
стають центрами економічних проблем, тому, що в них спостерігається високий рівень концентрації
виробництва. Тому населення прагнуло перебратись до кримської зони, де умови
існування безпечніші. А сьогодні?
Ми з'ясували, що в Україні високий рівень урбанізації,
особливо в східних районах. Висока густота населення України обумовлена
1. Завдання
-
Що
таке урбанізація, псевдоурбанізація, агломерація, мегаполіс?
-
Які
розходження є в темпах урбанізації різних країн світу і різних частин України?
-
Назвіть причини цих
розходжень.
-
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати текст
підручника параграф 61,62.
- За картою знайти
міста-мільйонери світу. ЗАПИСАТИ НАЗВИ
27.04.2020
Тема уроку:
Міські і сільські населені пункти. Критерії їх розмежування в Україні та
країнах світу. Класифікація міст за кількістю населення та функціями. Міське і
сільське населення.
УСНО
1. Якою є середня густота населення України?
2.
Де вища народжуваність: у містах чи сільській місцевості? Чому?
3.
Чи впливають особливості розселення на рівень і темпи урбанізації? Чому?
Розселення населення
країни значною мірою визначається розвитком і розміщенням господарства. Залежно від зайнятості
населення в тій чи іншій сфері
господарської діяльності виділяють міські та сільські населені пункти. Розглянемо особливості розселення .
Усе
населення країни проживає в населених пунктах (поселеннях). Усі поселення
пов’язані між собою різноманітними зв’язками й разом складають систему
розселення.
Розселення
населення неоднакове в різних регіонах країни. Це залежить від багатьох
чинників: від історичних подій минулого, виникнення та розміщення природних
особливостей місцевості, виробництва та багатьох інших факторів.
Результатом розселення людей є
мережа населених пунктів.
Завдання.
За схемою дайте відповіді на питання. Які типи поселень розрізняють? За якими ознаками
виділяють міські та сільські населенні пункти. Що називають містом? селом? селищем
міського типу? (знайдіть у словнику, енциклопедії)ПИСЬМОВО
Сільське населення – населений пункт, що сформувався в основному на базі сільськогосподарського виробництва і має незначну кількість населення, де переважають невеликі житлові
будівлі з присадибними ділянками.
Зараз в Україні близько 30 тис. сільських поселень. Кількість сільського населення в Україні постійно
скорочується, насамперед це викликано
несприятливою демографічною ситуацією, а також міграцією із села до
міста.
|
Сільське населення
|
|
Малі
(до 500 осіб)
|
|
Середні
(від 500 до
1000 осіб)
|
|
Великі
(понад 1000 )
|
|
за кількістю населення
|
|
Форми сільських поселень
|
|
Села
(переважають в Україні)
|
|
Хутори
(на Гуцульщині)
|
|
Присілки
Карпатах
|
При цьому
сільське розселення може бути двох типів:
а) групове (Західна Європа, Японія, Китай, Росія, Україна, країни, що
розвиваються);
б) розкидане або фермерського типу (США, Канада, Австралія). Ці типи сільського розселення можуть
поєднуватися, утворюючи проміжний тип.
Міське населення
-
Що
таке місто? (енциклопедія, словничок).
-
Місто
– більше 10-12 тис. чол.
Завдання ПИСЬМОВО
За схемою та відповідною
картою атласу дайте відповідь на питання.На
які групи поділяються міста за людністю? за функціями? Наведіть приклади міст
малих та середніх за людністю. В якому регіоні України сконцентровані великі
міста? Поясніть. Назвіть приклади міст-курортів. Які функції виконує ваше місто
(найближче до вас місто)? Які функції виконують міста-мільйонери?
ПИСЬМОВО Які
функції виконує місто Ковель? Ялта? Кіровоград? Харків? Львів? Шостка?
Кам’янець-Подільський?
Назвіть
найбільші міста світу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати конспект уроку.
- Опрацювати текст підручника параграф 60.
06.04.2020
Тема уроку: Кількість населення в світі та Україні. Чинники, що впливають на кількість населення: природний рух, міграції. Міграційна політика держав.
