ГЕОГРАФІЯ , 6 КЛАС

Географія 11 клас

02.09.2022
Доброго дня, дорогі учні.
Технічні засоби поки що не дають можливості спілкуватися з вами через інтернет. Але я  працюю над усуненням цієї проблеми. Тому сьгоднішній урок через блог. Про подальшу нашу роботу я повідомлю.
 А сьогодні:
1.Перш за все підпишіть зошити. 
2. Прочитайте параграф 1.
3. Перегляньте презентацію і виконайте завдання , що у презентації за посиланням.

4. Придбайте атлас і контурну карту.


05.05.2021
Прочитати параграф  34.
Виконати завдання після тексту
Підготовка до ЗНО . Пройти тестування за посиланням 


28.04.2021
Прочитати параграф 32. Виконати завдання після тексту.
Переглянути рпезентацію
Підготовка до ЗНО Пройти тестування за посиланням:



21.04.2021
Прочитати параграф 31. Виконати завдання після тексту. 
Переглянути презентацію та відео





16.04.2021
Прочитати параграф 29 - 30 . Виконати завдання після тексту. Викнати практичну роботу № 10.  
Переглянути проезентацію




02.04.2021
Прочитати параграф 28. Дати відповіді на питання після тексту. Зробити дослідження. Переглянути презентацію.



24.03.2021.
Прочитати параграф 27. Провести дослідження: Гельсинські угоди - програма дій для будівництва єдиної, мирної, демократичної Європи.

05.02.2021
Прочитати параграф 21 Виконати практичні завдання після тексту



20.01.2021
Прочитати  параграф 18. Виконати завдання після тексту. Заповнити таблицю стор. 107. Виконати дослідження. : Чинники порушення шоротної зональності на материках та території України. 


13.01.2021
Прочитати параграф 17. Виконати завдання після тексту. Виконати пракактичну роботу та дослідження  стор.100 



 28.05.2020

 Повторення  за підручником 11 клас, Географія 

 19.05.2020
Підсумковий контроль 
«Загальні суспільно-географічні закономірності світу»
1. Які із зазначених показників не характеризують природний рух населення?
А Расово-етнічна структура населення та сальдо міграцій
Б Статево-вікова структура населення та середня тривалість життя
В  Коефіцієнт потенційної народжуваності на одну жінку
Г Шлюбно-сімейна структура та природний рух населення
2. Для якої групи країн характерні такі ознаки: ранні шлюби; багатодітні сім’ї; чітко визначені функції жінки та чоловіка в сім’ї; практично немає розлучень:
А США, Канада, Нова Зеландія      
Б Афганістан, Нігер, Мозамбік
В Польща, Італія, Іспанія                
Г Казахстан, Вірменія, Молдова
3. Які із зазначених показників характеризують механічний рух населення?
А Національна та статево-вікова структура населення
Б Сальдо міграцій та обсяг валової міграції
В Шлюбно-сімейна структура та природний приріст населення
Г Коефіцієнт демографічного навантаження та народжуваність
4. Яка із зазначених пар країн посідає чільне місце на світових ринках нафти та кам’яного вугілля одночасно:
А Австралія, ПАР     Б Канада, Іран     В США, Росія      Г Польща, Лівія
5. Які особливості демографічних процесів характерні для країни з другим типом відтворення населення (три правильні відповіді):
1. Високий рівень народжуваності.
2. Низький рівень народжуваності.
3. «Молоде населення».
4. Скорочення частки працездатного населення.
5. Високі темпи демографічного старіння.
6. Високий природній приріст населення.
7. Зростаючий рівень смертності населення.
6. Нині спостерігається переміщення текстильного виробництва в Китай та Індію, хоча США і залишаються лідером. Виберіть чинники, що спричинили цей процес (три правильні відповіді).
1. Високий рівень розвитку науки і техніки.
2. Наявність місцевої сільськогосподарської сировини.
3. Високий рівень розвитку електроенергетики.
4. Висока кваліфікація трудових ресурсів.
5. Розвинена транспортна мережа.
6. Наявність дешевих трудових ресурсів.
7. Ємкий внутрішній споживчий ринок.
7. Установіть відповідність між агрокліматичними поясами та продовольчим кошиком жителів:
1. Холодний        А кукурудзяний хліб, оливкова олія, цитрусові
2. Помірний         Б пшеничний хліб, соняшникова олія, гречана каша
3. Субтропічний  В верблюже молоко, фініки, кава, пальмова олія
4. Тропічний        Г житній хліб, ріпакова олія, баранина, какао
                              Д оленина, овочі з теплиці, ягоди морошка, журавлина
8. Розв’язати задачу. Визначити коефіцієнт демографічного навантаження у країнах за такими даними:
Країна
Діти, %
Працездатні, %
Літні, %
Демографічне навантаження, %
Афганістан
42,6
53,4
4,0

Австралія
18,8
59,2
22,0


9. Розв’язати задачу. Розрахуйте природний приріст у країнах:
Країна
Народжуваність,%
Смертність, %
Природній приріст,%
Естонія
10,3
12,5

Папуа-Нова Гвінея
24,0
6,5






12.05.2020
Тема «Суспільна географія України»


І рівень (3 бали)
Тестові завдання
1.Установлення  прикордонних стовпів, облаштування прикордонної смуги, створення відповідної інфраструктури контролю за перетином і перебуванням громадян - це
а) делімітація б) демаркація в) лінія розмежування
2. Максимальна кількість населення України була в
а) 1991 р.  б) 1992 р. в) 1993 р.
3.Найбільше електричного струму виробляється в області України
а) Миколаївській  б) Запорізькій  в) Рівненській
4.Найбільшим центром виробництва лікарських препаратів є
а) Черкаси  б) Київ  в) Суми
5. Найбільший в Україні птахокомплекс «Агромарс» розташований в області
а) Київській  б) Черкаській  в) Вінницькій
6.Найбільший за потужністю крохмальний завод в Україні розташований в області
А) Чернігівській  б) Тернопільській  в) Одеській
ІІ рівень (3 бали)
Вставити пропущені слова  в речення
1.Державна територія - це частина ----------, окреслена ------- визначеною лінією------------   -----------, яка відділяє-------- цієї держави від-------- інших--------.
2.Державний кордон – лінія і -------- поверхня, яка проходить по цій--------, що визначає------- державної ----------- по ----------, воді, у --------- землі й --------- просторі.
3.Децентралізація державного управління - це------- повноважень місцевих-------
виконавчої-------- й ------- місцевого--------- за рахунок-------- центральних---------.
ІІІ рівень (3 бали)
Встановити відповідність

№
Цілі сталого розвитку людства

Логотип


А

1
Інновації та інфраструктура
Б

2
Подолання бідності 
В

3
Відповідальне споживання
Г

4
Гідна праця та економічне зростання
Д
ІV рівень (3 бали)

Характеристика туристичних ресурсів своєї області
05.05.2020
Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах і стратегія збалансованого розвитку України


- Що ви розумієте під поняттям «сталий розвиток»?


Якщо закрити у пляшці нестерилізований виноградний сік, мікроорганізми, що є у ньому, починають активно розмножуватися, виділяючи велику кількість продуктів своєї діяльності. Поступово починається процес бродіння та утворення спирту, який знищує мікроорганізми. Чи не нагадує це вам людство на Землі на сучасному етапі розвитку? Чи не знищать нас результати нашої бездумної активної діяльності?



1 Досвід реалізації планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах
Під сталим розуміють такий розвиток, що задовольняє потреби нинішнього часу, але не ставить під загрозу здатність майбутніх поколінь задовольняти свої власні потреби.
Суть структурної перебудови економіки для мети сталого розвитку полягає в переорієнтації матеріальних, трудових, фінансових ресурсів на користь енергоефективних, ресурсозберігальних, високотехнологічних, наукомістких та екологічно безпечних галузей. Сталий економічний розвиток забезпечується за рахунок сталого економічного зростання.
ПИСЬМОВО Дослідження 3. Реалізація планів сталого (збалансованого) розвитку в різних країнах: успіхи і прорахунки

2 Стратегія збалансованого розвитку України
Внаслідок домінування протягом багатьох років ресурсо- та енергоємних галузей і технологій, сировинної орієнтації експорту та надмірної концентрації виробництва у промислових регіонах сформувалася неефективна та екологічно небезпечна структура управління розвитком.
Стратегія визначає цілісну систему стратегічних та операційних цілей переходу до інтегрованого економічного, соціального та екологічного розвитку країни до 2030 року.
Цільові показники визначені для трьох етапів реалізації Стратегії: 2016–2020 рр., 2021–2025 рр. і 2026–2030 рр.
Стратегія передбачає розвиток за векторами:
- розвитку — забезпечення сталого розвитку країни, проведення структурних реформ, забезпечення економічного зростання екологічно невиснажливим способом, створення сприятливих умов для ведення господарської діяльності;
- безпеки — забезпечення гарантій безпеки держави, бізнесу та громадян, захищеності інвестицій та приватної власності, забезпечення миру і захисту кордонів, чесного та неупередженого правосуддя, невідкладне очищення влади на всіх рівнях та забезпечення впровадження ефективних механізмів протидії корупції. Пріоритетом є безпека життя та здоров’я людини, що неможливо без ефективної медицини, захищеності соціально вразливих верств населення, безпечного стану довкілля і доступу до якісної питної води, безпечних харчових продуктів і промислових товарів;
- відповідальності — це забезпечення гарантій кожному громадянину, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, мати доступ до високоякісної освіти, системи охорони здоров’я та інших послуг у державному та приватному секторах;
- гордості — забезпечення взаємної поваги й толерантності в суспільстві, гордості за власну державу, її історію, культуру, науку, спорт.
Метою Стратегії є забезпечення високого рівня та якості життя населення України, створення сприятливих умов для діяльності нинішнього та майбутніх поколінь і припинення деградації природних екосистем шляхом впровадження нової моделі економічного зростання, що базується на засадах сталого розвитку.
Керівні принципи стратегії: захист прав людини, верховенство права, участь громадськості, представників бізнесу та соціальних партнерів, інтеграція політики та управління, використання найкращих з наявних знань, принцип запобігання, принцип «забруднювач платить» та ін.
Національні цілі сталого розвитку базуються на 17 глобальних цілях сталого розвитку. Виділено 7 стратегічних цілей:
1) сприяння інклюзивному збалансованому економічному зростанню та життєстійкій інфраструктурі;
2) забезпечення сталого галузевого та регіонального розвитку;
3) подолання бідності та скорочення нерівності, зокрема гендерної;
4) забезпечення здорового життя, благополуччя та якісної освіти в безпечних і життєстійких населених пунктах;
5) забезпечення переходу до моделей збалансованого споживання і виробництва, збалансованого управління природними ресурсами та зміцнення заходів реагування на зміну клімату;
6) збереження наземних і морських екосистем та сприяння збалансованому використанню їх ресурсів;
7) забезпечення безпеки та доступу до правосуддя, створення підзвітних та інклюзивних інституцій.
Інструменти реалізації Стратегії: нормативно-правові, фінансові, економічні, інформаційно-комунікаційні; дослідження та розробки, освітні й просвітницькі, міжнародне співробітництво. Розроблено ключові цільові показники розвитку за роками відповідно до зазначених векторів.

ПИСЬМОВО
Зазначте свій внесок у сталий розвиток України.



 Домашнє завдання
- Опрацювати § 34.