Економічна і соціальна географія вивчає три головні об'єкти: природу (навколишнє (географічне) середовище), суспільство (населення, людина) та господарство. Найвищою цінністю, найбільшим багатством кожної держави - це люди. Вивчення даного курсу починається завжди з соціальної географії, яка вивчає населення, (оголошення теми, запис на дошці, учні записують у зошит).
ОЧІКУВАННЯ: учень називає кількість населення світу, найбільших за його кількістю країн, України.
Погибнеш, зникнеш Україно,
Не стане знаку на землі...
(Т.Шевченко)
- Чи справджуються слова Великого Кобзаря на початку XXІ століття, чи це зовсім не так? Що відбувається з населенням країни? Які тенденції характерні? Можливо, ці слова не стосується сучасного періоду розвитку української нації?
- Які показники характеризують населення будь-якої країни?
- Наведіть приклади країн з великою кількістю населення. Покажіть на карті.
- Наведіть приклади країн з малою кількістю населення. Покажіть ці країни на карті.
- Для чого, на ваш погляд, необхідно стежити за динамікою кількості населення?
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ
1. Відомості про кількість населення в давні часи
Кількість населення – це кількість мешканців України у певний момент часу. Головним джерелом відомостей про кількість населення здавна вважалися переписи населення. У далекому минулому необхідно було знати кількість працівників, що платили податки, кількість війська, тощо.
Перші переписи проводилися в III ст. до н.е. у Єгипті та Китаї.
У IXст. У Київській Русі населення переписували з метою обкладання його податками. Петро І зробив «ревізії» населення обов'язковими в Росії, з 1897 р. перепис відбувався в Росії кожні 10 років. Науково обґрунтовані методи перепису ввів у Росії знаменитий географ П.П.Семенов-Тянь-Шанський, що очолював Російське географічне товариство. В Україні останній перепис проводився в 2000 році. Для чого необхідний перепис населення сьогодні? Яка його мета? На ці питання ми будемо відповідати на сьогоднішньому уроці частково, і повну відповідь дамо на наступних уроках.
У наукових та літературних джерелах не збереглося досто¬вірних відомостей про чисельність населення України в першій половині Х ст. Вважають, що на початку XVI ст. чисельність населення складала приблизно 4,4 млн. чоловік, на початку XVII ст. — 5,2 млн. чоловік. Незначний природний приріст насе¬лення України в той час пояснюється затяжними війнами, масо¬вими епідеміями, засухами та іншими несприятливими явищами. Згідно з оцінками вчених у XVIII ст. на українських землях жило близько 9 млн. чоловік, на початку ХІХ ст. — понад 30 млн. чоловік.
2. Населення України в ХХ ст.
Кількість жителів не залишається постійною. Вона може збільшуватися або зменшуватися. На кількість населення впли¬вають історичні події. У XX ст. кількість населення України збільшувалася невисокими темпами. Великі втрати населення спричинили такі події, як громадянська війна (1918–1922), штуч¬ний голод (1932–1933), сталінські репресії, війна з фашистською Німеччиною (1941–1945). Зменшувалася кількість населення через вимушені, часто примусові переїзди (депортація кримських татар, німців, поляків). Виселялись окремі верстви населення («куркулі», духівництво, інтелігенція) або ж окремі райони (так, після приєднання Західної України до Радянського Союзу цілі села вивозили до Сибіру на поселення або до таборів).
ПРАКТИЧНЕ ЗАВДАННЯ
Завдання 1
Аналіз додаткового матеріалу, схема
«Динаміка кількості населення»
С.229 МАЛюнок 147
Орієнтовні запитання:
1. Як змінювалась кількість населення України до 1918 року?
2. Що відбувалося з кількістю населення з 1918 р. до 1959 р.?
3. Коли кількість населення була найбільшою?
4. Чому кількість населення в різні роки зменшувалася?
3. Наука, що займається вивченням динаміки кількості населення, називається демографією.
Загальна кількість наявного населення України станом на 1 жовтня 2015 року за оцінкою Державної служби статистики України становила 42 млн. 788,5 тис. осіб (без АРК). За січень-жовтень 2015 року чисельність населення зменшилася на 139,8 тис. осіб. Як ви вважаєте, чому?
Кількість населення планети на кінець 2015 приблизно становить 7,3 млрд. чол.
За кількістю населення Україна посідає 32 місце у світі і шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції. Таким чином, Україна — одна з найбільших держав Європи.
Завдання 2
Скласти ІС
Самостійна робота.
Проаналізувати таблицю «Природний рух населення України»
Показники природного руху населення Роки
1965 1970 1975 1980 1985 1991 1992 1995 2000 2014 2015
Народжуваність, чол./тис. 15,3 15,2 15,1 14,8 15,0 12,5 11,0 10,7 7,9 11,1 9,7
Смертність, чол./тис. 4,6 8,8 9,0 11,4 12,1 12,9 13,4 14,2 15,0 14,7 13,9
Природний приріст, чол./тис. 7,7 6,4 6,1 3,4 2,9 -0,4 -2,4 -3,5 -7,1 -3,6 -4,2
Дати відповіді:
1. Які зміни в народжуваності відбулися в 90-ті роки?
2. У які роки народжуваність була високою? Низькою?
3. З якого року приріст населення став негативним?
4. Коли показники приросту населення різко знизилися?
Висновок
Отже, головними чинниками, що впливають на природний приріст населення, є кількість народжених і померлих.
На народжуваність впливають такі чинники:
• соціально-економічний рівень розвитку країни;
• санітарно-гігієнічні умови життя, у тому числі екологічні;
• рівень медичного обслуговування;
• становище жінки в суспільстві;
• піввідношення кількості чоловіків і жінок;
• релігія;
• традиції даної держави;
• війни;
• кількість міських і сільських мешканців.
(Записати до зошита чинники, що впливають на народжуваність).
В Україні відзначається низький рівень народжуваності (нижче, ніж у середньому в Європі). За останній час він зменшився на 25,6%. Головні причини цього явища – соціальна криза, падіння рівня життя, дорожнеча утримання дітей, непевність у завтрашньому дні, екологічна ситуація, події в АТО.
Найнижчий рівень народжуваності у Донецькій, Чернігівській, Харківських областях, найвищий – у Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській.
4. Проаналізуйте показники смертності:
• яка основна тенденція показника смертності у 1990-ті рр.?
• у які роки показники смертності трохи знижувалися?
• у скільки разів у 2000 р. смертність перевищила народжуваність?
5. Депопуляція населення відбувається тоді, коли відсутнє заміщення поколінь, тобто відбувається інтенсивне зменшення кількості мешканців країни. Україна проводить демографічну політику на збільшення кількості народження. А, наприклад, Індія, Китай – на зменшення.
Демографічна ситуація, яка склалася в Україні, цілком обґрунтовано викликає стурбованість як владних структур, так і широких верств суспільства. Яка ж демографічна ситуація в Україні?
• Скорочення кількості населення;
• зниження тривалості життя;
• Стрімкий спад народжуваності;
• Велика кількість людей виїжджає за кордон в пошуках кращих умов життя.
• Конфлікт на Сході України (АТО)
Це ознаки демографічної кризи в Україні.
ПІДСУМОК УРОКУ
Хочеться вірити, що українці будуть жити і будувати свою державу.
Ми є. Були. І будем ми!
Й Вітчизна наша з нами!
(Іван Багряний)
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати конспект уроку.
- Опрацювати текст підручника.
1. Дізнайтеся про основні показники населення за 2015 у своїй сільській раді.
2. Завдання. У кожному місті або районі є статистичні відділи. А статистика — це наука, що «знає все». Підготуйте статистичний звіт про динаміку кількості населення міста N за рік.
- У місті N з населенням 230 тис. чоловік протягом року на¬родилося 2,3 тис. чоловік, померло 3,1 тис. чоловік. Виїхало з міста 4,6 тис. чоловік, в’їхало 1,2 тис. чоловік. Підрахуйте на-роджуваність, смертність, природний приріст населення, сальдо міграції. На скільки і як змінилася (збільшилася чи зменшилася) кількість населення міста N?