- Підготуватися до перевірки знань за розділом.
28.04.2020

Міжнародні транспортні коридори на території України. Офшорна розробка програмного забезпечення. Рекреаційний комплекс України

1. Поясніть переваги комп'ютерних технологій навчання у школі. 
2. Поясніть, що таке аутсорсинг. Чому він набуває все більшого поширення? ПИСЬМОВО
1. МІЖНАРОДНІ ТРАНСПОРТНІ КОРИДОРИ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ. ПРОБЛЕМИ ФОРМУВАННЯ ТРАНСПОРТНОЇ МЕРЕЖІ ТА ФУНКЦІОНУВАННЯ ТРАНСПОРТНИХ ВУЗЛІВ. Основним завданням міжнародних транспортних коридорів (МТК) є доставка вантажів від виробника до споживача найкоротшим шляхом у стислий термін, узгодження роботи всіх видів транспорту.
У 1994 р. Загальноєвропейська конференція (Крит, Греція) прийняла концепцію, що мала на меті створення десяти МТК, чотирьох із них — територією та акваторією України. Це коридор Брюссель—Ахен—Кельн—Дрезден—Вроцлав—Катовіце—Львів—Київ, коридор Венеція—Трієст/Копер—Любляна—Марибор—Будапешт—Ужгород—Львів—Київ, Дунайський водний коридор — Австрія, Угорщина, Югославія, Болгарія, Румунія, Молдова, Україна та коридор Гельсінкі—Виборг—Санкт- Петербург—Псков—Москва—Калінінград—Київ—Любашівка/Роздільна—Кишинів—Бухарест—Димитровград—Александруполіс.
Знайдіть на карті атласу ці коридори та позначте їхні маршрути на контурній карті
Із того часу у світі та Європі відбулися значні зміни, зникли одні й виникли нові країни, що вимагало постійної корекції сформованих тоді МТК.
Назвіть країни, які зникли з карти світу й виникли в межах Європи в період із 1994 р.
Виходячи з основних проблем формування транспортної мережі та функціонування транспортних вузлів України, для створення інтегрованого до світової транспортної мережі ефективного транспортного комплексу уряд країни розробив такі пріоритетні напрямки: упровадження ефективного державного управління в транспортній галузі; забезпечення якісних транспортних послуг та інтеграція транспортного комплексу України до міжнародної транспортної мережі; стале фінансування транспортного комплексу; підвищення рівня безпеки на транспорті; досягнення міської мобільності та регіональної інтеграції в Україні.
  • 1) Про зміст «Національної транспортної стратегії України на період до 2030 р.» можна дізнатися на сайті Міністерства транспорту України: mtu.gov.ua/projects/115/.
  • 2) Про оптимізацію транспортної інфраструктури та транзитні можливості України можна дізнатися на сайті Національного інституту стратегічних досліджень: http://old2.niss.gov.ua/articles/887/.
2. ОФШОРНЕ ПРОГРАМУВАННЯ. Офшорна розробка програмного забезпечення та офшорне програмування в Україні розвивається з 2000 р. й стало однією з пріоритетних сфер діяльності. Станом на лютий 2017 р. в ТОП-100 світових компаній з офшорного програмування увійшли 13 українських. Країна має висококласних спеціалістів у галузі IT-технологій. їх кількість становить приблизно 100—200 тис. осіб (один із найвищих показників у Європі). Насправді їх набагато більше, адже значна кількість самостійно виконує замовлення національних та іноземних компаній у різний доступний спосіб.
Головними центрами, де зараз працює найбільше філій іноземних та вітчизняних ІТ-компаній, є Львів і Київ. Головні офіси компаній здебільшого розташовані на заході країни.
СЛОВНИК
Офшорне програмування (одна із форм офшорного аутсорсингу) — розробка програмного забезпечення для іноземних замовників.
Offshore programming (one of the forms of offshore outsourcing) — software development for foreign customers.
 Найбільш перспективні професії в Україні.
Економічно високорозвинені країни й надалі експлуатуватимуть високий інтелектуальний потенціал українців із метою скорочення власних витрат, адже оплата праці кваліфікованого інженера-програміста дуже висока. Наприклад, у США він за свою працю в середньому отримує 80—110 тис. дол. на рік, англомовний фахівець з Індії — 5—25 тис. (така різниця дає значну економію, мал. 1).
Таблиця
НАЙБІЛЬШІ УКРАЇНСЬКІ КОМПАНІЇ З ОФШОРНОГО ПРОГРАМУВАННЯ
Місце
Компанія, розташування головного офісу в Україні
Кількість працівників
1
SoftServe (Львів)
4000
2
Ciklum (Київ)
2000
3
ELEKS (Львів)
900
4
Miratech (Київ)
700
5
Sigma Software (Харків) шведської консалтингової групи Sigma
700
6
N-iX (Львів)
800
7
Softengi (Київ)
200
8
Program-Ace (Харків)
100
Українська компанія, розташування головного офісу за межами України
1
ЕРАМ (США)
4000
2
Luxoft (Швейцарія)
3000
3
Intetics (США)
200
4
TEAM International Services (США)
200
5
Softjourn (США)
100
Проаналізуйте дані мал. 1 і таблиці та зробіть висновки.
Зарплати у сфері розробки програмного забезпечення в Україні суттєво різняться залежно від виду виконуваної роботи (більше про це можна прочитати на сайті: ain.ua/2018/01/29/zarplaty-na- yanvar-2018/).
Стів Возняк — новатор комп'ютерних технологій українського походження, конструктор одного з перших персональних комп'ютерів у світі, спів- засновник фірми «Еппл».
Ян Кум — емігрант з України американський підприємець і програміст, один із засновників «Вотсап» (мобільний додаток обміну повідомленнями), який у лютому 2014 р. за 19,3 млрд дол. США придбав «Фейсбук».
3. РЕСУРСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ І ПРОБЛЕМИ РОЗВИТКУ РЕКРЕАЦІЙНО-ТУРИСТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ В УКРАЇНІ. Рекреаційні потреби, особливо жителів великих міст, визначаються як потреба перебування на природі. Сюди також належать туризм та оздоровлення.
У світі відбувається зростання кількості рекреантів і, як наслідок, збільшуються кількість зайнятих у сфері міжнародного туризму й доходи від нього. Прибутки від міжнародного туризму становлять понад 7 % від обсягу всього світового експорту й понад 30 % від світового експорту послуг.
Україна має значний рекреаційно-туристичний потенціал та величезні перспективи для його розвитку: значні запаси мінеральних вод і лікувальних грязей, природні, історичні й культурні пам’ятки.
Назвіть мінеральні води, природні, історичні та культурні пам'ятки вашої області. Доберіть інформацію про ступінь їх використання як складових рекреаційного комплексу.
Для реалізації потенціалу рекреаційно- туристичного комплексу в Україні потрібно: забезпечити системну та якісну державну підтримку галузі; створити розвинену інфраструктуру; забезпечити комфортні та безпечні умови для приїзду туристів в Україну; розвивати інформаційну, рекламну й маркетингову діяльність у туристичній сфері; забезпечити відновлення та поліпшення стану визначних пам’яток культури; створити нові об’єкти масового туризму. Внесення змін до законів про землекористування, правил видачі дозволів для організацій суміжних галузей допоможе залучити інвестиції у створення нових місць для відпочинку.
17 жовтня 2013 р. на сесії Генеральної Асамблеї Всесвітньої Федерації водо- та кліматолікування (ФЕМТЕК) у Греції курорт «Миргород» отримав вищу нагороду міжнародної спільноти фахівців курортної справи — звання «Кращого курорту світу».
ВИСНОВКИ
  • Завданням міжнародних транспортних коридорів (МТК) є доставка вантажів від виробника до споживача найкоротшим шляхом та в стислий термін. Із десяти європейських МТК чотири проходять територією України.
  • Україна належить до країн — світових лідерів за офшорним програмуванням.
  • Україна має значний рекреаційно-туристичний потенціал, але його використання не є задовільним і потребує значних інвестицій.
ЗАПИТАННЯ ТА ЗАВДАННЯ ПИСЬМОВО 
  • 1. Поясніть, чому іноземні спеціалісти визначили транспортний рейтинг України як найвищий у Європі.
  • 2. Обґрунтуйте значення європейських МТК у соціально-економічному розвитку України.
  • 3. Складіть рекламну програму відвідування вашого регіону іноземними туристами.
  • 4. Проаналізуйте проблеми розвитку українського рекреаційно-туристичного комплексу.
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Опрацювати текст та дати відповіді на питання , що в тексті


07/04  ТЕМА:    НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ
 параграф 28
     Економічна і соціальна географія вивчає три головні об'єкти: природу (навколишнє (географічне) середовище), суспільство (населення, людина) та господарство. Найвищою цінністю, найбільшим багатством кожної держави - це люди. Вивчення даного курсу починається завжди з соціальної географії, яка вивчає населення, 
       Погибнеш, зникнеш Україно,
                         Не стане знаку на землі...
                                                                   (Т.Шевченко)
- Чи справджуються слова Великого Кобзаря на початку XXІ століття, чи це зовсім не так? Що відбувається з населенням країни? Які тенденції характерні? Можливо, ці слова не стосується сучасного періоду розвитку української нації?

- Які показники характеризують населення будь-якої країни?
- Наведіть приклади країн з великою кількістю населення. Покажіть на карті.
- Наведіть приклади країн з малою кількістю населення. Покажіть ці країни на карті.
- Для чого, на ваш погляд, необхідно стежити за динамікою кількості населення?

1. Відомості про кількість населення в давні часи
Розповідь учителя
Кількість населення – це кількість мешканців України у певний момент часу. Головним джерелом відомостей про кількість населення здавна вважалися переписи населення. У далекому минулому необхідно було знати кількість працівників, що платили податки, кількість війська, тощо.
Перші переписи проводилися в III ст. до н.е. у Єгипті та Китаї.
У IXст. У Київській Русі населення переписували з метою обкладання його податками. Петро І зробив «ревізії» населення обов'язковими в Росії, з 1897 р. перепис відбувався в Росії кожні 10 років. Науково обґрунтовані методи перепису ввів у Росії знаменитий географ П.П.Семенов-Тянь-Шанський, що очолював Російське географічне товариство. В Україні останній перепис проводився в 2000 році. Для чого необхідний перепис населення сьогодні? Яка його мета? На ці питання ми будемо відповідати на сьогоднішньому уроці частково, і повну відповідь дамо на наступних уроках.
У наукових та літературних джерелах не збереглося досто­вірних відомостей про чисельність населення України в першій половині Х ст. Вважають, що на початку XVI ст. чисельність населення складала приблизно 4,4 млн. чоловік, на початку XVII ст. — 5,2 млн. чоловік. Незначний природний приріст насе­лення України в той час пояснюється затяжними війнами, масо­вими епідеміями, засухами та іншими несприятливими явищами. Згідно з оцінками вчених у XVIII ст. на українських землях жило близько 9 млн. чоловік, на початку ХІХ ст. — понад 30 млн. чоловік.



Населення України в ХХ ст.
Кількість жителів не залишається постійною. Вона може збільшуватися або зменшуватися. На кількість населення впли­вають історичні події. У XX ст. кількість населення України збільшувалася невисокими темпами. Великі втрати населення спричинили такі події, як громадянська війна (1918–1922), штуч­ний голод (1932–1933), сталінські репресії, війна з фашистською Німеччиною (1941–1945). Зменшувалася кількість населення через вимушені, часто примусові переїзди (депортація кримських татар, німців, поляків). Виселялись окремі верстви населення («куркулі», духівництво, інтелігенція) або ж окремі райони (так, після приєднання Західної України до Радянського Союзу цілі села вивозили до Сибіру на поселення або до таборів).



Орієнтовні запитання:
1.    Як змінювалась кількість населення України до 1918 року?
2.    Що відбувалося з кількістю населення з 1918 р. до 1959 р.?
3.    Коли кількість населення була найбільшою?
4.    Чому кількість населення в різні роки зменшувалася?



Наука, що займається вивченням динаміки кількості населення, називається демографією.
 Загальна кількість наявного населення України станом на 1 жовтня 2015 року за оцінкою Державної служби статистики України становила 42 млн. 788,5 тис. осіб (без АРК). За січень-жовтень 2015 року чисельність населення зменшилася на 139,8 тис. осіб. Як ви вважаєте, чому?
Кількість населення планети на кінець 2015 приблизно становить 7,3 млрд. чол.
За кількістю населення Україна посідає 32 місце у світі і шосте місце в Європі після Росії, Німеччини, Великої Британії, Італії, Франції. Таким чином, Україна — одна з найбільших держав Європи.


Самостійна робота.
Проаналізувати таблицю «Природний рух населення України»

Показники природного руху населення
Роки


1965
1970
1975
1980
1985
1991
1992
1995
2000
2014
2015
Народжуваність, чол./тис.
15,3
15,2
15,1
14,8
15,0
12,5
11,0
10,7
7,9
11,1
9,7
Смертність, чол./тис.
4,6
8,8
9,0
11,4
12,1
12,9
13,4
14,2
15,0
14,7
13,9
Природний приріст, чол./тис.
7,7
6,4
6,1
3,4
2,9
-0,4
-2,4
-3,5
-7,1
-3,6
-4,2

Дати відповіді:
1.  Які зміни в народжуваності відбулися в 90-ті роки?
2.          У які роки народжуваність була високою? Низькою?
3.           З якого року приріст населення став негативним?
4.           Коли показники приросту населення різко знизилися?
Висновок
Отже, головними чинниками, що впливають на природний приріст населення, є кількість народжених і померлих.
На народжуваність впливають такі чинники:
·         соціально-економічний рівень розвитку країни;
·         санітарно-гігієнічні умови життя, у тому числі екологічні;
·         рівень медичного обслуговування;
·         становище жінки в суспільстві;
·                   піввідношення кількості чоловіків і жінок;
·         релігія;
·         традиції даної держави;
·         війни;
·         кількість міських і сільських мешканців.

В Україні відзначається низький рівень народжуваності (нижче, ніж у середньому в Європі). За останній час  він зменшився на 25,6%. Головні причини цього явища – соціальна криза, падіння рівня життя, дорожнеча утримання дітей, непевність у завтрашньому дні, екологічна ситуація, події в АТО.
Найнижчий рівень народжуваності у Донецькій, Чернігівській, Харківських областях, найвищий – у Закарпатській, Рівненській, Івано-Франківській.
     
Проаналізуйте показники смертності:
·       яка основна тенденція показника смертності у 1990-ті рр.?
·       у які роки показники смертності трохи знижувалися?
·       у скільки разів у 2000 р. смертність перевищила народжуваність?


Депопуляція населення відбувається тоді, коли відсутнє заміщення поколінь, тобто відбувається інтенсивне зменшення кількості мешканців країни. Україна проводить демографічну політику на збільшення кількості народження. А, наприклад, Індія, Китай – на зменшення.
Демографічна ситуація, яка склалася в Україні, цілком обґрунтовано викликає стурбованість як владних структур, так і широких верств суспільства. Яка ж демографічна ситуація в Україні?
·       Скорочення кількості населення;
·       зниження тривалості життя;
·       Стрімкий спад народжуваності;
·       Велика кількість людей виїжджає за кордон в пошуках кращих умов життя.
·       Конфлікт на Сході України (АТО)
Це ознаки демографічної кризи в Україні.

2.    Завдання. У кожному місті або районі є статистичні відділи. А статистика — це наука, що «знає все». Підготуйте статистичний звіт про динаміку кількості населення міста N за рік.
-                   У місті N з населенням 230 тис. чоловік протягом року на­родилося 2,3 тис. чоловік, померло 3,1 тис. чоловік. Виїхало з міста 4,6 тис. чоловік, в’їхало 1,2 тис. чоловік. Підрахуйте на­роджуваність, смертність, природний приріст населення, сальдо міграції. На скільки і як змінилася (збільшилася чи зменшилася) кількість населення міста N?


 Механічний рух населення. Міграції.
 (під час розповіді вчитель складає на дошці схему, а діти в зошитах).
Головні причини, що впливають на динаміку кількості населення – це природний рух населення і механічний рух населення (міграції).
Міграція населення – пересування (переселення) людей з одного місця в інше з постійною або тимчасовою зміною місця проживання. Розрізняють внутрішню (у межах однієї держави) і зовнішню (виїзд за межі держави) міграції.
Головна причина міграцій – соціально-економічна: надлишок робочих місць в одних місцях і нестача в інших; різний рівень оплати праці; різні умови праці тощо. Можуть бути причини політичного, релігійного чи екологічного характеру. З екологією пов'язані нові види міграції, наприклад, екологічні біженці – люди, змушені залишати місця проживання внаслідок екологічної катастрофи.
- Які причини міграції в Україні?


(Розкрити поняття: «еміграція», «імміграція», «сезонна міграція», «маятникові міграції», «економічні міграції», «біженці»).
В Україну переважно приїжджають громадяни колишнього СРСР (повертаються на батьківщину етнічні українці та кримські татари).
Виїжджають люди середнього віку, як правило, ті що мають високий рівень кваліфікації, у пошуках цікавої та високооплачуваної роботи чи на сезонні роботи, тому, що в Україні спостерігається недостача робочих місць.
Виділяються також міграції за повними видами товарів з метою подальшого їх продажу в Україні. У результаті катастрофи на ЧАЕС спостерігався потік в інші області країни і за кордон.
Різниця між кількістю іммігрантів і емігрантів –  сальдо міграцій.

Завдання 1. Визначте, до яких типів міграції належать такі випадки:
1. Шестикласника Андрія відвезли на літні канікули до бабусі в Закарпатську область.
2. Родина Гройсманів у повному складі переселяється на постійне проживання до Ізраїлю.
3. Практично щодня протягом двадцяти років Іван Олексан­дрович їздить на електричці «Харків — Зміїв», оскільки працює на харківському заводі «Авторучка», а живе в селі Андріївка.
4. Молоде подружжя Юрій та Наталка вересень провели на одному з курортів Іспанії.
5. Після аварії на Чорнобильській АЕС родину Валентини Ми­колаївни відселили з 30-кілометрової зони відчуження до Миколаївської області.
6. Сім’я Ігоря живе в Донбасі. Щоб підтримати її матеріально, Ігор їздить на вахту до Західного Сибіру добувати нафту. Три місяці він працює, місяць проводить з родиною.
7. Професор Сергєєв одержав запрошення читати лекції на хіміч­ному факультеті Кембрідзського університету й одночасно працювати в лабораторії над створенням нового лікарського препарату.
8. Родина Іннеси як родина біженців-вірмен з Баку (Азербай­джан) оселилася в нашому місті після 1991 року, коли в Баку почалося національне протистояння.
9. Галина Семенівна зібрала бригаду пенсіонерок, і кожного літа вони їздять на прополювання і збирання цукрових буряків до Вінницької  області.
2. Українська діаспора
Велика кількість українців проживає за межами своєї країни, етнічної території, вони складають українську діаспору.
Діаспора – розселення значної частини етносу за межами країни чи етнічної території.
Причина виникнення діаспори – міграції населення. Українську діаспору можна розділити на східну та західну. Давайте згадаємо причини переселення українців. (Під час розповіді вчитель складає на дошці схему, а учні – в зошитах).




 ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ РОБОТИ

1. Використовуючи статистичні дані наведеної нижче таблиці про народжуваність і смертність в окремих областях України (додаток) підручника, побудуйте на контурній карті «Адміністративно-територіальний устрій України» стовпчасті діаграми. Обчисліть природний приріст населення наведених областей, порівняйте його із середнім показником по  Україні (- 6,2 чол. на 1000 жителів)
Дані занесіть до таблиці.

Назва області
Кількість народже-них (чол. на 1000 жителів)
Кількість помер-лих (чол. на 1000 жителів)
Природ-ний приріст (чол. на 1000 жителів)
Вище (+) чи нижче (-) середнього показника по Україні
Вінницька
12,1
13,6


Дніпропетровська
6,7
16,3


Житомирська
12,2
10,8


Київська
8,8
17,3


Миколаївська
8,8
14,6


Одеська
8,2
17,2


Сумська
10,9
14,2


Харківська
9,6
14,1


Хмельницька
8,9
17


Чернівецька
7,7
18,4



2. З перелічених нижче чинників, що впливають на природний рух населення, позначте ті, що сприяють підвищенню народжуваності (+), призводять до її зниження(-).
* стабільне економічне і політичне становище в Україні;
* високий рівень забруднення навколишнього середовища;
* економічна незалежність жінок, їх активна участь у суспільному і політичному житті;
* прагнення батьків отримати у старості підтримку від дорослих дітей;
* високий рівень безробіття;
* низька заробітна плата і невисокий рівень життя;
* можливість в старості мати добре пенсійне забезпечення;
* відсутність державної підтримки сімей з дітьми;
* економічно залежне становище жінок;
 3. Сьогодні для України характерне перевищення смертності над народжуваністю. Назвіть причини низької народжуваності та високої смертності, а також шлях вирішення цієї проблеми.
Причини низької народжуваності і високої смертності
Шляхи вирішення проблеми


4.На картосхемі надпишіть основні напрямки (країни, регіони) зовнішньої міграції у період з 2001 по 2015 рр. (за зразком)
Рік
Кількість населення України (тис.чол.)
1980
49952,5
1986
51201,5
1989
51700,0
1991
51900,0
1993
52244,0
1995
51700,0
1997
50900,0
1999
50100,0
2001
49291,0
2002
48400,0
…

2015
42789,5 (без АРК)
5. У період з 1997 по 1999 рр. включно населення України зменшилось на 800 тис. чол., 300 тис. з яких – за рахунок перевищення еміграції над імміграцією. Назвіть причину зменшення кількості населення на 500 тис. чоловік, що залишилося. Чому так різко впала кількість населення у 2015 році?
6. Укажіть періоди (роки) XX ст. коли спостерігалося зменшення кількості населення України, та історичні події, з якими воно було пов'язано.