08.04.2020
Тема уроку: Статево-віковий склад населення світу й
України. Тривалість життя населення. Зміна
кількості населення в світі та Україні. Регіональні відмінності демографічних
процесів. Дослідження П. Чубинського. Демографічна
політика.
Практична
робота 12. Аналіз статево-вікових пірамід України та окремих країн світу.
УСНО
- Якими показниками можна
схарактеризувати природний приріст населення?
- Які особливості
сучасного розвитку України
впливають на природний приріст?
- Чому державним органам
влади необхідно контролювати зміни кількості населення і причини, що на них впливають?
- Як держава може
вплинути на міграційні процеси?
- Які вікові групи
беруть участь в міграційних процесах?
Статева структура населення. Важливою характеристикою населення країни є його статева структура – це співвідношення між
кількістю чоловіків і жінок. Від цього співвідношення в різних вікових групах певною мірою залежить
можливість вступати в шлюб, а отже, і рівень народжуваності.
Диспропорція кількості чоловіків та
жінок призводить також до зростання міграції населення. Проаналізуйте!
Таблиця «Статевий склад
населення»
Області України
|
У % до всього
населення
|
Довідково за 2013 рік
|
||
Чоловіки
|
Жінки
|
Чоловіки- 46,2 (2013)
|
Жінки- 53,8(2013)
|
|
Автономна Республіка Крим
|
46
|
54
|
47
|
53
|
Вінницька
|
46
|
54
|
45
|
55
|
Волинська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Дніпропетровська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Донецька
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Житомирська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Закарпатська
|
48
|
52
|
48
|
52
|
Запорізька
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Івано-Франківська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Київська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Кіровоградська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Луганська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Львівська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Миколаївська
|
47
|
53
|
46
|
54
|
Одеська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Полтавська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Рівненська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Сумська
|
46
|
54
|
45
|
55
|
Тернопільська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Харківська
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Херсонська
|
47
|
53
|
47
|
53
|
Хмельницька
|
46
|
54
|
46
|
54
|
Черкаська
|
46
|
54
|
45
|
55
|
Чернівецька
|
47
|
53
|
46
|
54
|
Чернігівська
|
45
|
55
|
44
|
56
|
м. Київ
|
47
|
53
|
47
|
53
|
м. Севастополь
|
46
|
54
|
47
|
53
|
Наведені дані свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у
складі населення України. Якщо
в 1989 р. на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки, то у 2001 р. – 1159 жінок. Це відбулося за рахунок
сільського населення, у якому за
той же період статеве співвідношення змінилося від 1205 до 1151 жінки на 1000 чоловік. У містах цей показник, навпаки, зріс, відповідно, з 1143 у
1989 р. до
1163 у 2001
р. Крім того
за даними останнього перепису, співвідношення кількості жінок і
чоловіків репродуктивного віку стало ще більш сприятливим, оскільки відносний
показник для жінок цієї вікової групи у розрахунку на 1000 чоловіків
відповідного віку склав 1031.
2. Віковий склад населення
Віковий склад населення, зафіксований
Всеукраїнським переписом населення, характеризується такими даними.
Вік
|
Кількість
постійного населення, тис. осіб
|
У % до підсумку
|
|
2001 рік
|
1989
рік
|
||
0-9
|
4533,3
|
9,4
|
14,5
|
10-19
|
7308,1
|
16,2
|
13,9
|
20-29
|
6891,6
|
14,3
|
14,2
|
30-39
|
6621,2
|
13,7
|
14,9
|
40-49
|
7298,7
|
15,1
|
11,5
|
50-59
|
5245,3
|
10,9
|
12,9
|
60-69
|
5522,2
|
11,4
|
10,2
|
70-79
|
3740,0
|
7,8
|
5,5
|
80-і старші
|
1060,8
|
2,2
|
2,4
|
2015
|
42788,5 (без АРК)
|
2,0 (2015)
|
|
Зменшення частки дітей у загальній кількості
населення поряд із суттєвим підвищенням частки осіб у віці, старшому за працездатний,
значно ускладнюють демографічну ситуацію в країні і зумовлюють наростаюче
старіння населення.