Міграційна політика у світі і Україні
У певні періоди зовнішні міграції набувають настільки масового характеру, що в країні еміграції різко скорочується кількість насе­лення, а в країні імміграції механічний приріст населення переви­щує природний. Так, 2/3 приросту населення Ізраїлю забезпечують іммігранти, щорічна імміграція до США становить близько 1 млн. чол., до Канади — 200 тис., до Австралії — 130 тис. З іншого боку, Ірландія пережила три хвилі еміграції, які зменшили її населення з 8,3 до 3 млн. чол.; Росія та Україна — чотири хвилі, Італія — шість.
Причини зовнішніх міграцій
Якщо розмістити причини еміграції за ступенем важливості, то на першому місці буде економічна, пов’язана з пошуком роботи, поліпшенням умов життя. Це спричиняє так звану трудову мігра­цію. Економічні причини обумовили і таке відносно нове міграцій­не явище, як «відтік інтелекту»: великі заробітні плати в розви­нених країнах приваблюють висококваліфікованих фахівців.
У міжнародних міграційних процесах вирізняють три великі хвилі трудової міграції:
•                      хвиля «старої міграції» (перші дві третини XIX ст.) — потік економічних мігрантів з Європи до Америки, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки;
•                      друга хвиля (наприкінці XIX — на початку XX ст.) — переселен­ня селян в роки столипінської земельної реформи, економічне освоєння Сибіру і Далекого Сходу, переселення селян з Європи до Америки внаслідок погіршення рівня життя (картопляний голод в Ірландії, падіння цін на європейську пшеницю);
•                      хвиля «нової міграції» (після Другої світової війни) та терористичних актів сьогодні - це перемі­щення некваліфікованих робітників, науковців і фахівців з від­сталих країн до розвинених.
Завдання 1. Проаналізуйте карти атласу та діаграми в підруч­нику, визначте основні напрями сучасної міграції та поясніть їх причини.
Сучасна міжнародна міграція робочої сили зумовлена віднос­ним перенаселенням і, відповідно, низьким рівнем соціально  економічного розвитку десятків слаборозвинених країн. До почат­ку 1990-х рр. половину з 20 млн. іммігрантів у розвинених держа­вах Заходу складали вихідці зі слаборозвинених країн. Максимальна кількість іммігрантів — 13 млн. чол. — припадає на країни Європейського Союзу, іншими центрами імміграції є США, країни Перської затоки, Південна Африка.
У 90-х роках ХХ ст. найбіль­ші потоки емігрантів спостерігалися на Балканах після громадян­ської війни, що стала наслідком розпаду Югославії на ряд суверен­них держав.
Релігійні міграції, як правило, пов’язані із паломництвом до святинь: Єрусалима, Мекки, Медини та ін. Типовим прикладом міграцій на національному підґрунті є переселення євреїв з усього світу до Із­раїлю, який було створено у 1948 р.
Останнім часом до головних причин міграцій додалася ще од­на — екологічна. Люди залишають райони екологічних катастроф, де існує загроза для їх здоров’я і життя (ЧАЕС, Приуралля, Україна (АТО).
Країни з високими показниками міграції (2000—2010 рр.)
Місце
Країна
Сальдо імміграції (тис. осіб)
1
США
6493
2
Іспанія
2846
3
Італія
1125
4
Канада
1041
5
Німеччина
1000

Місце
Країна
Сальдо еміграції
(тис. осіб)
1
Мексика
3983
2
Китай
1900
3
Індія
1350
4
Іран
1250
5
Пакистан
1239
Завдання 2. Висловіть свою думку щодо позитивних та нега­тивних наслідків міграцій. Обґрунтуйте свою відповідь конкретни­ми прикладами.
Міграція робочої сили значною мірою (причому як негативно, так і позитивно) впливає як на країни, до яких вона імпортується, так і на країни-експортери трудових ресурсів.
Система економічних зв’язків, що виникають між державами у зв’язку з міграцією робочої сили, супроводжується потоками то­варів і капіталів, у тому числі грошовими переказами на батьків­щину іммігрантів. Так, на початок ХХІ ст. близько 40 країн світу мали у своїх надходженнях з-за кордону не менше 100 млн. дол. від мігрантів, а 10 країн — понад 1 млрд. дол. Крім того, країни, що експортують робочу силу, отримують низку інших переваг, як-от: зниження тиску надлишкових трудових ресурсів і, відповідно, соці­ального напруження в країні; безкоштовне навчання робочої сили професійних навичок, ознайомлення з передовою організацією пра­ці та ін. Міграція інтелектуальної еліти нації викликає негативні на­слідки для країни-«донора». Так, наприкінці ХХ ст. Україна втра­тила значний науковий потенціал, що негативно позначилося на економічному розвитку держави. До того ж висококваліфіковані емігранти не завжди знаходять роботу, яка відповідає їхній кваліфі­кації у тій країні, куди вони емігрували.
Наслідки використання «сірого капіталу» для розвинених кра­їн більш позитивні. Наприклад, за умовними розрахунками, чис­тий виграш для США від залучення одного «середнього» вченого- гуманітарія складає близько 320 тис. дол., вченого в галузі суспільних наук — 253 тис. дол., інженера — 265 тис. дол., ліка­ря — 664 тис. дол.
Водночас неконтрольований приїзд емігрантів може спричиня­ти навіть у розвинених країнах соціальне напруження, пов’язане із зайнятістю, етнокультурною або релігійною нетерпимістю (напри­клад, заворушення мусульман у Парижі, теракти в Туреччині (Стамбул -2016), Індонезії (Джакарта - 2016) ін. Тому більшість країн проводить жорстку імміграційну політику.
Значні проблеми в багатьох країнах світу зумовлені нелегаль­ною міграцією, яка є загрозою для міжнародної стабільності й роз­витку держав. Протидія нелегальній міграції безпосередньо пов’язана із забезпеченням національної безпеки держави, оскіль­ки нелегальна міграція сприяє створенню організованих злочин­них угруповань, діяльність яких спрямована на незаконне вве­зення мігрантів включаючи торгівлю людьми, сексуальну експлуатацію жінок і дітей (Європа, 2015-2016!). Для нашої країни проблема нелегаль­них мігрантів є особливо актуальною, адже внаслідок свого гео­графічного положення вона виступає своєрідним транзитним мос­том, що поєднує Азію та Європу.

- Якими показниками можна схарактеризувати природний приріст населення?
- Які   особливості   сучасного   розвитку   України   впливають   на природний приріст?
- Чому державним органам влади необхідно контролювати зміни кількості населення і причини, що на них впливають?
- Як держава може вплинути на міграційні процеси?
- Які вікові групи беруть участь в міграційних процесах?

Статева структура населення. Важливою характеристикою населення країни є його статева структура – це співвідношення між кількістю чоловіків і жінок. Від цього співвідношення  в різних вікових групах певною мірою залежить можливість вступати  в шлюб, а отже, і рівень народжуваності. Диспропорція кількості чоловіків та жінок призводить також до зростання міграції населення. Проаналізуйте!
Таблиця «Статевий склад населення»
Області України
У % до всього населення
Довідково за 2013 рік
Чоловіки
Жінки
Чоловіки- 46,2 (2013)
Жінки- 53,8(2013)
Автономна Республіка Крим
46
54
47
53
Вінницька
46
54
45
55
Волинська
47
53
47
53
Дніпропетровська
46
54
46
54
Донецька
46
54
46
54
Житомирська
46
54
46
54
Закарпатська
48
52
48
52
Запорізька
46
54
46
54
Івано-Франківська
47
53
47
53
Київська
46
54
46
54
Кіровоградська
46
54
46
54
Луганська
46
54
46
54
Львівська
47
53
47
53
Миколаївська
47
53
46
54
Одеська
47
53
47
53
Полтавська
46
54
46
54
Рівненська
47
53
47
53
Сумська
46
54
45
55
Тернопільська
46
54
46
54
Харківська
46
54
46
54
Херсонська
47
53
47
53
Хмельницька
46
54
46
54
Черкаська
46
54
45
55
Чернівецька
47
53
46
54
Чернігівська
45
55
44
56
м. Київ
47
53
47
53
м. Севастополь
46
54
47
53
Наведені дані свідчать про поступове зменшення статевої диспропорції у складі населення України. Якщо в 1989 р. на 1000 чоловіків припадало 1163 жінки, то у 2001 р. – 1159 жінок. Це відбулося за рахунок сільського населення, у якому за той же період статеве співвідношення змінилося від 1205 до 1151 жінки на 1000 чоловік. У містах цей показник, навпаки, зріс, відповідно, з  1143  у  1989  р.  до  1163  у  2001  р.  Крім  того  за даними останнього перепису, співвідношення кількості жінок і чоловіків репродуктивного віку стало ще більш сприятливим, оскільки відносний показник для жінок цієї вікової групи у розрахунку на 1000 чоловіків відповідного віку склав 1031.
2. Віковий склад населення
Віковий склад населення, зафіксований Всеукраїнським переписом населення, характеризується такими даними.
Вік
Кількість постійного населення, тис. осіб
У % до підсумку
2001 рік
1989 рік
0-9
4533,3
9,4
14,5
10-19
7308,1
16,2
13,9
20-29
6891,6
14,3
14,2
30-39
6621,2
13,7
14,9
40-49
7298,7
15,1
11,5
50-59
5245,3
10,9
12,9
60-69
5522,2
11,4
10,2
70-79
3740,0
7,8
5,5
80-і старші
1060,8
2,2
2,4
2015
42788,5 (без АРК)
2,0 (2015)

Зменшення частки дітей у загальній кількості населення поряд із суттєвим підвищенням частки осіб у віці, старшому за працездатний, значно ускладнюють демографічну ситуацію в країні і зумовлюють наростаюче старіння населення.
Вік
Кількість постійного населення, тис. осіб
У % до підсумку
2001 рік
1989 рік
Молодший за працездатний
8743,7
18,1
23,0
Працездатний
27984,7
58,0
55,8
Старший за працездатний
11492,8
23,9
21,2


Людина, як біологічна істота за сприятливих умов існування може жити понад 100 років.
Аналіз діаграми: тривалість життя в нашій країні зменшується і є нижчою від середньоєвропейських показників.
Інтернет-повідомлення: найменше живуть люди в Замбії -37 років, найдовше - в Андоррі - 83,5 років.
Рада Європи підготувала новий звіт про демографічний розвиток Європейського континенту. Означені там дані маловтішні для українців: найнижча тривалість життя серед європейських країн в Україні, Росії та Білорусії.
Демографи дослідили, що коли у Швеції чи Ісландії люди доживають у середньому до 77-78 років, то в Україні до 63. А ось щодо народжуваності, то в українців справи не найгірші. Згідно з даними звіту, найменше дітей народжується у Вірменії, Чехії, Словаччині, Латвії.
 - Проаналізуйте статево-вікову піраміду, яка гра­фічно зображує розподіл населення за віком та статтю. Складіть питання для аналізу піраміди. Наприклад, поміркуйте та назвіть причини зміни співвідношення між чоловіками та жінками в різних вікових групах. 
Демографічна політика – це комплекс заходів, спрямованих на регулювання динаміки кількості населення. У країнах з високими темпами природного приросту проводять політику планування родини, заохочують родини з однією (Китай) або двома (Індія) дітьми. У країнах з низькими темпами природного приросту проводять демографічну політику, спрямовану на стимулювання народжуваності, заохочують родини з великою кількістю дітей (Німеччина, Англія). Прагнуть до цього і в Україні.

Соціогеографічний практикум
Проведіть дослідження, виявіть, як оцінюють люди місце свого проживання. 
1. Ваш вік.
2. Ви живете в цьому районі постійно чи змінювали район про­живання?
3. Хотіли б ви змінити район проживання?
4. Якщо ні, то чому?
5. Якщо так, то куди б ви хотіли переїхати?
6. Що вас не влаштовує в районі проживання?
7. Що ви запропонували б для поліпшення умов проживання у вашому районі?

1. Густота і розміщення населення
Для характеристики розміщення населення використовують показник його густоти. Цей показник характеризує освоєність території й вираховується в такий спосіб:  ГН = К-ть Н :S - загальна кількість населення певної території ділиться на її площу. Густота населення – кількість населення на одиницю площі (осіб/км2). Середня густота населення території зростає пропорційно росту кількості населення.
Показник густоти, різний по областях України, складається під впливом природних умов, історичних і сучасних економічних чинників, а також процесів заселення.

Дослідження-1
Дайте відповіді на запитання, використовуючи карту «Населення» атласу.
1. Обчисліть середню густоту населення України (74 чол/км2 – на 2015 рік).
2. Порівняйте з густотою населення Росії (8,4) та кра­їнами Європи: Польща (124 чол/км2), Італія (197 чол/км2), Німеччина (232 чол/км2).
3. Назвіть області, які мають найбільшу густоту населення.
4. В яких областях висока густота сільського населення? Поясніть.
5. Чому в межах Луганської, Запорізької, Закарпатської областей населення розміщено вкрай нерівномірно?
6. Як розвиток економіки впливає на густоту населення?
7. Зробіть припущення, у якій області (Запорізькій чи Херсон­ській) і чому вища середня густота населення.
8. Який вплив мала Чорнобильська трагедія на розміщення на­селення?
2. Територіальні відмінності густоти населення в світі й Україні.
Дослідження-2
Визначення регіонів України з найбільшою і найменшою густотою населення

 Різноманітність природно-кліматичних умов, історії заселення і освоєння території України спричинили нерівномірне розміщення населення України. Розглянемо особливості розміщення населення в нашій країні та їх причини.
1.     Проаналізуйте карту населення України і дайте відповіді на запитання:
2.     Що позначає колір на карті?
3.     У якій частині карти України переважає більш інтенсивне фарбування? Чому?
4.     Що позначено на карті пунсонами?
5.     У якій частині України більша скупченість пунсонів? Чому?
6.     Назвіть найбільші міста в Україні?
У яких областях більша частка міського населення, а у яких - сільського?
7.     Визначіть за картою «Населення світу»
-         Найбільш заселені території планети ( Південно-Східна Азія, Європа, Північна Америка);
-         Визначіть густоту населення по одній із країн в цих  регіонах  (найбільшу і найменшу, чому?);
-         Яка середня густота населення на планеті?
-         Чому на о. Ява - Індонезія – найбільша густота населення, а на території р. Амазонки на тій же  широті – найменша?..

1. Міське і сільське населення. Типи населених пунктів. Типи міст за розмірами та функціями
Усе населення країни проживає в населених пунктах (по­селеннях). Усі поселення пов’язані між собою різноманітними зв’язками й разом складають систему розселення.
Розселення населення неоднакове в різних регіонах країни. Це залежить від багатьох чинників: від історичних подій минулого, виникнення та розміщення природних особливостей місцевості, виробництва та багатьох інших факторів.
Результатом розселення людей є мережа населених пунктів.

Завдання. За схемою дайте відповіді на питання. Які типи поселень розрізняють? За якими ознаками виділяють міські та сільські населенні пункти. Що називають містом? селом? сели­щем міського типу? (знайдіть у словнику, енциклопедії)
Сільське населення – населений пункт, що сформувався в основному на базі сільськогосподарського виробництва і має незначну кількість населення, де переважають невеликі житлові будівлі з присадибними ділянками. Зараз в Україні близько 30 тис. сільських поселень. Кількість сільського населення в Україні постійно скорочується, насамперед це викликано несприятливою демографічною ситуацією, а також міграцією із села до міста.


1. Урбанізація
В історії будь-якої країни спостерігався і про­довжується безперервний процес підвищення ролі міст і зрос­тання  кількості міського населення. Цей процес називається урбанізацією. Доказом динаміки цього процесу є співвідношення міського і сільського населення в Україні: 1959 р. — 46/54 %;1979 — 61/39; 1994 — 68/32 %.; 2014р. – 69/31%.
До найбільш урбанізованих країн, де міське населен­ня становить понад 4/5 жителів, належить Великобританія, ФРН, Швеція, Ісландія, Австралія, Уруґвай, Кувейт, Ізраїль, Японія. Урбанізація може набувати різних видів. Так, наприклад, виділя­ють тенденцію до субурбанізації (підвищення ролі передмість, які «відтягають» на себе частину населення і функцій міст) і псевдоурбанізації (зростання населення міст відбувається за рахунок неконтрольованого притоку безробітних, що створює соціально-економічні проблеми).
Зростання міст і посилення зв’язків між ними призводять до виникнення такої форми розселення, як міська агломерація. Місь­ка аґломерація — це компактне просторове угруповання поселень (головним чином міських), об’єднаних в одне ціле інтенсивними виробничими, трудовими, культурно-побутовими і рекреаційними зв’язками. Найбільші міські аґломерації світу сформувалися на­вколо Токіо, Нью-Йорка, Мехіко, Сан-Паулу, Лондона, Парижа, Ріо-де-Жанейро та інших міст.
Якщо зона урбанізована цілком, міські аґломерації на цій тери­торії зливаються, утворюючи мегалополіс — найбільшу форму роз­селення. У світі наприкінці ХХ ст. було шість найбільших мегало­полісів. Найбільший за кількістю жителів — японський Токкайдо(понад 80 млн. чол.). Три мегалополіси знаходяться в США: Бос- Ваш (близько 50 млн. чол.), Приозерний (близько 35 млн. чол.), Ка­ліфорнійський (18 млн. чол.). В Європі ще два мегалополіси по 35 млн. чол. — Англійський та Прирейнський.
Незважаючи на швидке зростання міст, половина населення світу нині проживає в сільській місцевості. Сільське населення пе­реважає в таких країнах, як Банґладеш (понад 70 % кількості), Ін­дія, Пакистан, Індонезія, Китай. У деяких країнах Африки воно становить близько 80 % усього населення.
Изображение
  

Найбільші агломерації стають центрами економічних проблем, тому, що в них спостерігається високий рівень концентрації виробництва. Тому населення прагнуло перебратись до кримської зони, де умови існування безпечніші. А сьогодні?
Ми з'ясували, що в Україні високий рівень урбанізації, особливо в східних районах. Висока густота населення України обумовлена природними умовами й історичними чинниками заселення.


 Національний склад населення – це поділ населення за національною або етнічною ознакою.




У наслідок міграційних потоків в Україні за останні десятиліття збільшилася кількість азербайджанців, узбеків, казахів, вірменів, грузинів, корейців, в’єтнамців тощо. Ці й інші народи, що населяють Україну, складають національні меншості нашої держави.

2. Формування національного складу населення України 
Україна має унікальне географічне положення, тому здавна разом з корінним етносом — українцями — тут жили представ­ники інших народів. Вони створювали матеріальні багатства: будували міста, розорювали цілинні землі, втілювали в життя наукові проекти.
У багатонаціональних державах (до яких, безсумнівно, на­лежить і Україна) завжди в національному питанні присутні різновекторні процеси: з одного боку, злиття, певна асиміляція - злиття націй  (приміром, за рахунок змішаних шлюбів, однакової системи освіти тощо) народів, а з іншого — зміцнення внутрішньої са­мосвідомості, гордість за належність до певної нації, почуття національної гідності.
Корінною нацією є українці. Їхня частка в кількості населен­ня становить 77,8 %. Практично в усіх областях більша частина жителів — представники українського етносу (виняток становить Автономна Республіка Крим). Розміщення українців по областях нерівномірне: українці становлять більшу частку в складі насе­лення на заході і в центральних регіонах; у Донбасі, Криму та Одеській області — меншу.
Українці — це одна зі східних гілок слов’янських наро­дів. Українці мають багату матеріальну і духовну культуру. Мелодійна і виразна мова, що успадкувала всі особливості давньослов’янської, розвинулась і вдосконалилася протягом сторіч, українська писемність сформувалася на базі кирилиці. У духовній культурі українського народу провідне місце на­лежить звичаям, обрядам, народній творчості, мистецтву, що своїми коренями сягають давніх часів. Значну роль у житті українців відіграє релігія. Виникнення Київської Русі привело до прийняття українцями християнства, яке й нині залишається найбільш поширеною релігією. Ментальність українців характе­ризується відсутністю агресивності (ніколи не зазіхали на землі інших народів), терпимістю до інших народів, працьовитістю, акуратністю, почуттям гумору.
Національний склад — співвідношення кількості осіб різних національностей, які проживають на території країни.

Росіяни 
Другою за кількістю населення національною групою є росіяни, які становлять понад 17 % населення. Росіяни разом з українцями в попередні століття освоювали східні і південно-східні райони країни. Наприкінці XVII ст. чверть жителів Слобожанщини були росіянами. У XX ст., в роки проведення політики індустріалізації в СРСР та в повоєнний період, коли високими темпами будувалися заводи, фабрики і шахти, виникла велика потреба в робочій силі. Вона реалізовувалася в основному за рахунок російського населення, тому за 1930–1959 рр. кількість росіян в Україні зросла у 2,1 разу (а українців майже не змінилася). Основними районами розміщення росіян є: південь України — Одеська (27 %), Запорізька (32 %) області, Крим (67 %); східні області: Дніпропетровська (24 %), Харківська (33 %), Луганська (45 %), Донецька (44 %); місто Київ (21 %).
- Яку частину населення України становлять росіяни? Які історичні процеси сприяли збільшенню кількості росіян? У яких районах проживає багато росіян? Яка сьогодні ситуація в країні відносно Росії?

Євреї
      У роки між Першою і Другою світовими війнами на території України проживало близько 3 млн. євреїв. Ще урядом царської Росії було організовано так звані смуги осілості євреїв. Це райони Правобережної України, а в XIX столітті в смуги осілості євреїв включено Чернігівську і Полтавську губернії. У межах цих смуг євреям заборонялося жити в селах і деяких великих містах. Високий відсоток єврейського населення був у маленьких містечках на захід від Дніпра («містечкові євреї»), а також в Одесі (36,5 % від загальної кількості населення міста), Чернівцях (33,5 %), Львові (31,9 %) і деяких інших містах. З 1930 по 1989 р. кількість євреїв зменшилася з 2,7 млн. чоловік до 486 тис. Причини цього різні: геноцид під час окупації фашистів, евакуація під час війни, еміграція до Ізраїлю, Канади (у 1999 р. 16 тис. чоловік виїхало до Ізраїлю, а на початку 90-х рр. ця цифра становила 30–40 тис. чоловік на рік). Зараз 97 % євреїв живе у великих містах країни.
- Що називали «смугами осілості»? Де вони знаходилися? Назвіть причини різкого скорочення кількості євреїв в Україні за останнє століття.

Німці 
З 60-х рр. XVIII ст. царська влада почала заселяти землі зруйнованої Запорозької Січі. Катерина II запросила німців з наданням їм пільгових умов для ведення сільського господарства. Перед Першою світовою війною налічувалося понад 1 тис. німецьких колоній (поселень). Вони були зосереджені на півдні України: Херсонська, Миколаївська, Одеська області, Крим, район Мелітополя. У 30-х роках налічувалося понад 500 тис. німців, у 1989 р. — 38 тис. Основна причина зменшення кількості — депортація на схід у передвоєнні і воєнні роки. У 1948 році заслання німців було оголошено вічним, у 1964 р. — обвинувачення в пособництві фашистам знято, але повертатися на Україну їм не дозволили.
-Де були розташовані німецькі колонії? Чому саме там?