Вік
|
Кількість постійного
населення, тис. осіб
|
У % до
підсумку
|
|
2001 рік
|
1989 рік
|
||
Молодший
за працездатний
|
8743,7
|
18,1
|
23,0
|
Працездатний
|
27984,7
|
58,0
|
55,8
|
Старший
за працездатний
|
11492,8
|
23,9
|
21,2
|
3.
Регіональні відмінності демографічних процесів. Дослідження
П. Чубинського.
Об’єктом дослідження демографічних
процесів
П. Чубинського був
визначений Західно-Руський край, куди входили Україна, Білорусь та Литва.
Основною метою дослідження, як зазначала Комісія, було вивчення племінних
відмінностей у мові, правах, звичаях, виявлення чисельності племен, їх
етнографічних меж, ступеня релігійної та моральної культури, дослідження
господарства, Основна наукова
цінність цієї праці полягає в тому, що в ній вперше на основі повних і
всебічних етнографічних та економіко-статистичних досліджень зроблений
комплексний аналіз української людності в усіх її проявах — демографічному,
суспільно-родинному, побутовому, духовному та економічному контексті розмаїття
природних умов, географічного положення різних українських теренів, впливу
інших народів…
Павло
Чубинський науково обґрунтував цілісність України та єдність українського
народу як найсуттєвішу передумову української державності. В основу визначення
меж українських земель були покладені етнічний та суспільно-географічний
принципи. У результаті досліджень українського етносу (з урахуванням
регіональних відмінностей), науково обґрунтованих висновків не тільки
підтвердилася ідея суспільно-територіальної цілісності української нації, її
здатність до державного самовизначення, але, по суті, була окреслена українська
національна територія…
Оригінальною є проведена Чубинським типізація малоросійського (українського) населення. В основу критеріїв типізації ним покладені фізичний тип людей, їх мовні відмінності, побут та ін. За цими ознаками були виділені три типи українців — власне український, поліський та подільсько-галицький, окреслені межі їх заселення, схарактеризовані головні риси людей кожного типу, показана причинна зумовленість їх відмінностей…
Український тип сформувався на території, що нині зайнята переважно Волинською, Рівненською, Київською, Чернігівською (без поліських їх районів) та Черкаською (без лівобережної частини) областями, північними районами Тернопільської та Хмельницької областей, а також північно-східними районами Вінницької області. Цей тип вважався найбільшою мірою автохтонним, Він довів, що український етнос, незважаючи на його певні територіальні відмінності, сформувався у межах єдиної національної території, обґрунтувавши таким чином етнографо-географічні позиції української державності.
Оригінальною є проведена Чубинським типізація малоросійського (українського) населення. В основу критеріїв типізації ним покладені фізичний тип людей, їх мовні відмінності, побут та ін. За цими ознаками були виділені три типи українців — власне український, поліський та подільсько-галицький, окреслені межі їх заселення, схарактеризовані головні риси людей кожного типу, показана причинна зумовленість їх відмінностей…
Український тип сформувався на території, що нині зайнята переважно Волинською, Рівненською, Київською, Чернігівською (без поліських їх районів) та Черкаською (без лівобережної частини) областями, північними районами Тернопільської та Хмельницької областей, а також північно-східними районами Вінницької області. Цей тип вважався найбільшою мірою автохтонним, Він довів, що український етнос, незважаючи на його певні територіальні відмінності, сформувався у межах єдиної національної території, обґрунтувавши таким чином етнографо-географічні позиції української державності.
Практична робота 12. Аналіз
статево-вікових пірамід України та окремих країн світу (за завданнями
практикуму або...)
Сторінка 252 - 253
МАТЕРІАЛИ ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
(*частка молоді зменшується;
*частка людей старшого віку збільшується;
*кількість працюючих приблизно однакова.
Наслідки:
1.
Старіння
нації.
2.
Депопуляція.
3.
Велике
навантаження на працюючих.
4.
Зменшення
кількості трудових ресурсів.)
Людина, як біологічна
істота за сприятливих умов існування може жити понад 100 років.
Аналіз діаграми: тривалість життя в нашій країні зменшується і є нижчою від
середньоєвропейських показників.