Кримські татари 
На світанку 18 травня 1944 року почалась операція з депортації кримських татар. За три дні 180 тис. кримських татар у 67 ешелонах було вивезено до Центральної Азії і Казахстану. Основне обвинувачення, що пролунало на адресу цього народу, — пособництво фашистам під час окупації Криму. Обвинувачення необґрунтоване. За перші два роки заслання загинуло 31 тис. татар. Не слід забувати той факт, що кримські татари — автохтони Криму (корінний народ), вони здобули незалежність, відокремившись від Золотої Орди в 1449 році. Традиційним районом розселення кримських татар був Південний берег Криму (до речі, про це свідчить і географічна карта: практично всі назви природних об’єктів і населених пунктів до депортації були татарськими — Коктебель, Кучук-Ламбат (Великий Маяк), Аюдаг, Карадаг тощо). Водночас із кримськими татарами було виселено німців, греків, болгар та ін. (Порівняйте національний склад Криму в 1926 і 1991 роках.) Зараз кримські татари повертаються на свою історичну батьківщину: у 1989 році кількість татар становила 38 тис. чоловік, тепер їх близько 250 тис. чоловік. Повернення кримських татар на історичну батьківщину в умовах нестабільності економічного становища Криму (як, зрештою, і всієї України) час від часу викликає деяке соціальне та економічне напруження на півострові. А сьогодні взагалі – анексія Криму Росією.
-У чому зараз полягає національна проблема Криму? Яких змін зазнав національний склад Криму?

1.     Релігії народів світу
Релігія — це світогляд і світовідчуття та відповідна поведінка лю­дини, що ґрунтується на вірі в існування надприродного. Для суспіль­ства релігія є об’єднанням загальнолюдських цінностей і норм, невід’ємною частиною культури й окремої людини та етносу в цілому. Сучасна класифікація релігій базується на їх розподілі залежно від поширення і чисельності вірян.

Традиційні
Етнічні
Світові
Фетишизм (Західна Африка)
Тотемізм (у аборигенів Америки і Австралії)
Шаманизм (у народів Сибіру і Кореї)
Культ пращурів (у народів Східної Азії)
Індуїзм (Індія)
Іудаїзм (Ізраїль)
Конфуціанство (Китай)
Даосизм (Китай)
Синтоїзм(Японія)
Джайнізм (Індія)
Зороастризм (Індія, Іран)
Християнство
Іслам
Буддизм

Завдання 1. Проаналізуйте карту та діаграми релігій світу. Ви­значте території поширення світових релігій.

    Християнство — релігія, що базується на вірі в Ісуса Христа. Основні положення християнства (догми) сформульовані в Біблії та постановах Вселенських соборів. Центральне місце посідає до­гма воскресіння Ісуса Христа. Усі три гілки християнства — като­лицизм, православ’я і протестантизм — об’єднують близько 2 мі­льярдів вірян у всьому світі. Православ’я більш поширене в країнах Східної Європи та Близького Сходу; католиків найбільше у Захід­ній Європі, у країнах Америки; протестанти поширені в Німеччи­ні, Швейцарії, Великій Британії, скандинавських країнах, Канаді, Австралії, США.
Іслам (від араб. Покірність), або мусульманство, — релігія, що базується на вірі в єдиного всемогутнього бога Аллаха і його пророка-посланника Мухаммеда (або Магомета, звідки ще одна на­зва релігії — магометанство). У цій релігії виділяються дві основні течії — сунізм та шиїзм. Найбільше мусульман мешкає в Азії і Аф­риці, а їхня загальна кількість у світі сягає 1 мільярда та продов­жує швидко збільшуватися.
Релігійні особливості мусульманства в поєднанні з сучасними тен­денціями розвитку геополітики, економіки, ідеології, культури при­звели до зростання в міжнародних відносинах ролі країн ісламського світу. Крім того, багато військово-політичних конфліктів у сучасному світі почалися з протистояння прихильників різних віросповідань.
Буддизм — єдина зі світових релігій, що базується не на вірі в Бога, а на вірі в Будду — просвітленого, яким за певних обставин може стати будь-хто, якщо звільнить душу від страждань. Буддизм поширений в Індії, Мон­голії, Китаї, Шрі-Ланці, частково в Середній Азії і Сибіру (450 млн. вірян).
Запитання. Що спільного у різних релігій світу та чим вони відрізняються?                ДУХОВНА КУЛЬТУРА. ГЕОГРАФІЯ РЕЛІГІЇ В УКРАЇНІ
(вчитель- міні-лекція)
Релігія (від лат. Religio — «благочестя», «побожність», «свя­тиня», «предмет культу») — одна з форм культури, світогляд, що полягає в поклонінні вищим силам, а також освяченні норм моралі.
Релігія відігравала і продовжує відігравати важливу роль як в особистому і соціальному житті людей, у житті держави, такі в міжнародних відносинах. Значним є внесок релігії у форму­вання етносів, у розвиток їхньої культури, державності.
Україна — багатоконфесійна держава, на 1 червня 2000 року офіційно було зареєстровано 24,3 тис. релігійних організацій-громад, що належать до 90 конфесій (див. схему). Найбільш численними є християнські конфесії.

Християнська церква України — явище тисячолітньої куль­тури. Вона почала свою морально-виховну місію з первісної язичеської релігії, що не мала засад моральності. В основі взаємовідносин у тогочасному суспільстві лежали користь, шанування найстаршого та підкорення найсильнішому. Церква розкрила значення гріха, а над усім внутрішнім світом лю­дини і зовнішньою її поведінкою поставила Бога як пильного Суддю. Церква відкрила для людини поняття Божественного Закону. Вона формувала етику, духовну культуру, світогляд. Церква підкреслювала рівність усіх людей перед Богом без формального знищення рабства, одним тільки визнанням рабів рівноправними членами Церкви. Важлива роль Церкви у державному об’єднанні розрізнених слов’янських племен, сприянні їхній централізації навколо Києва. Незаперечна за­слуга Церкви в розквіті освіти на Русі і розвитку церковного мистецтва. В XI столітті християнство розкололося на два напрями: православ’я і католицизм. Вони відрізняються особливостями дог­матики, культу та організації. Істотна догматична розбіжність — питання про походження Святого Духа: католики вважають, що він походить і від Бога-Отця і від Бога-Сина, православні — тільки від Бога-Отця. На відміну від православних, католики думають, що крім раю та пекла існує «чистилище» — проміжна ланка.
Якщо всі католики організаційно єдині і підпорядковані Римській католицькій церкві (РКЦ) на чолі з Папою Римським, то православні мають автокефальні (незалежні) національні церкви. Всього їх 15: Московська, Константинопольська, Єрусалимська, Грузинська та ін. У католицизмі велику роль відіграє чернецт­во — тільки через священнослужителів може дійти звертання до Бога. У православ’ї священнослужителі можуть бути одруже­ними або дають обітницю безшлюбності, у католиків — целібат (обов’язкова безшлюбність).
Є деякі відмінності й у відправленні служб: у православних храмах допускається лише хоровий спів, але не органна музика, віруючі моляться стоячи; католики хрестять дітей, обливаючи їх водою, православні — тричі занурюючи їх у воду; є відмінність у накладенні хреста — православні хрестяться справа наліво і триперстям тощо.
Деякі православні церкви пішли на зближення з католицтвом і визнали верховенство Папи Римського (уніатські, або греко-католицькі).
У XVI н.. в результаті так званої Реформації від католи­цизму відколовся протестантизм (від слова «протест»), який відкинув владу Папи Римського і став третім основним на­прямом християнства. Протестантизм висунув три основних принципи в християнстві: порятунок особистою вірою, свя­щенство всіх віруючих і винятковий авторитет Біблії. Кожний християнин, будучи обраний і хрещений (хрещення дорос­лих людей), отримує посвяту на спілкування з Богом, право проповідувати і здійснювати богослужіння без посередників (церк­ви, духівництва). Богослужіння зводиться до проповіді, молитви і співу псалмів рідною мовою. У протестантизмі існує кілька течій, церков, відомих як «пізній протестантизм»: баптисти, методисти, адвентисти, свідки Єгови, п’ятидесятники та ін.         Православ’я — традиційно найбільш впливова конфесія в Україні. Три його основні православні церкви в цілому налічу­ють майже 12 тис. громад. Кожна з конфесій має свою структуру: громади (формуються за територіальною ознакою) поєднуються на єпархії, існують монастирі, духовні навчальні заклади, пері­одичні видання, недільні школи та н.. Українська православна церква Московського патріархату налічує 8590 громад. Найбільша кількість громад УПЦ у Вінницькій, Хмельницькій, Закарпат­ській, Рівненській, Волинській областях. Згідно з офіційною статистикою Українська православна церква Київського патрі­архату має 2,5 тис. громад, які знаходяться у Львівській, Івано-Франківській, Київській і Тернопільській областях. Українська автокефальна церква має понад 1 тис. парафій, що зосереджені в трьох галицьких областях (Львівська, Івано-Франківська, Тернопільська).
У 1989 році Українська греко-католицька церква була легалі­зована (з 1946 року церква перебувала на нелегальному становищі) і відновила свою структуру. УГКЦ має більш 3200 громад, які зосереджені в основному в Галичині. Серед церков, що активно розвиваються, треба відзначити римсько-католицьку, яка налічує близько 800 громад, духовним центром її є Львів.
       Широко представлено в Україні церкви протестантсько­го напряму. Вони є одними з найбільших за кількістю своїх прихильників у країнах СНД, бо поєднують 5590 громад. Найбільш значні громади мають християни-баптисти, християни віри євангельської (п’ятидесятники),  адвентисти сьомого дня… Баптистські громади найбільш поширені в Чернівецькій, Київській областях; п’ятидесятники — у Рівненській, Волинській.
В України існують республіканські духовні центри.
Зросла в Україні і кількість мусульманських громад, існують у багатьох містах іудаїстські релігійні громади.
Останніми роками стали поширюватися нові релігійні на­прями і течії, серед них виділяється віра бахаї. Це наймолодша зі світових релігій. Людству, такому різноманітному за рівнем економічного розвитку, культурою, традиціями і соціальним досвідом, бахаї пропонують новий спосіб життя, що ґрунтується на принципах Єдності Бога, Єдності людства, Єдності релігій, по­долання забобонів (релігійних, расових, класових, національних та н..), гармонії релігії та науки, незалежного пошуку істини, загальної обов’язкової освіти, рівності чоловіків і жінок тощо.
     Таким чином, релігійне життя України стає більш склад­ним і різноманітним. Реалії духовного життя України націлені на створення формули гармонійного співіснування всіх релігійних напрямів і течій, які повинні знайти опору в мину­лому, у традиціях, вміти адаптуватися в сучасності, перебороти нерозуміння або неприйняття, знайти розумну міру, можливість для діалогу релігій.

«Географічне аудіювання» - Сучасна ситуація на ринку праці
Нова ситуація на ринку праці України, коли в більшості ре­гіонів людей, що шукають роботу, набагато більше, ніж вільних робочих місць, стає причиною конкуренції між працівниками. Ро­ботодавець тепер має велику можливість вибору і висуває більш високі вимоги до працівників: до їхніх знань, умінь, дисципліни та організованості. Все більше з’являється робочих місць у малих підприємствах, де вже недостатньо бути простим виконавцем, а необхідно вміти самостійно приймати рішення.
Крім того, умови життя і вимоги до працівників так швидко змінюються, що раз здобута освіта вже не може забезпечити конкурентоспроможність на ринку праці на все подальше жит­тя. Тому сучасний працівник повинен здобувати нові знання і вміння, тобто займатися самоосвітою.
Чим більше видів діяльності освоїла людина, тим «стійкіше» вона почуває себе на ринку праці.
Питання до тексту. Що таке ринок праці? Яка сучасна ситуація на ринку праці? Наведіть приклади своїх знайомих (знайомих батьків), які змінили набуту раніше професію на нову, для того, щоб швидше пристосуватися до мінливих умов сучас­ного ринку праці. Які ваші плани на майбутнє (у професійному плані)? Які вам потрібно мати знання, навички, щоб отримати омріяну професію?