Інтернет-повідомлення: найменше живуть люди в Замбії -37 років, найдовше
- в Андоррі - 83,5 років.
Рада Європи підготувала новий звіт про демографічний розвиток Європейського континенту. Означені там дані
маловтішні для українців: найнижча тривалість життя серед європейських країн в Україні, Росії та Білорусії.
Демографи дослідили, що коли у Швеції чи Ісландії люди доживають у середньому до 77-78 років, то в Україні до
63. А ось щодо народжуваності, то в
українців справи не найгірші. Згідно з даними звіту, найменше дітей народжується у Вірменії, Чехії, Словаччині, Латвії.
Статево-вікова
піраміда населення України на початок 2008 року
Для вирішення
демографічної проблеми в країні повинна проводитися демографічна політика.
Демографічна політика – це комплекс заходів,
спрямованих на регулювання динаміки
кількості населення. У країнах з високими темпами природного приросту проводять політику планування
родини, заохочують родини з однією
(Китай) або двома (Індія) дітьми. У країнах з низькими темпами природного
приросту проводять демографічну політику, спрямовану на стимулювання народжуваності, заохочують родини
з великою кількістю дітей (Німеччина, Англія). Прагнуть до цього і в
Україні.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Прочитати конспект уроку.
- Опрацювати текст підручника. прараграфи 55, 56
Виконати всі завдання з тексту, що наданий вище.
13.04.2020
13.04.2020
Тема уроку: Практична робота 11. Обчислення показників природного та
механічного руху населення в різних регіонах України
Заповніть пропуски: ПИСЬМОВО
а) зростання
еміграції та зменшення імміграції приводить до … кількості населення країни;
б)зменшення еміграції та імміграції приводить до
… кількості населення країни;
в)перевищення народжуваності над смертністю
приводить до ... кількості населення
країни;
г)перевищення смертності над народжуваністю
приводить до ... кількості населення
країни.
ВИКОНАННЯ
ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ ПИСЬМОВО
1. Використовуючи статистичні дані наведеної нижче таблиці про народжуваність
і смертність в окремих областях України (додаток) підручника, побудуйте на
контурній карті «Адміністративно-територіальний устрій України» стовпчасті
діаграми. Обчисліть природний приріст населення наведених областей, порівняйте
його із середнім показником по Україні
(- 6,2 чол. на 1000 жителів)
Дані занесіть до таблиці.
Назва області
|
Кількість
народже-них (чол. на 1000 жителів)
|
Кількість помер-лих
(чол. на 1000 жителів)
|
Природ-ний приріст
(чол. на 1000 жителів)
|
Вище (+) чи нижче
(-) середнього показника по Україні
|
Вінницька
|
12,1
|
13,6
|
||
Дніпропетровська
|
6,7
|
16,3
|
||
Житомирська
|
12,2
|
10,8
|
||
Київська
|
8,8
|
17,3
|
||
Миколаївська
|
8,8
|
14,6
|
||
Одеська
|
8,2
|
17,2
|
||
Сумська
|
10,9
|
14,2
|
||
Харківська
|
9,6
|
14,1
|
||
Хмельницька
|
8,9
|
17
|
||
Чернівецька
|
7,7
|
18,4
|
2. З перелічених нижче чинників, що впливають
на природний рух населення, позначте ті, що
сприяють підвищенню народжуваності (+), призводять до її зниження(-).
* стабільне економічне і
політичне становище в Україні;
* високий рівень
забруднення навколишнього середовища;
* економічна
незалежність жінок, їх активна участь у суспільному і політичному житті;
* прагнення батьків
отримати у старості підтримку від дорослих дітей;
* високий рівень
безробіття;
* низька заробітна плата
і невисокий рівень життя;
* можливість в старості
мати добре пенсійне забезпечення;
* відсутність державної
підтримки сімей з дітьми;
* економічно залежне
становище жінок;
3.
Сьогодні для України характерне перевищення смертності над народжуваністю.
Назвіть причини низької народжуваності та високої смертності, а також шлях
вирішення цієї проблеми.