    ХВИЛИНКА РОЗВАНТАЖЕННЯ
Використовуючи теоретичні відомості і схему «Склад трудових ресурсів», визначте, під які категорії підпада­ють ці верстви населення:
1. Валентина Миколаївна після виходу на пенсію стала підро­бляти черговою в студентському гуртожитку.
2. В Андрія вища технічна освіта, і він шукає роботу за спеці­альністю.
3. Оленка навчається в 10 класі середньої школи.
4. Тетяна Іванівна працює у видавництві навчальної літератури.
5. У грудні Даринці виповниться 4 роки.
6. Миколай Сергійович працював усе життя на шкідливому хімічному виробництві, і в 53 роки він пенсіонер.
7. Наталка — домогосподарка, вона виховує двох чарівних ма­люків.
8. Серафиму Сергійовичу 67 років, і він із задоволенням працює на дачній ділянці.
  2. Кількість і якість трудових ресурсів
 Випереджаюче завдання. «Соціогеографічний рактикум» (вирізки з газет).
1. Проаналізуйте склад своєї родини з точки зору їх приналеж­ності до певної категорії трудових ресурсів. Якщо родина не дуже велика, згадайте про інших родичів.
2. Почитайте оголошення в газетах про прийом на роботу. Які вимоги ставляться до працівника в умовах ринку?
Майте на увазі, що чим вищий статус фірми або організа­ції, тим вищі вимоги висуваються до майбутнього працівника. Наприклад, в оголошенні на вакансію працівника спільного підприємства закладено такі вимоги: високий професіоналізм (який недосяжний без вищої освіти), уміння користуватися комп’ютером, водити автомобіль, обов’язкове знання іноземної мови, комунікабельність, уміння працювати в колективі (широ­кий перелік особистих якостей) тощо. Всього понад 20 пунктів вимог.
Наскільки ви відповідаєте цим вимогам? Які ваші якості сприятимуть, а які шкодитимуть вашому працевлаштуванню? Чи могли б ви збільшити власні шанси на одержання престиж­ної роботи?
3. Уявіть собі, що ви очолюєте приватне підприємство. Які ви­моги до працівника ви поставите, якщо вам потрібний:
а) продавець на лоток продуктових товарів;
б) старший фахівець із продажу торгово-складського устат­кування;
в) медсестра стоматологічного кабінету;
г) прибиральниця офісу;
д) секретар-референт директора підприємства?
3. Зайнятість населення в світі й Україні
Порівняльна оцінка трудових ресур­сів і зайнятості населення в основних сферах господарства країн та регіонів світу.
Завдання 1 . Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:
а) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку населення працездатного віку;
б) які країни (високорозвинені або ті, що розвиваються) мають більшу частку ЕАН;
в) як забезпечені трудовими ресурсами постсоціалістичні країни;
г) поясніть причини розбіжностей у показниках кількості насе­лення працездатного віку та ЕАН в країнах із різним рівнем розвитку.

Країна
Частка населення працездатного віку
Частка ЕАН
США
62
50
Японія
64
53
ФРН
63
49
Росія
64
50
Польща
63
44
Китай
64
58
Індія
57
38
Ніґерія
51
31

У розвинених країнах частка населення працездатного віку ви­ща, ніж у країнах, що розвиваються. Це пояснюється відмінностя­ми у середній тривалості життя, віковій структурі населення, у встановленні пенсійного віку.
Частка ЕАН залежить від ступеня залучення людей у виробниц­тво (наявності робочих місць), часу, необхідного на освіту, пенсій­ного віку, закріпленого у законах держави, якості життя.
Завдання 2 . Проаналізуйте дані таблиці. Визначте:
а) особливості розподілу населення за основними галузями господарства в кранах із різним рівнем розвитку;
б) поясніть причини розбіжностей у структурі зайнятості насе­лення.

Галузі
США
Японія
ФРН
Польща
Індія
Росія
Китай
Нігерія
Сільське, лісове та рибне господарство
2,9
5,8
3,3
23,0
60,9
10
58,8
58, 0
Індустріальні галузі
(гірничодобувна та
обробна
промисловість,
будівництво,
транспорт)
30,1
40,2
43,0
37,4
20,6
45
22,8
18,0
Сфера послуг, торгівля, управління тощо
60,0
54,0
53,7
39,6
18,5
45
18,4
24,0
Структура зайнятості населення перебуває в прямій залежності від рівня розвитку країни. Структура зайнятості віддзеркалює структуру господарства країни, рівень розвитку окремих галузей, функціональну структуру поселень. У розвинених країнах зайня­тість у промисловості становить 25-40 %, а у сільському господар­стві постійно зменшується. Водночас до 35-50 % зростає кількість зайнятих у невиробничій сфері, що представлена не тільки такими традиційними видами діяльності, як освіта, охорона здоров’я та відпочинок, а й торговельно-фінансовою діяльністю. У країнах, що розвиваються, близько половини населення зайнято в аграрному секторі економіки. У постсоціалістичних країнах основна частина населення зайнята в матеріальному виробництві (майже 40 % — у промисловості й 20 % — в сільському господарстві). На невироб­ничу сферу припадає близько 30 %, причому 2/3 зайняті в освіті, охороні здоров’я, культурі.
3.Соціальна і професійна структура населення
Для оцінки трудових ресурсів країни важливою характеристи­кою є не тільки їх кількість, але й «якість». Її відображає соціально- професійна структура населення, яка включає галузеву структуру зайнятості, професійну та освітню структури. Також обов’язково ураховуються такі соціальні чинники, як стан здоров’я населення, раціональне харчування, ступень безпеки громадян, можливості для самореалізації, дотримання прав людини та ін.
Завдання3. Проаналізуйте дані таблиці. Визначте відмінності соціальних показників у країнах із різним рівнем роз­витку.

Країна
Державні затрати на освіту (% до ВВП)
Частка населення,
кінчили виші навчальні заклади
Державні затрати на охорону здоров’я (на 1 особу в дол.. США)
США
5,6
60
2885
Японія
3,9
30
1698
ФРН
4,6
32
1867
Росія
3,9
25
160
Польща
4,9
23
123
Китай
2,5
8
29
Індія
3,7
6
23
Ніґерія
4,2
2
12

VІІ. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ
- Опрацювати матеріал підручника,параграф  28,  завдання в тексті.


14.04.2020
СУЧАСНІ РИСИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №10. «АНАЛІЗ СЕКТОРАЛЬНОЇ
СТРУКТУРИ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ»


Ми вивчали національну економіку з точки зору її структури, особливостей розвитку галузей, їхнього значення для держави. Сподіваюся, тепер ви більше уявляєте світоустрій і розумієте, що розвиток нашого життя не може бути не вписаним у сучасну світосистему. Спробуємо оцінити стан нашої економіки з цієї точки зору, значення наших головних експортних галузей.

ПИСЬМОВО
- Назвіть сильні та слабкі сторони нашої економіки.
- Які галузі економіки є експортними? Чим вони зумовлені?
- Які галузі, на вашу думку, мають суттєві шанси на піднесення?



1 Сучасні риси національної економіки України
У серпні 2017 року рейтингове агентство Moody’s Investors Service вперше за майже два роки змінило суверенний рейтинг України зі стабільного на позитивний.
Економіка за останні 25 років демонструє одні з найвищих темпів падіння серед країн світу — мінус 35 % ВВП. Задля досягнення рівня східних країн ЄС потрібне зростання щонайменше у 10–12 % ВВП мінімум протягом десяти років.
Характерні глибокі структурні диспропорції структури економіки (спадок економіки СРСР). Ринкові механізми спричиняють структурну перебудову, що супроводжується руйнівними діями, а відповідно, й наслідками для усіх сфер життя.
Не відповідають інноваційному курсу і низькі витрати на НДДКР, особливо у промисловості. Інноваційна активність — 20 %, що удвічі менша за європейські показники.
Станом на 2018 рік ВВП України на душу населення за паритетом купівельної спроможності становить 9,21 тис. доларів, країн, що розвиваються, — 12,51 тис. доларів, розвинених країн — 51,42 тис. доларів. Згідно з прогнозом МВФ, у 2023 році ВВП на душу населення за паритетом купівельної спроможності становитиме 12,26 тис. доларів для України (зростання 33 %), 16,5 тис. доларів — для країн, що розвиваються (зростання 32 %), середній по світу — показник відсутній, 60,29 тис. доларів — для розвинених країн (17 %).

2 Конкурентні переваги України на світових ринках сільськогосподарської продукції, рудної сировини і металів
35 % відсотків українського експорту — агропродукція, при цьому потенціал реалізований менш ніж на половину. Конкурентні переваги зумовлені зростанням населення Землі та економік (а відповідно, запитів до продуктів харчування) країн Азії та Африки. Тут можливе збільшення експорту зернових, курятини (зараз у першій десятці експортерів), у подальшому яловичини, молочних продуктів, меду, овочів, ягід. На ринки розвинутих країн збільшиться експорт органічної продукції рослинництва й тваринництва.
Значна частка експортних поставок підтверджує конкурентну спроможність продукції металургійного комплексу (прокат чорних металів, сталеві труби, залізорудна сировина, феросплави) на зовнішніх ринках. Багато видів продукції сертифіковано, більш низькі експортні ціни, ніж у західноєвропейських партнерів. Монополізація та висока собівартість знижують потенційні можливості галузі.

3 Сучасні тенденції та регіональні відмінності розвитку енергетики в Україні
Виробництво електроенергії альтернативними джерелами порівняно з відповідним періодом 2016 року збільшилося на 222,6 млн кВт·год, або на 21,5% і становить 1,258 млрд кВт·год.
Згідно з Енергетичною стратегією України до 2035 року, виробництво електроенергії в Україні до 2020 року буде залишатися на рівні близько 164 млрд кВт·год, у 2025 очікується зростання виробництва до 178 млрд кВт·год, в 2030 — 185 млрд кВт·год і в 2035 — 195 млрд кВт·год.
Крім того, частки АЕС і ТЕС в 2020 році становитимуть 51,8 % і 36,6 % і скоротяться до 48,2 % і 32,3 % в 2035 році, а частка відновлюваної енергетики збільшиться до 5,5 % — в 2020 році й до 12,8 % — в 2035 році.
Альтернативна енергетика в Україні й далі набирає обертів та стає загальнонаціональним трендом, але потребує удосконалення законодавчої бази.
Застаріла інфраструктура галузі та регіональні перекоси у виробництві обмежують рівномірність промислового розвитку регіонів.


Практична робота № 10 ПИСЬМОВО
1. За даними сайту Державної служби статистки України http://www.ukrstat.gov.ua Статистична інформація / Багатогалузева статистична інформація / Комплексна статистика / Соціально-економічний розвиток України проаналізуйте секторальну структуру економіки країни. Якому типу розвитку держав вона відповідає?
2. Поясніть географічні передумови розвитку саме такої структури.
3. У якому секторі української економіки виробляють продукцію з найбільшою доданою вартістю?
4. Порівняйте зі структурою економіки будь-якої високорозвиненої країни. У чому принципові відмінності? Зробіть загальний висновок.