Причини низької
народжуваності і високої смертності
|
Шляхи вирішення
проблеми
|
4.На кентурній карті надпишіть основні напрямки
(країни, регіони) зовнішньої міграції у період з 2001 по 2015 рр. (за зразком)
5. У період з 1997 по
1999 рр. включно населення України зменшилось на 800 тис. чол., 300 тис. з яких – за рахунок перевищення
еміграції над імміграцією. Назвіть причину зменшення кількості населення на 500
тис. чоловік, що залишилося. Чому так різко впала кількість
населення у 2015 році?
6. Укажіть періоди
(роки) XX ст. коли спостерігалося
зменшення кількості населення України, та
історичні події, з якими воно було пов'язано.
ІНФОРМАЦІЙНЕ ПОВІДОМЛЕННЯ ДО ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ
Міграційна
політика у світі і Україні
У певні періоди
зовнішні міграції набувають настільки масового характеру, що в країні еміграції
різко скорочується кількість населення, а в країні імміграції механічний
приріст населення перевищує природний. Так, 2/3 приросту населення Ізраїлю
забезпечують іммігранти, щорічна імміграція до США становить близько 1 млн.
чол., до Канади — 200 тис., до Австралії — 130 тис. З іншого боку, Ірландія
пережила три хвилі еміграції, які зменшили її населення з 8,3 до 3 млн. чол.;
Росія та Україна — чотири хвилі, Італія — шість.
Якщо
розмістити причини еміграції за ступенем важливості, то на першому місці буде економічна, пов’язана з пошуком роботи, поліпшенням умов життя. Це спричиняє так
звану трудову міграцію. Економічні причини обумовили і таке відносно нове
міграційне явище, як «відтік інтелекту»: великі заробітні плати в розвинених країнах приваблюють
висококваліфікованих фахівців.
У міжнародних
міграційних процесах вирізняють три великі хвилі трудової міграції:
•
хвиля «старої
міграції» (перші дві третини XIX ст.) — потік економічних мігрантів з Європи до
Америки, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки;
•
друга хвиля
(наприкінці XIX — на початку XX ст.) — переселення селян в роки столипінської
земельної реформи, економічне освоєння Сибіру і Далекого Сходу, переселення
селян з Європи до Америки внаслідок погіршення рівня життя (картопляний голод в
Ірландії, падіння цін на європейську пшеницю);
•
хвиля «нової
міграції» (після Другої світової війни) та терористичних актів сьогодні - це
переміщення некваліфікованих робітників, науковців і фахівців з відсталих
країн до розвинених.
Завдання
1. Проаналізуйте карти атласу та діаграми в
підручнику, визначте основні напрями сучасної міграції та поясніть їх причини. УСНО
Сучасна
міжнародна міграція робочої сили зумовлена відносним перенаселенням і,
відповідно, низьким рівнем соціально
економічного розвитку десятків слаборозвинених країн. До початку 1990-х
рр. половину з 20 млн. іммігрантів у розвинених державах Заходу складали
вихідці зі слаборозвинених країн. Максимальна кількість іммігрантів — 13 млн.
чол. — припадає на країни Європейського Союзу, іншими центрами імміграції є
США, країни Перської затоки, Південна Африка.
У 90-х роках
ХХ ст. найбільші потоки емігрантів спостерігалися на Балканах після громадянської
війни, що стала наслідком розпаду Югославії на ряд суверенних держав.
Релігійні
міграції, як правило, пов’язані із паломництвом до
святинь: Єрусалима, Мекки, Медини та ін. Типовим прикладом міграцій на національному підґрунті є переселення євреїв з усього світу до Ізраїлю, який було
створено у 1948 р.
Останнім
часом до головних причин міграцій додалася ще одна — екологічна. Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза для їх
здоров’я і життя (ЧАЕС, Приуралля, Україна (АТО).
Країни з
високими показниками міграції (2000—2010 рр.)
Місце
|
Країна
|
Сальдо
імміграції (тис. осіб)
|
1
|
США
|
6493
|
2
|
Іспанія
|
2846
|
3
|
Італія
|
1125
|
4
|
Канада
|
1041
|
5
|
Німеччина
|
1000
|
Місце
|
Країна
|
Сальдо
еміграції
(тис.
осіб) |