ЗАМКНУТИЙ ТЕХНОЛОГІЧНИЙ ЦИКЛ РОЗРОБЛЕННЯ
І ВИРОБНИЦТВА ЛІТАКІВ В УКРАЇНІ, ЕКСПОРТ ТА
ІМПОРТ АВІАРАКЕТНОЇ ТЕХНІКИ. ВИРОБНИЦТВО
АВТОМОБІЛІВ, СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ТЕХНІКИ:
ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ, МІЖНАРОДНЕ КООПЕРУВАННЯ.
МІСЦЕ УКРАЇНИ В ГЛОБАЛЬНИХ ЛАНЦЮГАХ ДОДАНОЇ
ВАРТОСТІ ВИРОБНИЦТВА ТА РЕАЛІЗАЦІЇ ЕЛЕКТРОННОЇ
ПРОДУКЦІЇ


Машинобудування, точніше сучасність напрямів і технологій його розвитку, є показником розвитку економіки. На жаль, Україна може похвалитися повними ланцюгами доданої вартості лише в галузі авіаракетної техніки. Здавалося б, активний розвиток сільського господарства спонукає відповідний розвиток сільськогосподарської техніки, але тут ми суттєво програємо. У чому основні причини проблем та які перспективи українського машинобудування — поговоримо сьогодні.

УСНО
- Які галузі машинобудування розвинуті у країні? Продукцію яких з них ви використовуєте?
- У чому суть диверсифікації машинобудування?
- Висловіть своє ставлення до «євроблях» в Україні з різних позицій.

1 Замкнутий технологічний цикл розроблення і виробництва літаків в Україні, експорт та імпорт авіаракетної техніки
В Україні забезпечено повний цикл виробництва літаків — від проектування до серійного виробництва та комплексного післяпродажного обслуговування. Ринок авіаракетної техніки поступово відновлюється. Йде активна заміна російських комплектуючих на вітчизняні.
Авіаційний кластер Укроборонпрому — близько 30 підприємств авіабудування та авіаремонту. Розпочато корпоратизацію ключових підприємств (ДП «Антонов» та ДП «Завод 410 ЦА»). Державне підприємство «Антонов» є виробником одних з найбільших літаків у світі — Ан-124 Руслан та Ан-225 Мрія.
У виробництві літаків задіяно понад 200 НДІ та виробничих підприємств, понад 90 підприємств приватного сектора.
Державне космічне агентство України утворюють 8 виробничих підприємств, 5 КБ та НДІ, 11 спеціалізованих установ (зокрема ДП «КБ «Південне», ДП «ВО ПМЗ ім. О. М. Макарова», ДП НДТІП, ДП «ДПІ», ДП «ВО «Київприлад», ПАТ «ХАРТРОН», ДП завод «Арсенал» та ін.), розташовані у Дніпрі, Харкові, Києві, Львові та інших містах. Характерне зростання обсягів виробництва і реалізації продукції. Частка експортованої продукції становить 65 % (США, країни ЄС).

2 Виробництво автомобілів, сільськогосподарської техніки: тенденції розвитку, міжнародне кооперування
Автомобільна промисловість країни перебуває у кризовому стані. Причини: криза 2008 р., торговельна війна 2012 р. з боку Росії, скасування нею ж транзиту експортної продукції до Кавказу та Середньої Азії, погіршення програми кредитування фізичних осіб, припинення збирання марок Geely, Chery та Daewoo, чиї двигуни не відповідали екологічним стандартам Євро-5, схеми імпорту авто з іноземною реєстрацією.
Завод «Єврокар» залишився єдиним виробником легкових авто (авто марки Skoda, вироблені методом великовузлової зборки, Закарпаття). ЗАЗ, «Богдан Моторс» та КрАЗ повністю зупинили виробництво легкових авто, а обсяги виробництва на «Єврокарі» впали до кількох сотень авто на рік за рахунок підтримки материнських компаній.
Виробництво автобусів також вимірюється першими сотнями. Їх випускають «ЗАЗ», корпорація «Богдан», Чернігівський автозавод корпорації «Еталон», «Часовоярські автобуси», «Черкаський автобус». Кілька сотень комерційних автомобілів було вироблено на «ЗАЗі» та заводі «Черкаський автобус». Становище у виробництві автобусів та вантажних машин є трохи менш скрутним через меншу залежність від конвеєрного методу.
Галузь українського машинобудування для АПК перебуває у стані стагнації. Розроблено програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, стимулювання оновлення технічного парку за рахунок удосконалення фінансового лізингу, здешевлення середньо- та довгострокових кредитів.
Комісія при Мінекономрозвитку затвердила перелік сільськогосподарської техніки українського виробництва, 20 % вартості якої компенсується за рахунок коштів державного бюджету. До зазначеного переліку увійшло 40 українських виробників, зокрема, ПАТ «Харківський тракторний завод», ДП «ВО Південний машинобудівний завод ім. Макарова», ТОВ «НВП БілоцерківМАЗ», ПАТ «Бердянські жниварки», ТОВ «Оріхівсільмаш», ТОВ «Союз-спецтехніка» та ін. Проблемою залишаються нерентабельні схеми закупівель і низька інноваційна якість продукції.

3 Місце України в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції
Виробництво електронної та оптичної продукції нині є найменшою підгалуззю машинобудування. За наявності інвестицій галузь має можливість залучити велику кількість фахового персоналу.
На сучасному етапі є перспективи залучення в глобальних ланцюгах доданої вартості виробництва та реалізації електронної продукції на етапах розробки (українські стартапи купують крупні світові компанії), виробництва (великовузлове збирання) та унікальних технологій (монокристали). Виробництво електроніки масового споживання рентабельне лише за великих обсягів, тому Україна не може скласти конкуренцію іншим виробникам.

ПИСЬМОВО
- Запропонуйте шляхи виходу машинобудування з кризи.
- Складіть схему ланцюга доданої вартості в будь-якій галузі машинобудування. На яких етапах можлива українська конкурентна участь?



 Домашнє завдання
- Опрацювати § 29,30,31., завдання по тексту, практичну роботу

 21.04.2020
Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії: чинники та особливості розташування підприємств. Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів, текстилю, одягу, взуття, продуктів харчування

УСНО
Проаналізуйте вітчизняні чи імпортовані продукти харчування переважають у вашому раціоні.
Чому? Аналогічно проаналізуйте товари повсякденного ужитку, взуття, одяг.

- Які чинники є ключовими у розміщенні виробництв харчових продуктів?
- Які продукти харчування українського виробництва є експортними? Що сприяло цьому?
- Назвіть відомих вам вітчизняних виробників ліків. Де розташовано названі виробництва? Що визначає конкурентоспроможність фармацевтичної продукції?
- Який переважний склад тканин вашого одягу? Які галузі виробляють сировину для текстильної промисловості?



1 Виробництва фармацевтичної продукції та побутової хімії: чинники та особливості розташування підприємств
Фармацевтичний ринок в Україні почав зростати і поступово відновлюватися, відновлюється й експорт лікарських засобів, при цьому характерною особливістю галузі залишається висока імпортозалежність. Лише 30 % українського фармацевтичного ринку у вартісному вираженні займають вітчизняні лікарські засоби. Частка витрат на НДДКР в Україні не досягає й 1 %, при цьому частка фармації не перевищує 0,1%, що стримує розробку сучасних інноваційних препаратів. ТОП-6 українських виробників: «Фармак», «Дарниця», НВЦ БХФЗ, «Артерiум», КВЗ та Sanofi (Україна). Виробництва розташовані у найбільших містах країни (кваліфіковані виробники, транспорт).
Основний обсяг продажів побутової хімії становлять пральні порошки, засоби для чищення твердих поверхонь і миття посуду. Абсолютними лідерами залишаються ТНК Proctor & Gamble, Henkel, Unilever і SC Johnson, які виробляють близько 69 % всієї продукції. До ТОП-20 входять дві українські компанії: «Слобожанський миловар» (абсолютний монополіст на ринку твердого мила) і Запорізький ОЖК. Активно входять на ринок невеликі виробники екосегмента під власними марками.

2 Особливості розвитку й просторової організації виробництва меблів, текстилю, одягу, взуття, продуктів харчування
На ринках непродовольчих товарів спостерігається значне переважання імпортної складової (технології, обладнання, сировина — до 80 % собівартості). Відповідно ми мало виробляємо продукції з високою часткою доданої вартості, конкурентоспроможність власних товарів невисока.
Меблева промисловість розташована в усіх куточках країни, виробництво здійснюють переважно дрібні виробництва малого та середнього бізнесу. Проблемою залишається виготовлення власної якісної сировини. Заготовлений ліс переважно експортують у вигляді кругляку.
На сучасному етапі легка промисловість України тільки починає вихід з повного занепаду. Понад 80 % внутрішнього попиту продукції легкої промисловості задовольняється за рахунок імпорту та контрабанди. Не сприяють розвиткові галузі «секонд-хенди» (близько 7 % товарів). 2017 р. імпорт перевищив експорт у понад 2 рази. Найбільші імпортери: Китай (близько 30 %), Польща (10 %), Туреччина (10 %), Німеччина (8 %), Італія (7 %). Найбільші темпи виробництва легкої промисловості зареєстровані у Львівській, Житомирській, Харківській, Дніпропетровській областях та м. Київ.
Виробництва галузі легкої промисловості мають певні «гендерні» особливості: переважна частина зайнятих — жінки, що є суттєвим чинником можливості поширення виробництв у невеликих населених пунктах. Маленькі виробники все активніше виходять на ринок, особливо в інтернет-продажах.
Швейна промисловість налічує понад 9500 підприємств, на яких зайнято більше 1,7 млн осіб.
В м. Києві та Київській області, Львівській, Дніпропетровській, Харківській, Закарпатській, Миколаївській, Полтавській, Житомирській та інших областях зосереджено найбільші виробничі потужності швейної промисловості (орієнтація на споживача). Галузь має перспективи виробляти товари з високою доданою вартістю (дизайн).
Харчова промисловість України забезпечує внутрішній споживчий ринок якісними продуктами харчування майже на 90 %, формує понад 50 % зовнішньоторговельного обороту продукції АПК України. Галузь утворена понад 40 підгалузями і виробництвами, що налічують понад 5 тис. підприємств. Прямі іноземні інвестиції становлять близько $ 3 млрд (25 % загальних прямих іноземних інвестицій у промисловість країни). Стоїть завдання створення повного ланцюга доданої вартості виробництва харчових продуктів. Географія поширення визначається спеціалізацією сільського господарства та споживачем.
Механізмом економічного розвитку цього сегмента виробництва має стати перехід галузі на інноваційний соціально-орієнтований шлях розвитку. Створення зони вільної торгівлі з ЄС може сприяти збільшенню виробництва харчової та легкої промисловості в чотири рази. 1 лютого 2018 року Україна стала повноправним членом Конвенції Пан-Євро-Мед, що дасть змогу вітчизняним виробникам вбудуватися в європейські виробничі ланцюги (українські товари, виготовлені з іноземної сировини, можуть експортуватися до ЄС за нульовою ставкою).
 УСНО
- Які розглянуті галузі можуть орієнтуватися на ринки розвинутих країн, а які — на ринки країн, що розвиваються? Аргументуйте свою думку.
- Зазначте переваги й недоліки легкої промисловості країни.
- Які інновації в сегменті виробництва товарів для населення ви можете запропонувати?



VII. Домашнє завдання
- Опрацювати § 32.

- Дослідження. Давальницька сировина у швейній індустрії України: позитивні й негативні аспекти для виробників і споживачів.


Немає коментарів:

Дописати коментар

Підписатися на: Дописи (Atom)